2а-5524/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2010 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді – Попової С. А.,
при секретарі – Ченгал О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Державного управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградської області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття адміністративної справи, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи. В обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що 21 серпня 2010 року його було зупинено працівниками Державної автомобільної інспекції на 244 км. Автошляху Київ - Знаменка та складено протокол про правопорушення п. 12.4 ПДР України. На підставі даного протоколу позивача було притягнуто до відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 280 грн. Позивач вважає вищеназвану постанову протиправною і такою, що порушує його права. У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме автомобіля позивача. Фактично співробітник державної автомобільної інспекції, який склав протокол, роз’яснив, що позивач перевищив швидкість, яка була вимірювана на приладі «Візір № 0711171». Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме автомобіля позивача не можливо, оскільки за таких умов різниця в декілька секунд може означати, що насправді виміряна швидкість двох автомобілів, яки рухалися у кількох десятках метрів від автомобіля позивача. Вважає, що оскільки порушень правил дорожнього руху не допускав, вказавши це в протоколі про виявлене правопорушення, доказів його винуватості працівником ДАІ йому не було пред’явлено, тому його було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності. Просить суд на підставі вказаного скасувати постанову, винесену інспектором ДАІ та закрити провадження по адміністративній справі.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив задовольнити позов.
Представник відповідача до судового засідання не з’явився за невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі за таких підстав.
Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справи на основі наявних доказів.
Ст. 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.
Згідно постанови серія ВА № 188697, що винесена інспектором ІДПС Олександрійської роти ДПС прапорщиком міліції Китко Є.С.. вбачається, що позивач 21 серпня 2010 року о 08 год. 43 хвил. рухався на автомобілі SUZUKI моделі GRAND VITARA номерний знак НОМЕР_1 на 244 км автошляху Київ -Знаменка, в населеному пункті перевищив швидкість руху на 24 кмгод. рухався зі швидкістю 84 кмгод.,чим порушив п. 12.4 ПДР України, на підставі чого позивача було притягнуто за ст. 122 ч. 1 КУпАП до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 280грн. на користь держави.
Згідно із протоколом про виявлене правопорушення позивач вказував, що порушень правил дорожнього руху не допускав.
Відповідачем не надані суду відомості про пристрій, яким проводилась фотофіксація порушення, а також данні щодо проходження службової підготовки до роботи з вищезгаданим пристроєм особою, яка проводила зйомку, а також відомості про проходження державної повірки приладу. У вищезгаданій постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
У відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Також відповідно до вимог розділу 20 наказу МВС України від 27.03.2009 року № 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 року за № 576/16592 працівникам Державтоінспекції МВС забороняється застосовування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної перевірки або мають свідоцтво про таку перевірку, термін дії якого минув. Таких документів співробітником ДАІ до суду надано не було.
Пункт 1.6 Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ» зазначає «Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР України (фото, -відеоматеріалів, показів свідків тощо). Жодного з цих доказів при розгляді адміністративної справи відносно позивача не має.
Так само як і у судовому засіданні відповідачем не надано доказів наявності вини позивача у скоєнні правопорушення, що передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП являється безпідставним, а отже дії відповідача підлягають визнанню неправомірними, а постанова у справі про адміністративне правопорушення - скасуванню.
На підставі переліченого, суд з урахуванням вивчених матеріалів справи приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. ст. 122, 251, 252, 254, 256, 258, 287, 288, 289 КУпАП, Правил дорожнього руху України, керуючись ст. ст. 8-11, 17, 18, 71, 86, 94, 159-167, 171-2 КАСУ, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Постанову серія ВА № 188697 від 21 серпня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 280 грн. на користь держави – скасувати.
Адміністративну справу щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 280 грн. – закрити.
Суддя