Справа № 2а – 1635 / 2010 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

09 вересня 2010 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

    головуючого: судді – Макаренка І.В.

    при секретарі -            Чепинозі К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Смілянської роти ДПС молодшого лейтенанта міліції Майданика Віталія Васильовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 13 травня 2010 року, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (в подальшому позивач) звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із адміністративним позовом до інспектора ДПС Смілянської роти ДПС молодшого лейтенанта міліції Майданика В.В. (в подальшому відповідач) про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 13 травня 2010 року, мотивуючи його тим, що 13 травня 2010 року відносно позивача інспектором була винесена постанова, в якій зазначено, що 13 травня 2010 року о 14.00 год., позивач, керуючи автомобілем „Форд Фокус” номерні знаки НОМЕР_1 в м. Сміла на 206 км автодороги Київ - Знам’янка зі швидкістю 83 км/год в населеному пункті, перевищивши швидкість на 23 км/год, у зв’язку з чим на позивача накладене адміністративне стягнення в розмірі 340 грн. Позивач вважає, що на нього неправомірно накладено адміністративне стягнення, так як порушена процедура притягнення його до адміністративної відповідальності, і такого порушення він не вчиняв.

    Позивач в судове засідання не з’явився, але подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.     Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи в судове засідання не з’явився, про причини неприбуття не повідомив.

    За таких обставин суд ухвалив  слухати справу у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні 13 травня 2010 року інспектором дорожньо-патрульної служби була винесена постанова відносно позивача про накладення на нього адміністративного стягнення за порушення вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП в виді штрафу в сумі 340 грн., що він, 13 травня 2010 року о 14.00 год., керуючи автомобілем „Форд Фокус” номерні знаки НОМЕР_1 в м. Сміла на 206 км автодороги Київ - Знам’янка зі швидкістю 83 км/год в населеному пункті, перевищивши швидкість на 23 км/год.

Суд вважає, що вказана постанова є незаконною у зв’язку з порушенням  процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої КУпАП, та в зв’язку з тим, що постанова не вмотивована і не підтверджена доказами, зібраними відповідно до вимог закону, та які б свідчили про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому підлягає скасуванню з таких підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Зазначена постанова винесена з порушенням ст. 33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, встановлених цим кодексом та іншими законами України.

При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

При винесенні оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою яка винесла цю постанову вимоги закону не враховані.

При винесенні постанови були грубо порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема:

• знайомитися з матеріалами справи;

• давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;

• при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.

Всіх наданих позивачеві цим законом прав вона була позбавлена, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

    У відповідності до  вимог ст. 9 Конституції України  та Закону України „Про ратифікацію Конвенції” від 17.07.1997 року „Європейська конвенція про захист прав людини та основновоположних свобод” і протоколи до неї, є частиною національного законодавства України. Вимогами ст. 6 даної Конвенції та ст. 2-4 Протоколу № 7 до Конвенції, які застосовуються  і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, закріплено право особи на справедливий  суд, що включає в себе право на доступ до матеріалів справи, право на захист та юридичну допомогу, право на надання доказів, проведення експертиз та залучення свідків, право бути повідомленим про час та місце слухання справи та присутнім при розгляді його справи судом. Та основне  те , що особа має право бути негайно і детально поінформована зрозумілою для нього мовою компетентним  органом державної влади про характер та причини обвинувачення, мати час  і можливості, необхідні  для підготовки  свого захисту та захищати себе особисто чи використовувати захисника.

Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 161, 163, 171-2  КАС  України, ст. ст. 9, 33, 52, 268, 287-289 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

    Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

    Скасувати постанову інспектора ДПС Смілянської роти ДПС молодшого лейтенанта міліції Майданика Віталія Васильовича серії СА № 085057 від 13 травня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за   ч. 1 ст. 122 КУпАП в виді штрафу в сумі 340 грн.

Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП в виді штрафу в сумі 340 грн. - закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: