У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  15 жовтня 2010 року                                           м. Київ

            Колегія суддів Верховного Суду України у складі :

Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

  У листопаді 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач не сплачує їй аліментів згідно з рішенням Березанського міського суду від 3 грудня 2007 року й має заборгованість за аліментами, а тому зобов’язаний сплатити їй пеню за прострочення сплати аліментів.    

  Позивачка просила стягнути з відповідача 8 440 грн. пені за прострочення сплати аліментів.

  Рішенням Баришівського районного суду від 28 грудня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14 квітня 2010 року, позов задоволено частково, постановлено стягнути з відповідача на користь позивачки              714 грн. 60 коп. пені.

             У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та залишити позовну заяву без розгляду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.    

  Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

  Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

  Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338 – 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

  Згідно з частиною першою статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

  Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись статтями 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Баришівського районного суду від 28 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 14 квітня 2010 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України:                                                Є.Ф. Левченко

                                                                                                                        Л.І. Охрімчук

                                                                                                                        Ю.Л. Сенін