донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
28.08.2006 р. справа №2/147а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Величко Н.Л. |
суддів | Агапова О.Л., Дзюби О.М., |
при секретареві судового засідання | Дмитрієва В.А. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Шинковенко Н.В. - за дов.№ 08-81/1258 від 28.08.2006р., Гладкова Л.М.- за дов. № 08-81/1259 від 08.08.2006р., |
від відповідача: | Качинська О.С. - за дов. № 11773/10/10-013 від 2108.2006р., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державна податкова інспекція м.Макіївка |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 12.07.2006 року |
по справі | №2/147а |
за позовом | Державне підприємство "Макіїввугілля" м.Макіївка |
до | Державна податкова інспекція м.Макіївка |
про | Про визнання недійсним рішення |
В С Т А Н О В И В:
1.Стислий виклад суті постанови місцевого господарського суду
31.05.2006 року Державне підприємство "Макіїввугілля" м. Макіївка звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Макіївці про визнання недійсним рішення від 0.06.2005 року № 7596/10/24-113 про поширення права податкової застави на всі активи Державного підприємства "Макіїввугілля"
Ухвалою від 31.05.2006 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Постановою від 12.07.2006р. у справі № 2/147а господарський суд Донецької області (суддя Ханова Р.Ф.) позовні вимоги Державного підприємства “Макіїввугілля” м. Макіївка задоволенні.
Визнано повністю недійсним рішення Державної податкової інспекції у м. Макіївці про визнання недійсним рішення від 1 червня 2005 року № 7596/10/24-113 про поширення права податкової застави на всі активи Державного підприємства "Макіїввугілля", яке відновило свою господарську діяльність з 1 червня 2005 року.
Присуджено з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Макіїввугілля" м. Макіївка витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Строк розгляду справи склав 1 місяці 12 днів.
2. Підстави з яких порушено питання про перегляд постанови
Відповідач з прийнятою постановою господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову від 12.07.2006р. та прийняти нову постанову, якою відмовити Державному підприємству “Макіїввугілля” у задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права.
Зазначає, що ДП "Макіїввугілля" перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Макіївці з 15.05.2003р. У відповідності до Наказів Міністерства палива та енергетики підприємство проходило декілька етапів реорганізації
На момент реорганізації ВАТ ДХК "Макіїввугілля" в ДП "Макіїввугілля", податкова застава перереєстрована у Державному реєстрі застав рухомого майна 22.07.2003р. за №783516 на все майно та майнові права.
23.06.2003р. начальником ДПІ у м. Макіївці було прийнято рішення №6340/10/24-013-4 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Спільним наказом Міністерства юстиції та ДПА України від 07.02.2003р. №9/5/59 "Про реєстрацію податкових застав нерухомого майна", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.2003р. за №107/7428, реєстрація податкових застав нерухомого майна здійснюється в Державному реєстрі застав рухомого майна в порядку, встановленому Інструкцією про порядок реєстрації застав рухомого майна, затвердженого відповідним наказом Міністерства юстиції України.
В зв'язку з відновленням діяльності ДП "Макіїввугілля", у відповідності до п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-111, враховуючи наявність податкового боргу, ДПІ у м. Макіївці прийнято рішення №7596/10/24-113 від 01.06.2005р. про поширення права податкової застави на всі активи ДП "Макіїввугілля". У Державному реєстрі застав рухомого майна здійснено перереєстрацію та вчинено запис від 25.06.05 №3893444.
ДПІ у м. Макіївці прийнято рішення від 01.06.2005р. №7595/10/24-113 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Постановою господарського суду Донецької області від 06.03.2006р. відстрочено до 01.01.2007р. та розстрочено на 120 місяців податковий борг ДП "Макіїввугілля" у сумі 42382,9 тис. гри.., у тому числі по сплаті податку на прибуток у сумі 8690.4 тис. грн.. та ПДВ в сумі 33692,5 тис. грн.
Зазначає, що податковий борг ДП "Макіїввугілля"' станом на 19.07.2006р. складає 50140,9 тис. грн.. з урахуванням розстрочених сум відповідно до постанови суду.
Посилається на те, що у постанові від 12.07.2006р. судом вказано на порушення інспекцією вимог Рішення Конституційного Суду України №1-9/2005 від 24.03.2005р. про визнання підпункту 8.2.2. пункту 8.2. статті 8 Закону № 2181-ІІІ неконституційним в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.
Відповідач вважає це посилання суду безпідставним, тому що на час ухвалення вищезазначеного Рішення, активи ДП "Макіїввугілля" вже перебували у податковій заставі.
