Судове рішення #11460038

Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22-8772/2010                                                              Головуючий І інстанції: Петрова О.Ф.

Категорія: 44                                                                                                       Доповідач: Гайсюк О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 жовтня 2010 року                      Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                          головуючої судді –    Белінської І.М.,

                           суддів –                     Гайсюка О.В.,

                                                             Чорнобривець О.С.,

                          при секретарі -           Зінов ' євій Ю.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 серпня 2010 року, -

                                                   ВСТАНОВИЛА:

У березні 2004 року житлово–експлуатаційна контора № 2 м. Олександрія звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

Позивач зазначив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали в гуртожитку в кімнаті АДРЕСА_1.  Цей гуртожиток за рішенням Олександрійської міської ради № 237 від 06 травня 2003р. передано на баланс ЖЕК № 2 з  01 липня 2003 року. З вересня 2003 року відповідачі в гуртожитку не проживають, квартплату не сплачують, в кімнату № 916 ні разу не з’являлися. Посилаючись на ці обставини та ст.71, 72 ЖК України, позивач просив визнати відповідачів такими, що втратили право користування зазначеною кімнатою в гуртожитку.

Ухвалою суду від 17.05.2010 року провадження у справі за позовом ЖЕК № 2 до ОСОБА_3 закрите у зв’язку із її смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.71/.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 серпня 2010 року ОСОБА_2 визнано таким, що втратив право користування кімнатою № 916 в зазначеному гуртожитку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засідання апеляційного суду представник відповідача доводи скарги підтримала. Представник ЖЕК № 2 в судове засідання не з’явився, хоча позивач належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що гуртожиток розташований по АДРЕСА_1, є комунальною власністю м. Олександрія і знаходиться на балансі позивача (ЖЕК № 2), що підтверджується рішенням міської ради /а.с.11-12/. Кімната № 916 в цьому гуртожитку була надана для проживання ОСОБА_3 та її неповнолітньому сину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, які були зареєстровані в цьому жилому приміщенні, що підтверджується довідкою ЖЕК від 16.02.2004 року /а.с.4/, а також копією паспорта ОСОБА_2, з якого вбачається, що він зареєстрований в гуртожитку, в кімнаті № 916, 08 квітня 2003 року /а.с.27/.

Відповідно до ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні  з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а вразі спору – судом.

Задовольняючи позов ЖЕК № 2 до ОСОБА_2, суд виходив з того, що мати відповідача ОСОБА_3, починаючи з 2002 року без поважних причин не користувалася житлом, змінила місце проживання разом з неповнолітнім сином та стала мешкати в с. Приютівка у своїх батьків, втратила інтерес до жилого приміщення в гуртожитку, а відповідач після досягнення повноліття,  маючи самостійне право користування житлом не повернувся до нього.

Але такий висновок суду не відповідає обставинам справи.

Із позовної заяви ЖЕК № 2 вбачається, що підставами для визнання відповідачів такими, що втратили право користування кімнатою № 916 гуртожитку були не вибуття їх на постійне проживання до іншого населеного пункту (ст.107 ЖК), а відсутність їх в жилому приміщенні понад шість місяців без поважних причин (ст.ст.71,72 ЖК), починаючи з вересня 2003 року, а не з 2002 року, як зазначив суд.

Суд не врахував, що позовна заява з підстав непроживання в кімнаті понад 6 місяців подана передчасно. Заява складена і направлена до суду 28 лютого 2004 року за вих. № 1888 і зареєстрована в суді 01 березня 2004 року, в день коли з 01.09.2003 року прийшло рівно 6 місяців /а.с.2/, а не понад 6 місяців.

Із змісту рішення суду /а.с.81/ вбачається, що в судовому засіданні представник позивача не змінив підставу позову, щодо часу з якого відповідач і його мати припинили користуватися спірним жилим приміщенням.

До того ж, представник позивача зазначив, що мати відповідача у вересні 2003 року стала проживати в іншому гуртожитку, а сам відповідач у неповнолітньому віці став проживати у бабусі та дідуся /а.с.81/, але відповідно до ч.3 ст.71 ЖК жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім понад шість місяців у випадку перебування дитини у родичів протягом усього часу перебування.

 Суд не мав права оцінювати поведінку відповідачів щодо користування спірним житлом після подачі позову до суду (після 01.03.2004 року), і, зокрема, відповідача ОСОБА_2 після досягнення ним повноліття, оскільки позивач не скористався своїм правом змінити підставу позову шляхом подання письмової заяви (ч.2 ст. 31 ЦПК, що набрала чинності з 30.07.2010 року, до цього часу ст.173 ЦПК). Отже суд, в порушення вимог ч.1 ст.11 ЦПК вийшов за межі позовних вимог.

При вирішенні спору суд не врахував і інші обставини справи, які вказують на те, що  відповідач з поважних причин  не проживав деякий час в гуртожитку, зокрема, через хворобу матері /а.с.35/, необхідність догляду за батьками матері /а.с.36/ , занедбаний стан кімнати № 916.

В справі відсутні докази того, що кімнатою № 916 гуртожитку на законних підставах користуються інші особи.        

Наведене вказує на те, що висновок суду першої інстанції не відповідає дійсним обставинам справи, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Тому рішення суду необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 серпня 2010 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні  позову житлово-експлуатаційній конторі № 2 м. Олександрія про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням  відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація