Справа №-2-133/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

смт. Ратне                                                                                  13 квітня 2007 року

Ратнівський районний суд Волинської області під головуванням

судді                  Фазан 0.3.                                                                        .

.за участю секретаря Приймачук О.М.

представника відповідача  ОСОБА_11

позивача                                 ОСОБА_1

відповідача                             ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1' до ОСОБА_2про визнання права власності на частку в майні та в майні колгоспного двору в порядку успадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в майні та в майні колгоспного двору в порядку успадкування.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що її батько ОСОБА_3проживав з 1985 року у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2. Довідкою Латинської сільської ради згідно погосподарської книги № 2 значиться господарство, власником якого є відповідачка, яка спільно проживала разом з ОСОБА_3 вели господарство. Дане господарство відноситься до суспільної групи колгоспників. В ' господарстві спільно утримували коня, воза, корову, свині та птицю. . 11.03.2006'р. ОСОБА_3 помирає.

Таким чином, після смерті свого батька ОСОБА_3 вона є спадкоємцем майна, яке

належало йому, а точніше 1/2 частини коня, воза, корови, двох свиней. .                             

У встановлений законом термін вона звернулась в Ратнівську державну нотаріальну контору про прийняття спадщини, однак свідоцтво не було видане, поскільки відсутні, правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Вартість коня становить 1600 грн., вартість воза - 400 грн. відповідно до рішення Ратнівського районного суду від 26.09.2006 року, а тому її частка буде становити 1000 грн. ( 1600 + 400 = 2000 грн.: 2 = 1000 грн.)

Вартість корови становить 2500 грн. (орієнтовна вага 500 кг вартість 1 кг живої ваги 5 грн.), то 500 х 5 = 2500 : 2 = 1250 грн. буде становити її частка.

Двоє свиней орієнтовною вагою 350 кг х 4,80 грн. = 1680 грн., то її частка 1680 : 2 = 840 грн..

В зв'язку з цим просить стягнути грошову компенсацію від частки в господарстві в Сумі 3090 грн. ( 1000 + 1250 + 840 = 3090 грн.)

Крім^-цього, в господарстві ОСОБА_2 є житловий будинок, станом на 01.01.1985   ' року в господарстві проживав батько, а тому відповідно до ст. ст. 123, 126 ЦК України 1963 року, усі члени колгоспного двору мали рівне право на частку в майні і на день смерті не . втратив це батько. Отже, на .11.03.2006 року після його смерті відкривається спадщина на 1/2  

2.

частину ідеальної долі в житловому будинку та господарських спорудах, що в АДРЕСА_1

В судовому засіданні позивачка змінила позовні вимоги, а саме відмовилась від 1/2 частини спадщини на майно, яке відноситься до колгоспного двору, це будинок та господарські споруди, про що подала до суду письмову заяву.

Решта позовних вимог підтримала, просить стягнути з відповідачки грошову компенсацію від вартості спадкового майна в сумі 3090 грн. в порядку успадкування за законом, як в майні що належало ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної власності. .Додатково пояснила, що 08.09.2006 року в Ратнівську державну нотаріальну контору  звернулась з заявою про прийняття спадщини. Будь-яких інших документів, що стосуються оформлення її спадкових прав не подавала.

Доказів, що вказували б, яке саме майно було в господарстві ОСОБА_2 на день смерті. 11.03.2006 року ОСОБА_3 не може надати, оскільки з цього приводу в Датинську сільську раду не зверталась, а на даний час надано довідку про домашню худобу станом на 01.01.2006 року згідно погосподарської книги № 2 Датинської сільської радц.

Відповідачка позовні вимоги не визнала. Представник відповідачки пояснив суду, що згідно рішення Ратнівського районного суду від 26.09.2006 року, яке залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області від 27.11.2006 року кінь і віз належить відповідачці.                                                                                         .                  -

Корову, які спільно нажили відповідачка і ОСОБА_3 продано, коли вели спільне

.   господарство.             

Двоє свиней, які спільно доглядали відповідачка з померлим, також було збуто при житті ОСОБА_3, зокрема, одна свиня здохла, а другу закололи на Різдво в 2006 році.

Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що на посаді голови Датинської сільської ради з  13.04.2006 року, а тому не може підтвердити спільне майно відповідачки та ОСОБА_3 на день    смерті    останнього    11.03.2006    року.    Господарство    обходилось    попередніми працівниками   сільської  ради  на  01.01.2006  року,   про   що  надано  довідку  сторонам. Господарство відповідачки: стара хата і в хаті дуже все старе.

Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що вона працює на посаді секретаря сільської ради з 12.04:2006 року, а тому не може підтвердити, що саме утримувалось в господарстві ОСОБА_2 на 11.03.2006 року на день смерті співмешканця ОСОБА_3.

