2-2821/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

7 жовтня 2010 року Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді                         Галущенко Ю.А.,

при секретарі                             Данковській С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного підприємства «Авкар» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2010 р. ПАТ «Райффазен Банк Аваль» звернувся до суду з позовом, в якому зазначено, що 7.02.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 010/17-41/23, згідно якого позивач надав відповідачеві кредит в розмірі 253 820 грн. 00 коп. зі строком повернення до 6.02.2013 року, а відповідач прийняв на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 15,75 % річних та здійснювати повернення кредиту щомісячно.

В забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_6 за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 010/17-41/23/1 від 7.02.2008 року та між позивачем та ПП «Авкар» укладено договір поруки № 010/17-41/23/2 від 7.02.2008 року, згідно якого поручителі прийняли на себе зобов’язання у випадку невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором здійснити виконання грошових зобов’язань.

Посилаючись на те, що у зв’язку з невиконанням відповідачем ФОП ОСОБА_3 зобов’язань з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом станом на 10.12.2009 року сума заборгованості за кредитним договором складає 215 316 грн. 85 коп., позивач просить суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку суму боргу за кредитним договором та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги за вказаними підставами.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися з невідомої суду причини. Про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили. В процесі розгляду справи представник відповідачів (ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4.) проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки основний договір – договір про надання кредитних коштів укладено між юридичною особою – банком та фізичною особою-підприємцем, тому справа має розглядатися в порядку господарського судочинства. Крім того, зазначав, що в провадження господарського суду Запорізької області знаходиться справа про визнання ФОП ОСОБА_4 банкрутом. На підставі викладеного просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вивчивши надані письмові докази у сукупності, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що заявлений позов є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за  кредитним  договором  банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові  кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що між 7.02.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 010/17-41/23, згідно якого позивач надав відповідачеві кредит в розмірі 253 820 грн. 00 коп. зі строком повернення до 6.02.2013 року, а відповідач прийняв на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 15,75 % річних та здійснювати повернення кредиту щомісячно, про що надано копію кредитного договору.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_6 за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 010/17-41/23/1 від 7.02.2008 року та між позивачем та ПП «Авкар» укладено договір поруки № 010/17-41/23/2 від 7.02.2008 року, згідно яких відповідачі прийняли на себе зобов’язання у випадку невиконання боржником ФОП ОСОБА_4 зобов’язань за кредитним договором здійснити виконання грошових зобов’язань, відповідати перед позивачем разом з основним боржником як солідарні боржники.

Як вбачається зі змісту ст. ст. 509, 526, 610, 611, 624, 625, 651, 1050 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином у строки та в порядку відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання

Як встановлено судом та перевірено доказами, що відповідач ОСОБА_3 в період дії кредитного договору № 010/17-41/23 від 7.02.2008 року свої зобов’язання за договором виконував невчасно та не в повному обсязі, у зв’язку з чим станом на 10.12.2009 року утворилася заборгованість за кредитним договором в сумі 215 316 грн. 85 коп., де

-   186 999 грн. 80 коп. – сума заборгованості за кредитом;

-   25 412 грн. 84 коп. – заборгованість за простроченими відсотками;

-   1 126 грн. 86 коп. – пеня за прострочення по сплаті кредиту;

-   1 777 грн. 40 коп. – пеня за прострочення по сплаті відсотків,

що підтверджено наданими довідками та розрахунком заборгованості.

На письмові вимоги позивача боржник ФОП ОСОБА_3 та поручителі (солідарні боржники) ОСОБА_2, ПП «Авкар» свої зобов’язання за договорами не виконали.

Посилання представника відповідачів на той факт, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки основний договір – договір про надання кредитних коштів укладено між юридичною особою – банком та фізичною особою-підприємцем, суд до уваги не приймає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду за захистом порушеного майнового права до відповідачів з відповідною позовною заявою.

Позивачем об’єднані в одній позовній заяві вимоги до відповідачів щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, реалізуючи своє право, встановлене вимогами ст. 32 ЦПК України, відповідно до якої позов може бути пред’явлений спільно кількома позивачами або  до кількох відповідачів.

Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

Відповідно до закону, процесуальна співучасть допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов’язки кількох позивачів або відповідачів; права і обов’язки кількох позивачів і відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права та обов’язки.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з заявою про стягнення заборгованості з відповідачів, яка виникла з однієї підстави – укладання кредитного договору та взяття відповідачами на себе зобов’язань з виконання умов кредитного договору та погашення суми заборгованості.

Посилання представника відповідачів як на підставу відмови в задоволенні позову того факту, що в провадженні господарського суду Запорізької області перебуває справа про визнання ФОП ОСОБА_2 банкрутом, фактичним обставинам справи не відповідає, оскільки як вбачається з тексту постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 23.09.2010 року у справі № 26/201/10 постанова господарського суду Запорізької області від 1.07.2010 року про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасована, провадження у справі припинено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до суду за захистом порушеного, відповідачі свої зобов’язання за договорами, укладеними з позивачем, не виконали належним чином, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом, підтверджені наданими суду оригіналами платіжних доручень.

На підставі ст.ст.3, 10, 11, 57, 60, 74, 88, 169, 208-209,  212, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 530, 553, 554, 610, 611, 1050, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватного підприємства «Авкар» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 010/17-41/23 від 7.02.2008 р. в сумі 215 316 грн. 85 коп., судовий збір в сумі 1 700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом в сумі 120 грн., а всього стягнути 11 251 (двісті сімнадцять тисяч сто тридцять шість) грн. 85 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів після його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                             Ю.А.Галущенко