УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2007 року м. Ужгород
Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Леска В.В. суддів - Панька В.Ф., Мацунича М.В. при секретарі - Карбованець М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Закарпатській області Дору Наталії Іванівни на рішення Великоберезнянського районного суду від 6 лютого 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Закарпатській області, третьої особи начальника головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Закарпатській області ОСОБА_2 про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2006 року ОСОБА_1. звернулася в суд із позовом до головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Закарпатській області, третьої особи начальника головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Закарпатській області ОСОБА_2 про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позивачка зазначала, що вона працювала начальником фінансово-економічної служби
Великоберезнянського районного відділу головного управління МНС України в
Закарпатській області і наказом від 30 листопада 2006 року № 203 о/с була звільнена з роботи
за п. 1 ст. 41 КЗпП України за грубе порушення трудових обов'язків. Посилаючись на те, що
її звільнення з роботи було проведено незаконно, оскільки по наслідках ревізії від неї не
витребували пояснення, шкоди відповідачеві не заподіяла, зазначені в акті недоліки мали
неодноразовий характер та протягом тривалого часу, дисциплінарне стягнення накладено з
порушення законодавства, просила задовольнити її позов.
Рішенням суду позов задоволено.
В апеляційній скарзі представник відповідача Дору Н.І порушила питання як незаконного та необгрунтованого й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Справа № 22ц-553/07
Межі оскарження - апелянт вважає, що не відповідають фактичним обставинам
справи висновки суду про те, що відсутні підстави для звільнення позивачки за п. ч. 1 ст. 41
КЗпП України та порушено встановлений законом порядок застосування дисциплінарного
стягнення.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача Дору Н.І., позивачки, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадках одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи організації, його заступниками...
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1. працювала начальником фінансово-економічної служби Великоберезнянського районного відділу головного управління МНС України в Закарпатській області і наказом від 30 листопада 2006 року № 203 о/с була звільнена з роботи за п. 1 ст. 41 КЗпП України за грубе порушення трудових обов'язків.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 про поновлення на роботі суд першої інстанції виходив із того, що у наказі не зазначена частина статті за якою проведено звільнення, зазначена в наказі підстава звільнення за грубе порушення трудових обов'язків не передбачена законом, оскільки в законі йдеться про одноразове грубе порушення трудових обов'язків, та видано наказ про звільнення після спливу строків для застосування дисциплінарного стягнення.
Такий висновок суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
З наказу головного управління МНС України в Закарпатській області від 30 листопада 2006 року № 203 о/с вбачається, що позивачку звільнено на підставі доповідної записки начальника ФЕВ ГУМНС від 6 вересня 2006 р. та акту ревізійної перевірки ГУМНС від 27.10.2006 р. Зазначений наказ не містить мотивувальної частини, за яке порушення звільнено позивачку і не встановлено чи є це порушення грубим.
Звільнення працівника за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України є дисциплінарним стягненням.
Перевіряючи дотримання відповідачем правил і порядку застосування дисциплінарного стягнення суд прийшов до вірного висновку, що наказ про звільнення позивачки видано з порушенням вимог ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення накладене після спливу одного місяця з дня його виявлення.
Наведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд необгрунтовано поновив позивачку на роботі є непереконливими і спростовуються доказами, оціненими судом першої інстанції відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України.
Підстав для скасування рішення суду в апеляційній скарзі не наведено.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника відповідача головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Закарпатській області Дору Наталії Іванівни відхилити.
Рішення Великоберезнянського районного суду від 6 лютого 2007 року залишити без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з
моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної
інстанції.