КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-31/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Скляренко В..М.  

Суддя-доповідач:  Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" жовтня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

               Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

                           головуючого –судді Желтобрюх І.Л.,

                             суддів                          Безименної Н.В., Мамчура Я.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 18 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Черкаського міського голови Одарича С.О., Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту житлово-комунального комплексу виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання незаконними та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У травні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою, у якій просила визнати протиправним та скасувати розпорядження Черкаського міського голови Одарича С.О. «Про звільнення ОСОБА_2»від 09.04.2009р. № 303-р(к), поновити її на посаді начальника відділу сприяння утворення  ОСББ департаменту ЖКК., стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральну шкоду та визнати запис в трудовій книжці про її звільнення за п. 1 ст. 40, 42 КЗпП України недійсним.

Постановою Придніпровського районного суду м.Черкас від 18 лютого 2010 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 18 лютого 2010 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Справа розглядається  апеляційним судом в порядку письмового провадження у відповідності до п. 2  ч. 1 ст. 197, 41, 42 КАС України.

Розглянувши наявні в справі матеріали та перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням міського голови від 18.11.2004р року № 343-р(к) позивачка ОСОБА_2. була призначена на посаду начальника управління житлово-комунального господарства міськвиконкому" з 18.11.2004 року.

Рішенням Черкаської міської ради від 25.12.2008 року № 4-759 «Про структуру. загальну чисельність апарату Черкаської міської ради та її виконавчих органів»утворено юридичні особи (самостійні структурні підрозділи), зокрема, Департамент житлово-комунального комплексу (п.1.3 рішення), та визнано такими, що втратили чинність з 01 січня 2009 року рішення міської ради від 02.10.2002 року № 3-47 «Про структуру, чисельність апарату міської ради та її виконавчих органів та рішення міської ради , якими вносилися зміни щодо структури, чисельності, затвердження положення про структурні підрозділи виконавчих органів ради, крім тих рішень та їх частин, що стосувались утворення, затвердження Положення про управління з питань державної реєстрації суб'єктів господарювання та крім тих рішень та їх частин, що стосувалися утворення управління власністю міста».

Розпорядженням міського голови від 26.12.2008 року № 376-р(к) «Про персональне попередження працівників міськвиконкому про наступне вивільнення»було затверджено список працівників апарату ради та виконкому, які персонально попереджаються про наступне вивільнення у зв"язку з прийняттям вищезазначеного рішення та створено комісію, якій доручено провести персональне попередження під розписку працівників апарату ради та виконкому про наступне вивільнення і одночасно запропонувати їм переведення на іншу роботу (посаду), за їх згодою, за наявності вільних робочих місць (посад) з урахуванням направленості, рівня їх фахової підготовки та досвіду роботи.

На виконання даного розпорядження 12.01.2009 року ОСОБА_2 була попереджена комісією про наступне вивільнення, водночас їй була запропонована посада головного спеціаліста відділу сприяння утворенню ОСББ Департаменту житлово-комунального комплексу, з якою вона не погодилася у зв’язку з тим, що запропонована посада, на її думку, є нижчою від тієї на якій вона працювала.

Розпорядженням міського голови від 09.04.2009 року № ЗОЗ-р(к) «Про звільнення ОСОБА_2.»після закінчення перебігу тимчасової непрацездатності ОСОБА_2 була звільнена з посади заступника начальника житлово-комунального господарства міськвиконкому за згодою профспілкового органу, відповідно до протоколу № 58 засідання профспілкового комітету від 09.04.2009р., за п. 1 ст. 40 КЗпП України; з нею проведено розрахунок.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з зазначених підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до  ч. 1 та ч.2 ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках зміни в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в реорганізації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу, або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Черкаської міської ради від 25.12.2008 року № 4-759 було реорганізовано та ліквідовано деякі відділи та управліня міської ради та створено на їх базі нові відділи, управління. Внаслідок реорганізації новим штатним розписом новоутвореного Департаменту житлово-комунального комплексу посада заступника начальника житлово-комунального господарства міськвиконкому передбачена не була, тобто мало місце скорочення посади заступника начальника житлово-комунального господарства.

На виконання вимог ч. 1 та ч. З ст. 49-2 КЗпП України 12.01.2009р. позивачка була персонально попереджена за два місяці до майбутнього звільнення і водночас була запропонована посада головного спеціаліста новоствореного відділу сприяння утворення ОСББ Департаменту ЖКК, від якої остання відмовилася, претендуючи на зайняття керівної посади.

Однак, посада начальника відділу вже була запропонована іншому спеціалісту - ОСОБА_4, яка дала згоду на її зайняття. Розпорядженням міського голови від 16.01.2009 № 121-р(к) ОСОБА_4 була призначена на посаду начальника сприяння утворенню ОСББ Департаменту житлово-комунального комплексу шляхом переведення .

09.04.2009 року заступник міського голови звернувся до профспілкового комітету апарату виконавчого комітету Черкаської міської ради з поданням для отримання згоди про розірвання трудового договору згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України з ОСОБА_2 - заступником начальника житлово-комунального господарства. Така згода була отримана, що стверджується витягом з протоколу №58 засідання профспілкового комітету від 09.04.2009 року.

Розпорядженням міського голови від 09.04.2009 року № ЗОЗ-р(к) «Про звільнення ОСОБА_2.»після закінчення тимчасової непрацездатності ОСОБА_2 була звільнена з посади заступника начальника житлово-комунального господарства міськвиконкому за згодою профспілкового органу за п. 1 ст. 40 КЗпП України і з нею проведено розрахунок.

Відмовляючи  у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачку було завчасно попереджено про наступне звільнення, їй було запропоновано вільну на той час посаду головного спеціаліста, а після відмови останньої зайняти цю посаду, було отримано згоду на звільнення від профспілкового комітету.

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитись, оскільки посада, на яку претендувала позивачка, вже була запропонована іншій особі, яка дала згоду на її зайняття.

Відмова у задоволенні вимог про поновлення на роботі тягне відмову у задоволенні решти позовних вимог як безпідставно заявлених.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при звільненні ОСОБА_2 відповідачем були повністю дотримані вимоги законодавства і підстав для задоволення позову немає.

З огляду на викладене, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Придніпровський районний суд м.Черкаси правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду –без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -  

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 18 лютого 2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України  в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

          Головуючий суддя                                                            І. Л. Желтобрюх

          Судді:                                                                                 Н.В. Безименна

                                                                                             Я.С. Мамчур