Судове рішення #11453842

Україна

                                                                             Справа № 2- 2414/2010р.            

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 року  суддя Первомайського міського суд Луганської області Мазка Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську справу за позовом позивача ОСОБА_2 до відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську про зобов’язання перерахувати та виплатити недовиплачене підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -

В с т а н о в и в:    

Позивач звернувся до суду з позовом, який уточнював, посилаючись на те, що належить до соціальної групи діти війни, оскільки народився ІНФОРМАЦІЯ_1.  

Згiдно зi ст. 6 Закону, з 01.01.2006 року йому повинна виплачуватись щомiсячна соцiальна державна допомога у розмiрi 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за вiком.

У червні 2010 р. звернувся  з письмовою заявою до відповідача  про підвищення пенсії, як дитині війни у відповідності з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак у своєму  листі № 1961/Г-11 від 01 липня 2010 р. останній  відмовив  у виплаті цієї доплати.

         Вважає дії вiдповiдача неправомірним, виходячи з наступного:

         3 01 січня 2004 р. набрав чинності Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 р. № 1058-4 (надалі Закону № 1058), який у ст. 6 передбачив, що непрацездатні громадяни, крім пенсійних виплат iз системи пенсійного забезпечення, мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.  

         Правовий статус дітей війни встановлює Закон України «Про соціальний захист дітей війни» (далі закон № 2195) i визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

        Статтею 6 Закону № 2195 встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соцiальна допомога, що виплачується замість  пенсії, підвищується на 30 вiдсоткiв мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної надбавки здійснюється незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

         Відносно визначення розміру такого підвищення належить звернути увагу на статтю 28 Закону № 1058, згідно до якої мiнiмальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмiрi прожиткового мiнiмуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

         Визначення прожиткового мiнiмуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалiзацiї державної, конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України “Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14. Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мiнiмум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних  соціальних i демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України на вiдповiдний рік. Прожитковий мiнiмум публікується в офiцiйних виданнях загальнодержавної  сфери розповсюдження.

          Йому відомо, що з моменту набрання чинності Законом України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195 дія статті 6 вказаного закону, що встановлює підвищення пенсій на 30% мiнiмальної пенсії за віком, неодноразово припинялася іншими законами України (в основному щорічними законами про Держбюджет України), що суперечать ч. 2 ст. З Закону № 2195, якою передбачено, що державні соцiальнi гарантії дітям війни, встановлені  цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

          Також йому  відомо, що Конституційним Судом України рішеннями від 09.07.07р.  та від 22.05.08 р. зміни в статтю 6 Закону № 2195 визнані неконституційними (не чинними). Тому він вважає, що, після набрання чинності вищевказаними рішеннями КСУ, відповідачем були порушені його права на одержання підвищення до його особистої пенсії розмiрi 30% мiнiмальної пенсії за віком.

    Згідно ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009р.» з 01 січня 2009р. прожитковий мінімум встановлено на рівні грудня 2008р., тобто у розмірі, який було встановлено з 01 жовтня 2008р. – 498 грн., отже розмір надбавки з 01.01.09р. повинен складати 149,40 грн. Закон України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» № 1646-У1 від 20.10.2009 р. З 01 листопада 2009 р. Прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність встановлено 632,00 грн. (30% складає 189,60 грн., а відповідач сплатив  49,80 грн.), з 01.01.2010 р. – 695 грн. (30 % складає 208,50 грн., а відповідач сплачував 49,80 грн.). Також цим же законом встановлено прожитковий мінімуми для осіб, що втратили працездатність з 01.04.2010 р. – 706 грн., з  01.07.2010 р. – 709 грн., з 01.10.2010 р. – 723 грн., з 01.12.2010 р. – 734 грн.

         Вказану доплату як особі, що має статус «дитина війни», відповідач повинен був йому призначити без його особистого звернення до нього з заявою, тому він вважає, що за весь  вказаний ним період він повинен йому провести донарахування надбавки.  

           Згідно до ст. 46 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження.

          Таким чином  його позовні вимоги складають 2 399 грн. 70 коп., що було недовиплаченої відповідачем за період з 01 січня 2009 р. по 01 серпня 2010 р.

          Просить зобов’язати  перерахувати та сплатити призначене підвищення до пенсії з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р., з 01 січня 2010 р. по 05 жовтня 2010 р. та з 05 жовтня 2010 р. сплачувати таке підвищення в подальшому згідно діючого законодавства, стягнути  судові витрати.

Позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала, просить відмовити в задоволенні позову, розглянути справу у її відсутність, а в письмових запереченнях послалась на те, що в УПФУ м. Первомайська знаходиться на обліку позивач, 1932 року народження. Із заявою звернувся в червні 2010 р. до УПФУ в м. Первомайську про підвищення йому пенсії, згідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». УПФУ в м. Первомайську заявнику було дано роз’яснення з цього питання.

    Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – ІУ від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

    Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 цієї ст. встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом.

    Згідно ч.2 ст. 5 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком , а ч.1 цієї ст. передбачено, що дія інших нормативно – правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках передбачених цим законом, або в частині , що не суперечить цьому закону.

    Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України «Про державний бюджет України» визначається будь–які видатки Держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 цього Закону).