Відповідно до Закону України від 16.10.1996 року №422/96-ВР „Про Конституційний Суд України" у разі якщо закони, інші правові акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Пунктом 4 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України визначено, що положення абзацу другого підпункту 8.2.1, підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 24.03.2005 року.
Таким чином, вимоги вказаного Рішення стосовно розповсюдження права податкової застави на активи боржників з урахуванням їх сум податкового боргу стосуються тих платників податків, активи яких передаються у податкову заставу починаючи з 24.03.2005 року.
3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу
Позивач вважає постанову суду законним та обґрунтованим і просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.
Посилається на те, що у апеляційній скарзі податковий орган вказує, що податковий борг ДП "Макіїввугілля" на момент виходу зі складу ДП "Донецька вугільна коксівна компанія" складав 30131,3тис.грн., тоді як вартість активів ДП "Макіїввугілля" станом на 01.06.2006р. становила 1 319 212,7тис.грн., що у 43,8 рази перевищує суму податкового боргу.
Зазначає, що ним не заперечується той факт, що його активи знаходяться у податковій заставі, але вважає, що з дня прийняття Конституційним Судом України рішення від 24 березня 2005 року у справі № 1-9/2005, у податкового органу не має правових підстав для розповсюдження податкової застави на усі активи підприємства.
4. Як встановлено судом першої інстанції, та визнається сторонами по справі:
Державне підприємство "Макіїввугілля" м. Макіївка є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області, включене до ЄДРПОУ за номером 32442295, перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у м. Макіївці з 15 травня 2003 року (арк. справи 11-19,25,27).
Наказом Міністерства палива та енергетики від 26 травня 2005 року № 238 "Про реорганізацію ДП "Донецька вугільна коксівна компанія" (арк. справи 10) була припинена процедура припинення діяльності державних підприємств, в тому числі ДП "МакІївугілля". Зазначена процедура була розпочата згідно з наказом Міністерства палива та енергетики від 18 серпня 2004 року № 493 (арк. справи 50-55).
Начальником Державної податкової інспекції у м. Макіївці 1 червня 2005 року було прийняте рішення № 7596/10/24-113 про поширення права податкової застави на всі активи Державного підприємства "Макіїввугілля", яке відновило свою господарську діяльність з 1 червня 2005 року з посиланням на наказ Міністерства палива та енергетики від 26 травня 2005 року № 238, враховуючи наявність податкового боргу, забезпеченого податковою заставою та керуючись пунктом 13.2 статті 13 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Судом встановлено, що на момент прийняття спірного рішення, а саме 1 червня 2005 року, обставини для застосування норм наведеної статті у відповідача були відсутні, оскільки створення Державного підприємства "Донецька вугільна коксівна компанія" згідно наказу Міністерства палива та енергетики від 18 серпня 2004 року № 493 було припинене 26 травня 2005 року наказом № 238, згідно якого позивач є правонаступником прав та обов'язків Державного підприємства "Донецька вугільна коксівна компанія", пов'язаних з діяльністю Державного підприємства "Макіїввугілля" відповідно до розподільчих балансів, тобто реорганізація у формі об'єднання місця не мала.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи встановлених судом першої інстанції.
Відповідач у апеляційній скарзі посилається лише на неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції.
5.Мотиви, за якими апеляційна інстанція виходила при прийнятті ухвали
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року № 1251-12 (з наступними змінами та доповненнями) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Пунктом 8.1 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платників податків, що має податковий борг передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно закону та не потребує письмового оформлення.
Підпунктом 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.
Рішенням Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року у справі № 1-9/2005 положення підпункту 8.2.2 зазначеного Закону в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу були визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до пункту 4 резолютивної частини наведеного рішення, положення абзацу 2 підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Статтею 73 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР передбачено, що Конституційний Суд України приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього закону (Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим).
У разі, якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення про поширення права податкової застави на всі активи Державного підприємства "Макіїввугілля" було прийняте 1 червня 2005 року, тобто в період коли вже діяло рішення Конституційного Суду України , тому суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відсутність у податкового органу підстав для розповсюдження податкової застави на усі активи платника податку як у минулому, так і у майбутньому, та відповідачем повинні бути внесені зміни в Державний реєстр обтяжень лише на майно, вартість якого відповідає сумі податкового боргу позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.184,195,198,205,212, п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія , -
У Х В А Л И Л А :
Постанову господарського суду Донецької області по справі № 2/147а від 12.07.2006 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Макіївці залишити без задоволення.
Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвала виготовлена в повному обсязі 01.09.2006р.
Головуючий: Н.Л. Величко
Судді: О.Л. Агапов
О.М. Дзюба
Надруковано: 4 примір.
1 –позивачу
1 –відповідачу
1 –до справи
1 –ДАГС