7/1-51/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2007 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого - судді                                                           Чіркова Г.Є.,

при секретарі                                                                   Бєлянській Н.М.,

За участю прокурора                                                     Медведської  О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді кримінальну справу щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1народження,

уродженця  м.  Вишгорода  району  Київської  області,

громадянина  України,  неодруженого,  що  має  неповну

середню освіту,  офіційно  не  працюючого,  проживає  в

АДРЕСА_1,

на підставі ст. 89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 18 6 КК України,

встановив:

3 вересня 2006 року близько 6 год.ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, біля автобусної зупинки по вул. Шолуденка в м. Вишгороді, відкрито заволодів майном потерпілого ОСОБА_2, зокрема його сумочкою та мобільним телефоном „Нокіа-6610" з аксесуарами на загальну суму 430 грн.

У судовому засіданні підсуднийОСОБА_1 ствердив, що за встановлених у справі обставин відкрито заволодів майном потерпілого ОСОБА_2, коли вихопив з його рук сумочку, утікши з місця події, та визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Виходячи з того, що показання підсудного ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи, зміст яких учасники судового розгляду розуміють правильно й не оспорюють, суд на підставі ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою прокурора та підсудного, визнав недоцільним дослідження доказів, які учасниками судового розгляду не заперечуються.

Таким чином, суд визнає доведеною вину ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна, що відповідає обставинам перевіреним в судовому засіданні, і кваліфікує його злочинні дії за ч. 1 ст. 18 6 КК України.

При призначенні підсудному покарання, суд враховує конкретні обставини справи та ступінь середньої тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, який має негативну характеристику, притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, на підставі ст. 8 9 КК України не судимий, що обумовлює призначення покарання у виді позбавлення волі.

Зважаючи також на щире каяття підсудного, суд вважає можливим його виправлення без ізоляції від суспільства згідно зі ст. 7 5 КК України.

Керуючись статтями 323 і 324 КПК України,

засудив:

визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України і за цим законом призначити йому покарання -2 (двох) роки позбавлення волі.

2

На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покаранняОСОБА_1. звільнити з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає обов'язки, передбачені пунктами 2,3 і 4 ст. 76 КК України, зокрема, повідомлятиме органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з'являтиметься до зазначених органів для реєстрації, а також не виїде за межі України без дозволу таких органів.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази - пакет з гарнітурою до мобільного телефону „Нокіа-6610" повернути потерпілому ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд.