Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4929 2010р. Головуючий у I інстанції: Куценко О.В.
Категорія:20 Доповідач: Гайсюк О.В
РІШЕННЯ
Іменем України
«13» жовтня 2010р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої судді: Белінської І.М.
Суддів: Гайсюка О.В.
Чорнобривець О.С.
При секретарі Зіновєвій Ю.О.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 травня 2010р.
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2007 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Державної Акціонерної Компанії «Національна мережа аукціонних центрів» (далі ДАК), Кіровського Відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції (далі ВДВС) про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.
Зазначила, що 27 березня 2007 року ДАК провела прилюдні торги арештованого майна – двокімнатної квартири АДРЕСА_1 з порушенням прав позивача і діючого законодавства.
Зокрема, на думку позивачки було порушено термін проведення торгів. Згідно договору між ДВС і ДАК термін встановлено 2 місяці після передачі майна (з 28.11.2005р.). ДВС не було залучено до участі у виконавчому провадженні перекладача (ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження»). Державний виконавець не надіслав позивачці повідомлення про оцінку майна.
Також порушено умови Договору від 28.12.2005р. щодо опублікування повідомлення про торги, іпотекодавця не повідомлено про час і місце проведення торгів і початкову ціну продажу майна, протягом 5 днів ДАК не оформила протокол торгів і протягом 5-ти днів з дня його підписання не надіслала копію протоколу іпотекодавцю.
Державні виконавці не роз’яснили позивачці її прав.
Посилаючись на ці обставини, позивачка просила визначити недійсним результати торгів від 27.03.2007р. з приводу продажу зазначеної квартири (т.1 а.с.23-26).
У листопаді 2007р. позивачка подала заяву про збільшення позовних вимог, зазначивши також в якості відповідача і ОСОБА_4, яка придбала спірну квартиру на прилюдних торгах, та просила визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС щодо опису, арешту та передачі на реалізацію спірної квартири, визначити недійсним договір з приводу проведення торгів від 28.12.2007р. укладений між ДАК і ВДВС, визначити недійсними прилюдні торги, протокол про проведення торгів від 27.03.2006р., визнати недійсним акт державного виконавця ВДВС від 21.04.2006р.про проведені прилюдні торги з продажу спірної квартири (т.1 а.с.70-73).
У вересні 2009р. позивачка подала заяву, якою уточнила свої вимоги та просила визнати недійсними торги і протокол проведення прилюдних торгів лише в частині продажу ј спірної квартири, що належала позивачці. Також просила визнати протиправними Акт державного виконавця ВДВС щодо продажу ј спірної квартири та визнати недійсним Свідоцтво про право власності на ј спірної квартири від 18.07.2006р. (т.1 а.с.230-233).
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.05.2010р. позов задоволено частково.
Прилюдні торги визнані недійсними в частині продажу ј спірної квартири і право власності ОСОБА_4 припинено на ј цієї квартири, зі сплатою 4856грн.60коп. внесених позивачкою на депозитний рахунок суду, за ОСОБА_5 визнано право власності на ј спірної квартири. В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду в частині щодо припинення права власності ОСОБА_4 на ј квартири, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримала, з цими доводами погодився і представник ДАК.
Представник позивачки ОСОБА_5 з доводами скарги не погодився.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.658 Цивільного Кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Відповідно до ч.2 ст.388 Цивільного Кодексу України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Добросовісним набувачем відповідно до ч.1 ст. 388 Цивільного Кодексу України є набувач, який не знав і не міг знати, що майно за відплатним договором придбане ним в особи, яка не мала права його відчужувати.
З матеріалів справи вбачається, що прилюдні торги з продажу квартири АДРЕСА_1 від 27.03.2006р., (які суд 1інстанції визнав частково недійсними і з цим погодилися особи, які брали участь у справі, не оскаржили рішення суду в цій частині, в апеляційному порядку) відбулися саме в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Про це зазначається в рішенні суду і про це свідчать матеріали справи (т.1 а.с.25-26, т.1 а.с.10,11,12,13,14, т.2 а.с.82).
Відповідно до Протоколу проведення прилюдних торгів від 27.03.2006р. та Акту продажу з прилюдних торгів від 21.04.2006р. (т.1 а.с.12-13) відповідачка ОСОБА_4, яка в подальшому змінили прізвище на ОСОБА_2 (т.1 а.с.187) купила квартиру АДРЕСА_1 за 54600гривень.
Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідачка ОСОБА_2 знала, чи могла знати, що торги відбувалися з порушеннями і організатори торгів не мали права відчужувати спірну квартиру, то відповідачка ОСОБА_2 (ОСОБА_4) є добросовісним набувачем квартири і квартира не може бути витребувана від неї (ч.2 ст.388 ЦК України), а тому відсутні і будь-які підстави визнавати частково недійсним свідоцтво про право власності на квартиру на ім’я ОСОБА_4 видане приватним нотаріусом за результатами прилюдних торгів.
Суд першої інстанції замість вимог позивачки про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, припинив право власності відповідачки ОСОБА_4 на ј квартири зі сплатою ОСОБА_4 4856грн.60коп. і визнав за позивачкою право власності на ј квартири. При цьому суд послався на п.3 ст.346 Цивільного Кодексу України (припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі). Але зазначена норма права не поширюється на правовідносини сторін.
До того ж, суд вийшов за межі позовних вимог позивачки, оскільки вона вимог про припинення права власності позивачки на ј квартири та визнання за нею права на цю частку квартири не заявляла. Тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, оскільки воно не відповідає обставинам справи та ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права (п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України).
В задоволенні позову відповідачки про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на квартиру видане на ім’я ОСОБА_4 необхідно відмовити.
В іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін, враховуючи межі розгляду справи апеляційним судом передбачені ст.303 ЦПК України .
Керуючись ст.ст.307,309,316 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.05.2010р. в частині припинення права власності відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру ОСОБА_4 на ј квартири АДРЕСА_1 зі сплатою їй 4856грн.60коп. і визнання права власності на ј цієї квартири за ОСОБА_3 скасувати.
Ухвалити в цій частині рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на ј квартири від 18 липня 2006р. відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін .
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча суддя: підпис
Судді: підписи
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області О.В. Гайсюк