Господарство ОСОБА_6слабеньке, хата стара, на данний час утримує 10 штук курей.     -

Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що в господарстві ОСОБА_2 корови немає, не знає коли її здали. ОСОБА_3 господарством не займався.                                                             -

Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що він помагав закопати одне порося ОСОБА_2. а друге  заколов  їй,  коли  ще  був  живий  ОСОБА_3   ОСОБА_3  любив  випити  і    господарством не переймався.

Корову ОСОБА_2. продала ще до смерті ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що. коня ОСОБА_2 він продав за вказівкою сестри ОСОБА_1 за 1050 гривень. Коневі було 30 років. Перед смертю ОСОБА_3 жив у м. Ковелі два місяці в ОСОБА_1.

Допитана в якості свідка позивачка ОСОБА_1 підтвердила свої пояснення дані в якості позивачки.

'Заслухавши сторони, представника відповідачки, свідків, дослідивши письмові матеріали, суд приходить до висновку відмовити в позові повністю.

Відповідно до ст. 74 ч. 1 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

3                                                          

Позивачкою не надано суду жодних доказів про те, що на день смерті її батька ОСОБА_3. 11.03.2006 року в господарстві ОСОБА_2, з якою проживав однією сім'єю, але не перебував у шлюбі, знаходилось майно, набуте ними за час спільного проживання.

Посилання позивачки на рішення Ратнівського районого суду від 26.09.2006 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 27.11.2006 року, яким зобовязано її повернути ОСОБА_2 коня та воза, у разі неможливості повернення стягнути з неї 1600 грн. - вартості коня та воза за позовом ОСОБА_2 до неї про витребування майна з чужого незаконного володіння не є доказом, що кінь і віз є спільною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3,хоча на день смерті ОСОБА_3. ОСОБА_2. утримувала коня і воза. , які є її власністю.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від   . особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Виходячи з наведеного, рішенням суду витребувано майно коня і воза ОСОБА_2 з чужого незаконного володіння.                                                                                                      

Поряд з цим, відповідачкою спростовано твердження позивачки, що в її господарстві на день смерті ОСОБА_3 утримувались худоба: корова, свині, кінь, віз, що підтвердили свідки: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що це не є спільне майно ОСОБА_2 і ОСОБА_3...

"Крім того, свідок ОСОБА_8 ствердив у судовому засіданні, що коневі, якого забрала позивачка незаконно у ОСОБА_2 30 років, що підтверджує, що його придбала ОСОБА_2. за власні кошти, оскільки спільно проживали з ОСОБА_3 з 1985 року, що не заперечують сторони.

З довідки № 999 від 26.07.2006 року, виданої Датинською сільською, радою, вбачається, що в господарстві ОСОБА_2 утримували коня, корову, свині, птиця по березень 2006 року. Однак в судовому засіданні дана довідка спростовується показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_5, які ствердили, що на посадах відповідно голови та секретаря сільської ради працюють з квітня 2006 року, а тому із-за необізнаності видали її. Довідка видається на підставі погосподарської книги, де не вказано попередніми працівниками сільської ради, що саме по березень 2006 року утримувалось таке . господарство в ОСОБА_2. В сільській раді відсутнє звернення ОСОБА_1 з приводу  обстеження господарства ОСОБА_10 на день смерті ОСОБА_3, а тому не можуть стверджувати , що саме це майно утримувалось в господарстві ОСОБА_2 на день смерті-ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та

обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.                                                                            .

З наданих суду позивачкою довідок Датинської сільської ради № 274 від 12.04.2007 р., № 273. від 12.04.2007 року, № 1001 від 26.07.06 р., № 914 від 19.06.06 р.,Сераховичівської сільської ради № 239 від 11.04.2007 року, витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі за номером. 6409995 від 08.09.2006 року Ратнівської державної нотаріальної контори не вбачається перелік майна, яке належало б ОСОБА_3чи набуте ним за час спільного проживання з ОСОБА_2 на день його смерті 11.03.2006 року.

Аналогічне не слідує і із довідок, наданих відповідачкою (довідки:' № 261 від 06.04.2007 року, № 260 від 06.04.2007 року, № 262 від 11.03.2007 року Датинської сільської ради).

Відповідно до ч.   1  ст.  60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті    обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні всебічно і повно з'ясовано обставини справи, досліджено докази надані сторонами.

Отже, даючи аналіз зібраним та дослідженим в судовому засіданні доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до

4

ОСОБА_2   про   визнання  права  власності   на  частку  в   майні  слід  відмовити  за    недоведеністю обставин, що обґрунтовують позовні вимоги.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України у разі залишення позову без задоволення судові . витрати, понесенні відповідачем, компенсуються за рахунок держави. В судовому засіданні    відповідачкою не підтверджено документально, які судові витрати понесені нею.

На основі викладеного, керуючись ст. ст.  3,10,60,212,213,215 ЦПК України, ст.-3 87,1218 ЦК України, ст. 74 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові повністю.                     

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання права власності на частку в майні, та в майні колгоспного двору в порядку успадкування.                        .                 

Заяву, про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано .   протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку п.4 ст. 295 ЦПК України.