КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2010 року Справа № 2а-3173/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого –судді Кармазиної Т.М.
при секретарі –Сириці І.О.,
за участю представників:
позивача –Карпушева Д.О.,
відповідача 1 –не з’явився,
відповідача 2 –Єннера Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл ОПТ" до Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції та Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про відшкодування податку на додану вартість,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Державного бюджету через Головне управління Державного казначейства України у Кіровоградській області, на користь ТОВ «Інтеграл ОПТ»суму податку на додану вартість за травень 2010 року у розмірі 25337 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що підприємство має право на одержання суми бюджетного відшкодування, оскільки ним виконані всі вимоги Закону України “Про податок на додану вартість” під час декларування суми бюджетного відшкодування. Так, в травні 2010 року позивачем подано до Олександрійської ОДПІ податкову декларацію за квітень 2010 року, де задекларовано різницю між сумою зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду від’ємне значення в сумі 25337 грн. за квітень 2010 року. ТОВ «Інтеграл ОПТ»провело коригування податкового кредиту у зв’язку з виправленням самостійно виявленої помилки в раніше поданій декларації. Відповідачем-1 здійснено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства, за результатами якої складена довідка від 27.08.2010р., якою не підтверджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 25337 грн. за травень 2010року, що пов’язано з дослідженням ланцюга постачання. Разом з тим, Олександрійською ОДПІ не надано відповідного висновку органу держказначейства для відшкодування суми ПДВ з державного бюджету, а тому відповідачем-1 порушено право позивача на отримання відшкодування ПДВ в розмірі 25337 грн. за травень 2010 року з Державного бюджету України.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник Олександрійської ОДПІ - відповідач - 1 в судове засідання двічі не з’явився, надіслав заперечення на позов. Мотивував тим, що у ході перевірки з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування встановлено, що причиною виникнення від’ємного значення між податковим зобов’язанням та податковим кредитом у квітні 2010 року є проведення коригування податкового кредиту в зв’язку з самостійним виправленням помилки, допущеної в раніше поданій декларації (лютий 2010року). А саме, ТОВ «Інтеграл ОПТ»перерахувало ТОВ «Автотехпром»кошти як попередню оплату за вуглелужний реагент, згідно платіжного доручення №19 від 15.02.2010 року на загальну суму 152000 грн., в тому числі ПДВ 25333,33 грн.. На суму отриманої попередньої оплати ТОВ «Автотехпром»виписало податкову накладну №10 від 15.02.2010 року, яку позивач включив до реєстру отриманих податкових накладних за лютий 2010 року, але не включив до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за лютий 2010 року. Зазначену помилку підприємство виправило у квітні 2010року. На виконання Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА Україні від 18.08.05 №350, Олександрійською ОДПІ направлено лист до ТОВ «Автотехпром»стосовно надання ним калькуляції щодо використання сировини на виробництво вуглелужного реагенту, який в подальшому відвантажувався на ТОВ «Інтеграл ОПТ». Згідно наданої відповіді ТОВ «Автотехпром»підтверджує свої відносини з ТОВ «Інтеграл ОПТ», з підтвердженням своїх податкових зобов’язань і зазначає, що є виробником вуглелужного реагенту. Щодо запиту з проханням надати інформацію щодо сировини в кількісному виразі, яка була використана для виробництва 1 тони вуглелужного реагенту та постачальників зазначеної сировини, ТОВ «Автотехпром»в своєму листі від 16.06.10р. посилаючись на п.3 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу України», зазначило, що не зобов’язане надавати будь-яку інформацію, оскільки Олександрійська ОДПІ станом на 16.06.10р. не проводить планових чи позапланових перевірок ТОВ «Автотехпром». Таким чином, за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2010р. в сумі 25337 грн., що пов’язано з дослідженням ланцюга постачання. Крім того, відповідач стверджував, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару, відповідач просив у позові відмовити (а.с.48-49).
Головне управління Державного казначейства України у Кіровоградській області відповідач –2, у письмових запереченнях та у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, вказавши, що органами державного казначейства права позивача порушені не були, оскільки висновок про необхідність відшкодування ПДВ на користь позивача податковим органом не видавався та до відповідача-2 не надходив.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТОВ "Інтеграл ОПТ" зареєстровано виконавчим комітетом Олександрійської міської ради Кіровоградської області 29.08.2003р., про що видано свідоцтво серії А00 №237520 (а.с.6). З 17.09.2003 позивач перебуває на податковому обліку в Олександрійській ОДПІ та є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №15517182 від 15.12.2005р. (а.с.9).
17.06.2010 р. ТОВ "Інтеграл ОПТ" до Олександрійської ОДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, з розрахунком суми бюджетного відшкодування, згідно з якою сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 25337 грн. (а.с.27-28, 29-зв.).
Разом з декларацією подано додаток 2 - довідку щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, з якої вбачається, що залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду складається із сум ПДВ, які виникли в квітні 2010 року (а.с.29).
Також разом з податковою декларацією подано додаток 4 - заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, в якій відображене рішення платника про бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 25337 грн. на його розрахунковий рахунок (а.с.30).
Олександрійською ОДПІ на підставі направлення №583/23-30 від 16.08.2010 здійснено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Інтеграл ОПТ" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за травень 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалося з 01.05.2010р. по 31.05.2010р.
Відповідно до п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 р. № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
За результатами перевірки складено довідку №437/2330/32637404 від 27.08.2010 р. (а.с.31-34), відповідно до якої в п.4 зазначено, що не можливо підтвердити заявлену ТОВ “Інтеграл ОПТ” суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 25337 грн., що пов’язано з дослідженням ланцюга постачання. В той же час в пункті 3.3 вищевказаної довідки зазначено, що перевіркою достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2010 року в сумі 25337 грн. порушень не встановлено.
