Справа №22ц-394/07                                                        Суддя першої інстанції Бойко Л.Л.

Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2007 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої                                                                     Буренкової К.О.,

суддів:                                                                   Довжук Т.С., Козаченко В.І.

при секретарі судового засідання Негрун І.О.,

за участю: позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_1 і його представника ОСОБА_4,

розглянувши в відкритому судовому засіданні у місті  Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 10 січня 2007 р. про забезпеченню позову по справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

14 грудня 2006 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з окремими позовами до ОСОБА_1про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яку їм завдав відповідач у дорожньо-транспортній пригоді (далі - ДТП).

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 10 січня 2007 р. обидва позови об'єднані в одне провадження, оскільки вони випливають з однієї ДТП.

Цією ж ухвалою задоволено клопотання ОСОБА_2 про забезпечення позову. Накладено арешт на все належне відповідачу майно.

В апеляційній скарзі на вказану ухвалу ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог процесуального права, просив її скасувати в частині забезпечення позову.

Вислухавши суддю - доповідача, пояснення сторін та дослідивши надані сторонами докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1,3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи щодо забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим, накладаючи арешт на все майно відповідача, місцевий суд не звернув належної увагу на те, ще відповідно до ч. З ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що загальна сума позовних вимог, які пред'явлені до позивача, складає 33606 грн. В той же час, вартість належного відповідачу майна, яке підпадає під накладення арешту, значно більша, ніж сума позову.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що оскаржувана ухвала не в повній мірі відповідає вимогам процесуального права, а тому підлягає зміні щодо накладення арешту на все майно відповідача.

Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не грунтуються на законі і не є підставою для повного скасування ухвали суду.

2

Керуючись ст. ст. 151, 152, 303, 313,315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 10 січня 2007 р. в частині забезпечення позову змінити.

Накласти арешт на майно ОСОБА_1 в межах 33606 грн. -суми заявлених позовних вимог.

В решті вказану ухвалу місцевого суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.