РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

14 березня 2007 року                                                                                                                    м. Рівне

Рівненський районний суд - суддя  Коробов C.O.,

з участю позивача Рощука П.В.,

представника позивача ОСОБА_3.,

відповідачки  ОСОБА_2.,

при секретарі судового засідання Пашковській І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

Відповідачка позовних вимог не визнала і пояснила суду, що договір позики не укладала, грошей не позичала і від позивача не отримувала. Пояснила суду, що розписка про отримання нею в борг грошей від відповідача була написана як один з варіантів декількох розписок за отримання позики раніше, яку вона повернула і провадження у цивільній справі, у якій оспорювалась ця позика, вже закінчене у зв'язку з поверненням нею позики. Суду зазначила, що вдруге вона грошей у позивача не позичала.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і пояснив суду, що 22 червня 2006 року він позичив відповідачці 100 Євро та 1800 гривень. Укладення договору позики підтверджується наданою йому відповідачкою у цей день письмовою розпискою.

Суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини:

Позивач на підтвердження договору позики надав суду письмову розписку, в якій відповідачка вказувала, що позичила певну кількість не визначених родовими ознаками речей чи грошових коштів. Дана розписка дійсно підтверджує визначення кількості не визначених родовими ознаками речей чи грошових коштів. Однак, у вказаній розписці не зазначено родових ознак позиченого, а саме, що вказані цифри визначають суму грошових коштів у гривнях чи Євро. Зазначення символу «Є» не є загальновживаним символом, яким позначається європейська валюта Євро (таким символом є «€»).

За положеннями ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

За ч. 2 вказаної статті Кодексу договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Позивач даними розписки не довів факту передавання грошових коштів (у іноземній чи у національній валюті) та не довів наміру позивачки позичати саме визначену грошову суму, а

Справа № 2-573// 2007 р.                                                                  Суддя Коробов С.О.

Категорія: стягнення боргу

2

 не визначену кількість речей (наприклад 1800 кг. картоплі чи 100 будь-яких предметів, назва яких починається на букву «Є»).

Отже, за непідтвердження позивачем факту передання грошових коштів, а не визначеної кількості речей, договір позики не вважається укладеним, тому пред'явлення розписки на підтвердження укладення договору позики не можу слугувати підтвердженням укладення договору позики грошових коштів та його виконання.

На підставі наведеного та положень ст.ст. 1046, 1047 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10,11,60,174,212,215 ЦПК України,

вирішив:

Відмовити ОСОБА_1у задоволенні позовної заяви до ОСОБА_2про стягнення боргу за договором позики, повністю у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області. Заява про оскарження рішення подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Рівненського районного суду. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про оскарження та апеляційна скарга мають відповідати вимогам ст. 295 ЦПК України.