Судове рішення #11457037

    № 2-5432/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

24 вересня 2010 року Ленінський районний суд  м. Донецька  у складі:

головуючого судді                                                     Іванова І.П.,  

при секретарі                                                              Іншаковій О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту  населення Ленінської районної у м. Донецьку Ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги за 2009-2010 роки у сумі 8722.00 грн., -

 

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача з вимогою про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги за 2009-2010 роки у сумі 8722.00 грн. Свої вимоги мотивує тим, що він є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, має статус інваліда війни та знаходиться на обліку в УПСЗН Ленінської районної у м. Донецьку Ради. Згідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має статус ветерана війни та має право на пільги, а саме, на щорічне отримання до 5 травня одноразової грошової  допомоги у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Вважає, що йому недоплачена грошова допомога до 5 травня за 2009-2010 роки у сумі 8722.00 грн.

У судове засідання позивач не з’явився. Надав до суду заяву, в якій вказав, що позов підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача УПСЗН Ленінської районної в м. Донецьку Ради за дорученням Дорошева Г.І. в судове засіданні не з’явилась. Надала до суду заяву з проханням справу розглядати без її участі. У наданих до суду запереченнях, позовні вимоги не визнала та вказала, що позивач отримав належну йому одноразову грошову допомогу в повному обсязі та його вимоги про стягнення недоотриманих сум необґрунтовані та суперечать діючому законодавству. Просила відмовити в задоволенні позову.

Суд дослідивши та перевіривши матеріали справи, встановив наступне. Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від  них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом. Правовий статус ветеранів війни, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення та сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Як передбачено ст. 4 цього Закону, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. В судовому засіданні встановлено, що позивач є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС  1 категорії, інвалідом 2 групи, має статус інваліда війни та знаходиться на обліку в УПСЗН Ленінської районної у м. Донецьку Ради.

На виконання вимог ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідач здійснював виплату грошової допомоги до 5 травня в розмірах, встановлених відповідно до постанови КМУ № 1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» де визначено, що виходячи з розміру 19 грн. 91 коп. (з наступним підвищенням), провадиться рахунок виплат передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Так, фактично позивач отримав від Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради:

- в 2009 році – 430.00 грн., згідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та  ПКМУ № 211 від 18.03.2009 року;

- в 2010 році – 480.00 грн., згідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та  ПКМУ № 299 від 07.04.2010 року.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на щорічне отримання до 5 травня одноразової грошової  допомоги  у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

В свою чергу, відповідно до ст. 17 вказаного закону, визначено, що фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію вищезазначеного закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному.

Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

До того ж, як роз’яснено постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від  01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійснені правосуддя», судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України), підлягають оцінці на відповідність як Конституції України так і закону.

Згідно ст. 13 п. 27  ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” - щорічно  до  5  травня  інвалідам  війни  виплачується разова  грошова  допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах  бюджетних  призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Виходячи з норм вище викладеної статті випливає, що кожного року до 5 травня інвалідам  війни  виплачується разова  грошова  допомога.

Рішення Конституційного суду, на які посилається позивач в позові, були прийняті 09.07.2007 року та 22.05.2008 року, тобто виплачуючи разову грошову допомогу позивачу відповідачем саме до 5 травня разову грошову допомогу вказаних Рішень Конституційного суду не було, отже і дії відповідача є правомірними.

Враховуючи, що за 2009-2010 роках Конституційний Суд України не виносив судових рішень про неконституційність  положень Закону України “Про державний бюджет України на 2009-2010 рік”, якими були призупинені положення, які регулюють суму та порядок виплат разової грошової допомоги до  5  травня  інвалідам  війни .

Аналізуючи в сукупності вище викладене, суд, остаточно приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі у зв’язку з безпідставністю заявлених позовних вимог, адже, виходячи з аналізу положень згаданих норм відповідач діяв правомірно щодо виплат позивачу разової грошової допомоги до  5  травня  інвалідам  війни.

Так-як в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі то судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду згідно ст. 88  ЦПК України стягненню з відповідачів на користь позивача не підлягають.

На підставі Рішення Конституційного Суду України від № 10-рп від 22.05.2008р., Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постанови КМУ № 183 від 12.03.2008 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постанови КМУ № 211 від 18.03.2009 року, та керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 209, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку Ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги за 2009-2010 роки у сумі 8722.00 грн., - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення .

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті.

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація