Справа № 1-13 2007 p.

ВИРОК

ІМ'ЯМ     УКРАЇНИ

12 березня 2007році  Зачепилівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого                         - голови суду, судді Бойка Г.В.,

при секретарі                         - Оданець С.В.,

за участю прокурора   - Комар Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.. Зачепилівка кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Мерчик Валківського району Харківської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, має неповнолітню дитину, працює техніком ВТГ в Зачепилівському РЄС, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого передбаченого ст.296 ч. 1 КК України, -

На підставі досліджених доказів, суд:

ВСТАНОВИВ:

25.01.2007 року ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, приблизно о 13 годині 00 хвилин в приміщенні кафе "Берізка", розташованого в сел.. Зачепилівка, що належить приватному підприємцю ОСОБА_2, знаходячись у громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, навмисно, із хуліганських спонукань та діючи з особливою зухвалістю, яка виразилася в тому, що він проігнорував загальноприйняті норми моралі, проявляючи свою зухвалість над громадянами, діючи нахабно ображав працівників кафе, висловлювався в їхню адресу нецензурною лайкою, на зауваження щодо припинення хуліганських дій не реагував, а потім вийшов з приміщення кафе "Берізка" та сів за кермо власного автомобіля і рушив на вхідні двері до кафе, чим пошкодив майно власника і завдав йому матеріальних збитків в сумі 500 грн.

Приймаючи до уваги повне визнання ОСОБА_1 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному висновку, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумніву в добровільності та істинності позиції підсудного, його вина є доведеною, суд з урахуванням думки учасників процесу, вважає, що у подальшому дослідженні доказів по справі, отриманих під час досудового слідства, не має потреби.

З урахуванням викладеного, а також того факту, що фактично вчинене підсудним ОСОБА_1 свідчить про наявність в його діях складу злочину, суд вважає, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст. 296 ч.І КК України -

2

хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

При призначенні йому покарання, суд враховує середню тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного - раніше не судимого, за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, пом'якшуючі обставини - щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, обтяжуючі обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, та вважає, що виправлення підсудного можливе без його ізоляції від суспільства, застосувавши до нього покарання у вигляду штрафу.

Суд також вважає, що до підсудного ОСОБА_1 можливе застосування положення ст. 69 ч.І КК України, тобто призначення більш м'якого покарання порівняно з тим, яке передбачено в санкції ст. 296 ч.І КК України, з урахуванням середньої тяжкості скоєного злочину, ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, крім того судом встановлені обставини, що пом'якшують покарання -щире каяття, вчинений злочин не спричинив тяжких наслідків, і вважає, що призначення підсудному ОСОБА_1 навіть мінімального покарання в межах санкції (штраф розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян) було б в даному випадку недоцільним, тому необхідно призначити покарання у вигляді штрафу, але нижче від мінімальної його межі, яка встановлена санкцією ст. 296 ч.І КК України.

Відповідно до ч.2 ст. 53 КК України мінімальний розмір штрафу встановлений в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (30 х 17 грн. = 510 грн.), суд вважає, що цілком достатнім для виправлення підсудного і попередження нових злочинів є призначення йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 510 грн.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речових доказів п справі немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 за ст. 296 ч.І КК України і назначити йому покарання за ст. 296 ч.І із застосуванням ст. 69 ч.І КК України та визначити у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходу громадян 510 гривень 00 коп. ( п'ятсот десять гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави штраф в розмірі 510 гривень 00 коп. ( п'ятсот десять гривень).

Запобіжний захід до набуття чинності вироком - залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з моменту його проголошення в апеляційний суд Харківської області через Зачепилівській районний суд.

Головуючий    Г.В.Бойко