Судом встановлено, що 12.02.2010 року між ТОВ «Автотехпром»та ТОВ «Інтеграл ОПТ»укладено Договір поставки (а.с.13), згідно якого ТОВ «Автотехпром»зобов’язується виробити та передати ТОВ «Інтеграл ОПТ»вуглелужний реагент дрібнодисперсний в кількості 189 тон.
Позивачем у лютому 2010 року, на підставі рахунку-фактури №СФ-0000008 від 12.02.2010 року, перерахувало ТОВ «Автотехпром»кошти як попередню оплату за вуглелужний реагент (а.с.14). До складу податкового кредиту за лютий 2010 року включено податкові накладні від ТОВ «Автотехпром»№20 від 12.02.2010 р. та №21 від 19.02.2010 р. (а.с.17, 17-зв.). Податкова накладна №10 від 15.02.2010 року (а.с.15) на суму попередньої оплати у розмірі 152000 грн., в т.ч. ПДВ 25333,33 грн., позивачем включено до реєстру отриманих податкових накладних за лютий 2010 р., але до складу податкового періоду за лютий 2010р. не була включена, а була включена до складу податкового періоду за квітень 2010р.
Відповідно до договору поставки від 12.02.2010р. вуглелужний реагент дрібнодисперсний у кількості 126 тон було отримано ТОВ «Інтеграл ОПТ»у березні 2010 р. на загальну суму 594216грн. в т.ч. ПДВ - 99036 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000020 від 02.03.2010р. (а.с.14), податковими накладними №20 від 12.02.2010 р., №21 від 19.02.2010 р., №22 від 02.03.2010р. (а.с.17, 17-зв., 18), звітами по операціям по рахунку ТОВ «Інтеграл ОПТ»(а.с.35-36).
Таким чином, ТОВ «Інтеграл ОПТ»перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Автотехпром»594 216,00 грн. в т.ч. ПДВ - 99 036,00 грн.
19.01.10р. ТОВ «Інтеграл ОПТ»уклало договір №01, згідно якого зобов’язувалося поставити TECH DRILLING LIMITED»(Кіпр) вуглелужний реагент дрібнодисперсний у кількості 126 тон (а.с.19-20). Згідно даного договору позивач відправив на експорт товар у кількості 126000 кг на суму 498336,30 грн., що підтверджується ВМД № 901030000/0/000177 від 02.03.2010 року (а.с.21).
Згідно п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0»відсотків до бази оподаткування.
При вирішенні даного спору суд виходить з того, що порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі –Закон №168/97-ВР).
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.7.1 ст.7, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. При здійсненні господарської операції у момент виникнення податкових зобов’язань продавця складається податкова накладна у двох примірниках.
Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку із надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом про ПДВ.
Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР платник податків може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів або про його бюджетне відшкодування. Зазначене рішення відображається платником податків у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.
З аналізу вищенаведених норм, виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 названого Закону №168/97-ВР, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).
Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений п.п.7.7.5 та 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР.
Підпунктом 7.7.5 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
По закінченні законодавчо встановлених строків невідшкодовані платнику податку суми вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.
Право на бюджетне відшкодування від’ємної різниці податку є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано також і ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 року і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Висновок Олександрійської ОДПІ про не підтвердження заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування за травень 2010 року в сумі 25337 грн., у зв’язку з дослідженням ланцюга постачання та не встановленням фактичної сплати контрагентом суми ПДВ до бюджету, як джерела відшкодування коштів платнику податків, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки Закон №168/97-ВР обумовлює право платника податку - покупця товарів на отримання з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку лише (у разі відсутності сумніву щодо реальності поставки товарів) фактичною сплатою цього податку постачальникам товарів - платникам податку на додану вартість та засвідчення платником податку - покупцем факту придбання товарів податковими накладними.
Реальність поставки товару у довідці №437/2330/32637404 від 27.08.2010 р. відповідачем не заперечувалася.
Закон України "Про податок на додану вартість", так само як і інші закони, не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на бюджетне відшкодування від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання та виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування не пов’язано з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету.
Крім того, відповідачем не надано суду доказів щодо проведення зустрічних перевірок по сумі заявлених позивачем до відшкодування в декларації за травень 2010 року, а саме 25337 грн.
До того ж, суд не приймає до уваги твердження відповідача, що висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача, за вказаний період, не було надано до державного казначейства у визначені вищевказаним законом строки, оскільки відповідачем виконувались вимоги Методичних рекомендацій щодо взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України № 350 від 18.10.2005 року, оскільки вказані методичні рекомендації носять рекомендаційний, а не обов'язковий характер, і не є нормативно-правовим актом, яким регулюються відносини у сфері бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Відповідно до п.п. 7.7.4. п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлено до відшкодування з державного бюджету суму податку на додану вартість за травень 2010 року в розмірі 25337 грн., так як договір поставки товару між ТОВ «Інтеграл ОПТ»та ТОВ «Автотехпром»фактично був виконаний, що підтверджується наданими доказами.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Платіжним дорученням № 45 від 30.08.2010 року документально підтверджено розмір судового збору що сплачений позивачем - 254 грн., який підлягає стягненню на його користь.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Кіровоградській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл ОПТ", код ЄДРПОУ 32637404 (28000, м. Олександрія, Кіровоградська область, рахунок №26007001020580 в ВАТ АКБ "Автокразбанк" м. Олександрія , МФО 323679) суму податку на додану вартість у розмірі 25337 (двадцять п’ять тисяч триста тридцять сім) грн. за травень 2010 року.
Присудити позивачеві з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 254 (двісті п’ятдесят чотири) грн..
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження –з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті160 КАС України –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова складена у повному обсязі –19.10.2010 року.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Т.М. Кармазина