Справа № 22ц-544/2007 Головуючий у першій інстанції - ХАНДОГА В.В.
Категорія - цивільна Доповідач - ГУБАР B.C.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2007 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ІВАНЕНКО Л. В.,
суддів: ГУБАР B.C., ШЕМЕЦЬ Н.В.
при секретарі: ПАЦ Т.М.,
за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу
за апеляційними скаргами ОСОБА_1та приватного
агропромислового підприємства агрофірма „Ніжинська" на рішення
Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 січня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1до приватного агропромислового підприємства агрофірми „Ніжинська" про стягнення орендної плати, відшкодування моральної шкоди та шкоди, заподіяної самовільним захопленням землі,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом, та просив стягнути з відповідача недоплачену орендну плату за користування землею у 2005 році в сумі 419 грн.; 3063 грн. збитків, завданих відповідачем внаслідок самовільного захоплення землі та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненної йому невиконанням договірних зобов'язань по сплаті за оренду землі. Свої вимоги мотивує тим, що 01 квітня 2001 року він уклав з відповідачем договір на оренду землі за умови орендної плати 1,18% від її вартості. Згідно з уточненим додатком до договору вартість земельної частки, яка передавалась відповідачеві в оренду, складала без нарахування індексації 12493 грн.48 коп. Постановою Кабінету Міністрів України № 783 від 12 травня 2000 року передбачалость проведення індексації вартості землі на коефіцієнт 2,42, а Указом Президента України від 02 лютого 2002 року № 92/2002 „Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" із наступними змінами та доповненнями, мінімальна орендна плата встановлена в розмірі 1,5 відстоків. Відповідач, ігноруючи вказані нормативні акти, здійснив оплату за оренду землі за 2005 рік в розмірі 147 грн., тобто за умовами договору, хоча повинен був сплатити 1,5% від 37739 грн. 15 коп., що становить 566 грн., недоплативши таким чином 419 грн. і добровільно сплатити цю суму заборгованості не бажає. Позивач стверджує, що у 2006 році відповідач відмовився укладати з ним договір оренди землі, і самовільно захопив землю та засіяв її житом, завдавши позивачеві збитків, внаслідок яких позивач, не отримав прибутку від урожаю, який він міг би мати, на суму 3063 грн. В судовому засіданні позивач уточнив свої вимоги та визначив остаточно суму заподіяного збитку у сумі 2681 грн.22
коп. На обгрунтування моральної шкоди позивач зазначив, що несплата відповідачем орендної плати змусила його звертатись до різних інстанцій, що викликало у нього нервові стреси .
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 12 січня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково і на його користь з відповідача стягнуто 419 грн. недоплаченої орендної плати за 2005 рік та 51 грн. на відшкодування державного мита, а всього - 470 грн. В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким задовільнити його вимоги у повному обсязі.
Приватне агропромислове підприємство агрофірма „Ніжинська" в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та повність відмовити позивачеві у задоволенні його вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Задовольняючи частково вимоги позивача, суд посилається на те, що відповідач, сплачуючи позивачеві плату за оренду землі за 2005 рік, повинен був виконувати вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 783 від 12.05.2000 року та Указу Президента України від 02.02.2002 року № 92/2002 „Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" і застосувати коефіцієнт індексації землі та мав нарахувати орендну плату в розмірі 1,5% вартості землі, що становить 566 грн. Оскільки відповідачем було сплачено за 2005 рік 147 грн., то заборгованість становить 419 грн. Зазначений висновок суду першої інстанції є законним і обгрунтованим і з ним погоджується апеляційний суд.
Апеляційний суд вважає правильною відмову позивачеві стосовно його вимоги про відшкодування збитків, заподіяних, на його думку, самовільним захопленням землі, оскільки укладений між сторонами договір оренди землі набув чинності з моменту його реєстрації в сільській (селищній, міській) раді, як це випливає з умов договору, - тобто з 26.10.01. і був чинним до 21.10.2006 року, тому твердження позивача про самовільне захоплення землі відповідачем є безпідставним. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відсутні топографічні карти із зазначенням меж земельної ділянки позивача і реального виділення позивачеві земельної ділянки із визначенням меж не було. Зазначений висновок суду відповідає вимогам ст.ст. 124, 125, 152, 153, 211 Земельного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду першої інстанції і не представлено апеляційному суду ніяких допустимих доказів на обгрунтування його вимоги щодо стягнення з відповідача 5000 грн. моральної шкоди і у матеріалах справи такі докази відсутні. Оскільки не можуть бути задоволені вимоги позивача про відшкодування збитків позивачу як власнику земельної ділянки, то відсутні і підстави для відшкодування моральної шкоди, оскільки вони є похідними від основної вимоги. Доводи позивача про те, що він звертався до різних інстанцій та до суду не є підставами для відшкодування моральної шкоди і в цій частині позову ОСОБА_1 також відмовлено правильно.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не містять передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення суду і решта його позову задоволенню не підлягає.
Апеляційна скарга приватного агропромислового підприємства агрофірма „Ніжинська" не підлягає задоволенню як така, що не містить передбачених законом підстав для скасування рішення суду. Суд вірно до правовідносин між сторонами застосував положення постанови Кабінету Міністрів України № 783 від 12 травня 2000 року та Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92/2002 „Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" із наступними змінами та доповненнями, та правильно визначив недоплачену відповідачем орендну плату у сумі 419 грн.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм дана вірна юридична оцінка на підставі наданих сторонами доказів. Доводи апеляційних скарг не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення суду і апеляційним судом не встановлено таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли б призвести до неправильного вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_1та приватного агропромислового підприємства агрофірма „Ніжинська" відхилити, а рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 січня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.