    Враховуючи, що згідно ст. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує КМУ, то дії УПФУ в м. Первомайську не можуть бути визнані такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки відповідали вимогам вищезазначених правових актів, тому і не було підстав для обов’язку щомісячно виплачувати доплату до пенсії.

    Згідно зі ст. 41 ЗУ«Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 від 28.12.2007 року дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлених для учасників війни – 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

     Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 10 – рп2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України, положенням  п.41 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Згідно ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. А це означає, що право приймати закони, вносити зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом належить виключно Верховній раді України і не може передаватися іншим органам чи посадовим особам, у тому числі Конституційному Суду України. З наведеного випливає, що Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не іншим чином.

    Приймаючи рішення Конституційний Суд України не має компетенції  відловлювати дію положень, що діяли раніше. Ухвалою Конституційного суду України від 19.05.2009 року № 27-у/2009 було встановлено, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої ст. 28 Закону № 1058-ІV, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у ст. 6 Закону № 2195-ІV. Ця прогалина полягає  у відсутності  механізму  вирахування  мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень Конституційного суду України.

Разом з тим, рішення про відновлення дії вищезазначеного законодавчого акту України у редакції, чинній до внесення змін до нього, Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього, порядок обчислення підвищення до пенсії залишився неврегульованим. Тому, відповідно до п.8 Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» дітям війни  (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких  розмірах: з 22.05.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн; з 01.01.2009 р. – 49,80 грн.

По цим підставам позивачу з 01 січня 2009 р. сплачується підвищення до пенсії, як дитині війни, в сумі 49,80 грн.

До того ж, позивач вимагає відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно  - технічне забезпечення. Але такі видатки бюджетом Пенсійного фонду не передбачено.

Управління ПФУ в м. Первомайську не має статті видатків на сплату витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи, у зв’язку з чим позбавлене можливості сплачувати дані витрати.

Постановою КМУ від 22 жовтня 2008 р. № 943 «Про економію бюджетних коштів передбачених для утримання органів державної влади  та інших державних органів» рекомендовано додержуватися жорстокого режиму економії бюджетних коштів у зв’язку з відсутністю кошторисних асигнувань на цю статтю видатків.

 До того ж, відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» ( від 21.01.1993 № 7 – 93) Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації від сплати державного мита звільняються.

             Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.    

Дослідивши надані докази, письмові заперечення, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В суді встановлено:

Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Гірське Луганської області, є пенсіонером, пенсію отримує в Первомайському Управлінні Пенсійного фонду України.

 Позивач надав довідку від 02 листопада 2005 року, видану Управлінням праці та соціального захисту населення м. Первомайська, яка підтверджує наявність у нього статусу «діти війни».

Цей статус позивача відповідачем не заперечувався.

Ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» №2195\1У від 18.11.2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідними критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм закону «Про соціальний захист дітей війни».

    Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в  м. Первомайську здійснити перерахунок підвищення пенсії «дитині війни»  за 2009 рік підлягають задоволенню.

          Ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» від 27.04.2010 р.  передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2010 р., що визначаються залежно  від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними Законами України, цим законом та нормативно – правовими актами Кабінету Міністрі України.

Таким чином в 2010 р. діє ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, та  Постанова КМУ від 28.05.2008 р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка передбачає, зокрема, виплату дітям війни підвищення до пенсії у таких розмірах: з 22.05.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн; з 01.01.2009 р. – 49,80 грн. Виходячи з загального правила про пріоритет Законів над підзаконними нормативними актами суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню  за період з 01 січня 2009 р. по 05 жовтня 2010 р та в подальшому.

           Оскільки позивач позовні  вимоги не обмежив кінцевим терміном, суд вважає за можливе покласти на відповідача обов’язок після 01 серпня 2010 року виплачувати позивачу до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни на період дій ст. 6  Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – ІУ від 18.11.2004 року у редакції, яка передбачає, що  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Оскільки позивач, як дитина війни, з 01 січня 2009 р. отримує від відповідача регулярно щомісячно зазначену соціальну виплату, і спір стосується тільки її розміру, суд вважає за можливе прийняти рішення про розрахунковий розмір такої виплати, конкретні розрахунки підвищення повинен визначити відповідач відповідно до своїх функцій та компетенції. В рамках заявлених позовних вимог суд вважає за можливе прийняти рішення про покладення на відповідача обов’язку здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р., з 01 січня 2010 р. по 05 жовтня 2010 р. та в подальшому з урахуванням раніше здійснених виплат, без присудження до стягнення конкретної суми.

Оскільки, на підставі  ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 р. Пенсійний Фонд України його підприємства, установи та організації звільнені від сплати  державного мита,  не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині  стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

Передбачений ст.  257  ЦК України загальний строк позовної давності тривалістю у 3-и роки позивачем не пропущений.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, -

В и р і ш и в :

    Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

    Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську  Луганської області здійснити перерахунок та виплатити  підвищення до пенсії ОСОБА_2 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р., з 01 січня 2010 р. по 05 жовтня 2010 р., та з 05 жовтня 2010 р. в подальшому з урахуванням раніше здійснених виплат на період дій ст. 6  Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – ІУ від 18.11.2004 року у редакції, яка передбачає, що  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

    В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області через Первомайський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії судового рішення.  

Суддя

   

   

   

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація