Справа №2-2055/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

 25 червня 2010р.Бориспільський міськрайсуд Київської області в складі:

      головуючого                         судді     Мельника О.О.

      при секретарі                                      Швачко    О.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4,  третя особа – Служба у справах неповнолітніх Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням,

В С ТА Н О В И В:

      ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, і в судовому засіданні її представник підтвердив письмовий текст позовної заяви про те, що відповідачка по справі є його колишньою дружиною. Від спільного шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей. З 2007 року відповідачка разом з дітьми була зареєстрована в належному позивачці на праві приватної власності житлового будинку АДРЕСА_2 хоча ніколи в ньому не проживала. На підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31.08.2009р. відповідачка втратила право користування даним жилим приміщення. На даний час відповідачка не має місця реєстрації та фактично проживає в АДРЕСА_1 разом з дітьми, які залишаються зареєстрованими в будинку позивачки, і які ніколи в даному будинку не проживали. Тому, враховуючи, що відповідно до чинного законодавства член сім”ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності його без поважних причин понад 1 рік, просить визнати неповнолітніх дітей такими, що втратили право користування вищезазначеним житлом на тих самих підставах, що і їх мати - відповідачку по справі.

      Позивачка в судове засідання не з”явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, свої інтереси доручає представляти своєму представнику.

      Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що вона разом з дітьми була вимушена поїхати з належного позивачці будинку, оскільки там створювалися неможливі умови для  їх проживання.

      Представник Служби у справах неповнолітніх Бориспільської райдержадміністрації в судовому засіданні проти позову заперечувала, вважає з метою захисту прав малолітніх дітей за недоцільне визнавати дітей такими, що втратили право користування жилим приміщення в будинку АДРЕСА_2, оскільки на даний час їх мати не має місця реєстрації, проживає в будинку своїх батьків, а за вищевказаною адресою діти зареєстровані з народження, і за тією ж самою адресою зареєстрований та проживає їх батько.

       Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши і оцінивши, в сукупності, докази по справі, прийшов до висновку, що у задоволенні позов слід відмовити.

       Встановлено, що позивачка є власником житлового будинку АДРЕСА_2 Разом з нею, в даному домоволодінні, будучи зареєстрованим, проживає її син-ОСОБА_8

       Відповідачка ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі з сином позивачки- ОСОБА_8 до 16.09.2008р., який був розірваний між ними відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області в Книзі реєстрації розірвань шлюбів був зроблений відповідний запис за № 346.

      Від цього шлюбу вони мають дітей: неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3

      Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31.08.2009 року відповідачка була визнана такою, що втратила право користування приміщенням вищевказаного житлового будинку і на даний час, не маючи місця реєстрації, проживає разом з дітьми в АДРЕСА_1 а діти залишаються зареєстрованими в належному позивачці будинку.

         Вищенаведене підтверджується даними копії свідоцтва про розірвання шлюбу між відповідачкою та ОСОБА_8(а.с.10), копії витягу з технічного паспорта на вказаний житловий будинок, виданий на ім”я позивачки (а.с.9), копій свідоцтв про народження дітей (а.с.11-12), копії вищевказаного судового рішення (а.с.13-14) довідки з Головурівської сільради № 423 від 14.04.2010 року(а.с.15) та копії висновку органу опіки та піклування про недоцільність визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а також показами свідків.

        Свідок ОСОБА_6 в суді показав, що він з 2003 року проживає в с. Головурів, і є другом позивачки та її сина. Він часто, майже кожен день, буває вдома у позивачки. Відповідачка та їх спільні, із сином позивачки, діти в даному будинку не проживають приблизно 4 роки.  Причини їх не проживання йому невідомі. В будинку проживають лише позивачка та її син.

        Свідок ОСОБА_7 в суді показала, що є сусідкою позивачки. Ії відомо, що відповідачка з дітьми в будинку позивачки не проживають.

        Згідно із ст.160 СК України місце проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини, а якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

        Як вбачається з матеріалів справи, батько дітей зареєстрований в належному позивачці домоволодінні, і як член її сім»ї, в порядку ст.64 ЖК України, користується на рівні з власником всіма правами, а діти проживають разом з матір»ю, яка не має місця реєстрації та проживає у своїх батьків.

        Відповідно до п.9 Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 35 від 16.01.2003р., діти, які не досягли 15-ти річного віку, і проживають разом з батьками (опікунами, піклувальниками), реєструються разом з батьками (опікунами, піклувальниками) або з одним з батьків чи особою, яка їх замінює.

       Згідно із ст.405 ЦК України член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члени сім»ї без поважних причин понад 1 рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

        Таким чином, враховуючи, що діти, проживають разом з матір»ю, що свідчить про поважність причини їх відсутності за місцем реєстрації, в будинку позивачки, при цьому мати дітей не має місця реєстрації та власного житла, а батько дітей зареєстрований в належному позивачці будинку як член її сім»ї разом із дітьми, місце реєстрації яких може визначатися за місцем реєстрації одного з батьків, суд дійшов висновку, що з метою захисту прав дітей в майбутньому слід відмовити у задоволенні позову, залишивши за дітьми право користування житловим приміщення у будинку позивачки, де останні зареєстровані з свого народження.

        Керуючись ст.64 ЖК України, ст.405 ЦК, ст.160 СК України, п.9 Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 35 від 16.01.2003р., ст.ст. 57, 60, 62, 64, 212-215  ЦПК України,

суд,

В И Р І Ш И В:

          У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4,  третя особа – Служба у справах неповнолітніх Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням – відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київскої області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення з подальшою подачею апеляційної скарги на рішення протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                                                                                                            Суддя                О.О.Мельник