Справа №2-5093\10р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2010 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі :
головуючого судді Семіряд І.В.
при секретарі Ігнатової О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 « Про визнання договору міни квартири дійсним та визнання права власності на квартиру », третя особа : Центральна універсальна біржа « Інтер – Круг », -
В С Т А Н О В И В :
09.07.2010 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 « Про визнання договору міни квартири дійсним та визнання права власності на квартиру » у якому вказували про те, що спірним жилим приміщенням є АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної сумісної приватної власності позивачам, на підставі договору міни від 08.01.1998 року укладеного між позивачами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з одної сторони та відповідачем ОСОБА_3 з другої сторони, на Центральній універсальній біржі « Інтер – Круг », і зареєстрованого в КП « БТІ м. Донецька » 02.02.1998 року в реєстраційній книзі 9\4 ДК-219 за реєстровим № 290.
Згідно умов вказаного договору міни позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обміняли належні їм на праві приватної власності 2\3 частини АДРЕСА_2, на належну на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1.
В результаті міни вказаним особам перейшло право приватної власності на відповідні жилі приміщення.
На момент укладення договору міни у відношенні спірного жилого приміщення, вказаний договір подальшого посвідчення в нотаріальній конторі не вимагав. Сторони по договору, після його укладення, виконали умови договору знявшись з реєстрації перейшли мешкати по відповідним адресам за місцем розташування обумовлених в договорі жилих приміщень.
На теперішній час позивачі не мають можливості належним чином оформити своє право власності на спірну квартиру, так як договір міни не був нотаріально посвідчений.
Таким чином позивачі просили суд визнати договір міни дійсним, визнавши за ними право спільної сумісної власності на спірну квартиру.
У судове засідання співпозивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не прибули, надавши право представляти їх інтереси в судовому засіданні представнику ОСОБА_4
Представник співпозивачів ОСОБА_4, яка діє за довіреністю, в судовому засіданні підтримала позовні вимоги співпозивачів, просив суд задовольнити позов в повному обсязі з підстав, на які посилаються позивачі в своєї позовної заяві. ( а.с.а.с. 13-14 ).
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, про день, час та місце розгляду справи була повідомлені належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності. При цьому в наданої заяві позов визнала, посилаючись на те, що умови договору міни були виконані в повному обсязі, тому вона не має претензій до спірного жилого приміщення. ( а.с.а.с. 20-21 ).
Представник третьої особи - Центральної універсальної біржі « Інтер – Круг » у судове засідання не прибув у зв»язку з розпочатою процедурою ліквідації біржі. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином за своєю юридичною адресою. ( а.с.а.с. 22, 25, 27, 28 ).
Вислухавши пояснення представника співпозивачів та дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 241, 242 ЦК України ( в редакції закону від 1963 року, який діяв на момент укладення договору ), та до ст.ст. 715, 716 ЦК України ( в редакції закону від 2004 року ) за договором міни кожна із сторін зобов»язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю – продаж. Право власності за обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов»язань щодо передання майна обома сторонами.
Згідно до ст. 227 ЦК України ( в редакції закону від 1963 року, який діяв на момент укладення договору ), та до ст.ст. 656, 657 ЦК України ( в редакції закону від 2004 року ) договір купівлі – продажу квартири укладається у письмової формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. До договорів купівлі – продажу на біржах застосовуються загальні положення про купівлю – продаж.
Відповідно до ст. 47 ч. 2 ЦК України ( в редакції закону від 1963 року, який діяв на момент укладення договору ), ст. 220 ч. 2 ЦК України ( в редакції закону від 2004 року ), якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно за ст. 392 ЦК України ( в редакції закону від 2004 року ) власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової власності або на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ст. 15 Закону України « Про товарну біржу » угоди укладені на біржах, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту реєстрації її на біржі.
Як встановлено в судовому засіданні спірним жилим приміщенням є АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної сумісної приватної власності позивачам, на підставі договору міни від 08.01.1998 року укладеного між позивачами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з одної сторони та відповідачем ОСОБА_3 з другої сторони, на Центральній універсальній біржі « Інтер – Круг », і зареєстрованого в КП « БТІ м. Донецька » 02.02.1998 року в реєстраційній книзі 9\4 ДК-219 за реєстровим № 290. Згідно умов вказаного договору міни позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обміняли належні їм на праві приватної власності 2\3 частини АДРЕСА_2, на належну на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1. В результаті міни вказаним особам перейшло право приватної власності на відповідні жилі приміщення. ( а.с.а.с. 7-8, ).
Відповідно до копії технічного паспорту, складеного КП « БТІ м. Донецька » АДРЕСА_1 проінвентарізований на ім»я співпозивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ( а.с.а.с. 9-12 ).
З копії домової книги та копій загальногромадянських паспортів співпозивачів вбачається те, що співпозивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 мають реєстрацію в АДРЕСА_1 з 31.03.1998 року, у зв»язку з укладенням договору міни жилих приміщень. ( а.с.а.с. 15-16, 33-35 ).
З витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна вбачається, що АДРЕСА_1 під арештом, або забороною відчуження не перебуває. ( а.с.а.с. 29-30 ).
При таких обставинах суд вважає позов про визнання договору міни спірної квартири дійсним обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з визнанням зазначеного договору міни спірного жилого приміщення дійсним, тому що з приведених вище доказів убачається, що між співпозивачами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 08.01.1998 року був укладений вищевказаний договір міни спірної квартири, при цьому сторони по договору у повному обсязі виконали умови договору міни, а нотаріальне посвідчення договору міни житла в даний час неможливо так як з моменту укладення договору на товарній біржі минув великий період часу. Крім того на момент укладення вказаного договору подальшого його нотаріального посвідчення, за діючим на той час законодавством, не потребувало.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 47 ч. 2, 227, 241, 242, ЦК України ( в редакції закону від 1963 року, який діяв на момент укладення договору ), та до ст.ст. 220 ч. 2, 392, 656, 657, 715, 716, ЦК України ( в редакції закону від 2004 року ), керуючись ст. ст. 6, 10, 213, 214, 215 ЦПК України, суд , -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 « Про визнання договору міни квартири дійсним та визнання права власності на квартиру », третя особа : Центральна універсальна біржа « Інтер – Круг », - задовольнити.
Визнати дійсним договір міни від 08.01.1998 року укладеного між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з одної сторони та ОСОБА_3 з другої сторони, на Центральній універсальній біржі « Інтер – Круг », і зареєстрованого в КП « БТІ м. Донецька » 02.02.1998 року в реєстраційній книзі 9\4 ДК-219 за реєстровим № 290, згідно умов якого ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обміняли належні їм на праві приватної власності 2\3 частини АДРЕСА_2, на належну на праві приватної власності ОСОБА_3 АДРЕСА_1, в результаті міни вказаним особам перейшло право приватної власності на відповідні жилі приміщення.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя: І.В.Семіряд