УХВАЛА
Іменем України
4 квітня 2007 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі
головуючої судді ДОРЧИНЕЦЬ С.Г.
суддів КОНДОРА Р.Ю., СИМАЧЕНКОЛ.І.
за участю прокурора ДЕМКА В.В.
апелянта ОСОБА_1.
захисника адвоката ОСОБА_2.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією підозрюваного ОСОБА_1. на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 2 лютого 2007 р.
Цією постановою залишено без задоволення скаргу
ОСОБА_1, 1964 року народження, мешканця м. Рахів,АДРЕСА_1, Закарпатської обл., приватного підприємця, арбітражного керуючого - ліквідатора ВАТ „Катод", підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України,
на постанову прокурора Закарпатської області Бенци Ю.Ю. від 23.11.2006 р. про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України.
Як зазначено в постанові, ОСОБА_1. звернувся до суду із скаргою на постанову про порушення щодо нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України, просив скасувати її як незаконну. На думку скаржника, справу порушено безпідставно, оскільки він, виконуючи функції ліквідатора ВАТ „Катод", що в с Кваси Рахівського району Закарпатської області, діяв правомірно, кошти підприємства не привласнював, а твердження про порушення ним вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - безпідставні. Суд, прийшовши до висновку, що на час порушення кримінальної справи були наявні приводи і підстави для цього, що передбачені ст. 94 КПК України, зокрема - факт перерахування в порушення вимог зазначеного закону коштів від продажу майна ВАТ „Катод" не на рахунок власника майна, а на рахунок приватного підприємця ОСОБА_1 , що завдало підприємству збитки на суму понад 110 тис. грн., скаргу залишив без задоволення.
В апеляції на постанову суду підозрюваний ОСОБА_1. порушує питання про її незаконність, скасування постанови прокурора та про відмову в порушенні кримінальної справи щодо нього за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України. Апелянт вважає, що: суд не перевірив наявність приводів і підстав для
Справа № 11-285/07
порушення кримінальної справи та законність джерел отримання відповідних даних; він не є службовою особою; він як арбітражний керуючий майно підприємства не продавав, а це робило Агентство з питань банкрутства на підставі договору з ним; кошти, які були зараховані на спеціальний рахунок ліквідатора, не були ним привласнені та надійшли до кредиторів; доказів заподіяння шкоди підприємству немає, а правомірність його дій підтверджена господарськими судами.
В письмових запереченнях на апеляцію прокурор Демко В.В. вказує на законність постанови суду, яку слід залишити без зміни, а необгрунтовану апеляцію на неї - відхилити. Наводить також розрахунок збитків, завданих підприємству діями ОСОБА_1.
Заслухавши доповідь судді, промови: апелянта ОСОБА_1. та його захисника адвоката ОСОБА_2, які підтримали апеляцію, вказуючи на незаконність порушення даної кримінальної справи та оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки, крім іншого, твердження про привласнення коштів підприємства ОСОБА_1. безпідставне, а яка ним завдана шкода підприємству - з постанови прокурора незрозуміло; прокурора Демка В.В., який просить відхилити апеляцію, залишивши постанову суду без зміни та вказує, зокрема, на протиправність дій ліквідатора ВАТ „Катод" ОСОБА_1., який, на переконання прокурора, діяв з порушенням закону, фактично - за попередньою домовленістю та в інтересах ТОВ „ХімінвестТранс", якому незаконно, за заниженою вартістю було продане нерухоме майно ВАТ „Катод" при тому, що для погашення боргів могло і повинно було бути продане інше - рухоме ліквідне майно, а частина коштів ОСОБА_1. була привласнена, обговоривши доводи сторін, перевіривши матеріали справи за скаргою, суд приходить до наступного.
Апеляцію на постанову суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 2368, 349 КПК України, було подано безпосередньо до апеляційної інстанції, до компетенції якої належить питання про її прийняття та яка у цьому не відмовляла. За таких обставин, постанови судді суду першої інстанції від 16.02.2007 р. та 14.03.2007 р. не можуть перешкоджати руху апеляції і вона підлягає розгляду по суті.
З наявних матеріалів убачається, що ОСОБА_1. є приватним підприємцем, арбітражним керуючим і ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.06.2005 р. був призначений ліквідатором ВАТ „Катод".
Повноваження арбітражного керуючого - ліквідатора визначені ст.ст. 31, 25
та іншими нормами Закону України „Про відновлення платоспроможності боржни
ка або визнання його банкрутом" (далі - Закон „Про відновлення..."). Зокрема, лі
квідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, ви
конує функції по управлінню та розпорядженню ним, реалізує це майно, виконує
повноваження керівника (органів управління) банкрута, звільняє його працівників
тощо. Ліквідатор повинен діяти сумлінно, у відповідності з цим Законом та іншими
нормативними актами.
Відповідно до ст. 30 Закону „Про відновлення...", ліквідатор продає майно боржника на відкритих торгах, погодивши порядок продажу з комітетом кредиторів; у випадку продажу майна з аукціону, такий проводиться в порядку, встановленому Законом України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (далі Закон „Про малу приватизацію"); ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі, на який лише й зараховуються кошти, що надходять, та з якого проводяться виплати кредиторам.
За змістом Закону „Про малу приватизацію" (зокрема - ст.ст. 15, 17, 22-23), а також Порядку продажу, активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства, затвердженого наказом Мінекономіки України № 123 від 07.06.2001 p., що застосовувався при проведенні аукціону (зокрема - розділи 5, 7), покупцем майна з аукціону є той, хто запропонував найвищу ціну, право власності на придбане майно виникає з укладенням у встановленій формі договору купівлі-продажу та внесенням повної суми коштів за придбане на попередньо зазначений для цього банківський рахунок. Однак, ні в договорі на проведення публічних торгів (аукціону) від 11.04.2006 p., ні в протоколі аукціону (а.с. 25-27) не зазначено реквізити рахунку, на який покупцю слід було внести кошти, хоча п. 4.3. договору передбачав їх внесення саме на рахунок ВАТ „Катод", не зазначено рахунок і в договорі продажу майна ВАТ „Катод" від 05.06.2006 p., даних про нотаріальне посвідчення якого, як це передбачено ст. 657 ЦК України, також немає.
Кошти від продажу 01.06.2006 р. майна ВАТ „Катод" на аукціоні надійшли від ТОВ „ХімінвестТранс" не на банківський рахунок підприємства-боржника, а на рахунок приватного підприємця ОСОБА_1. Майно було продане за 264870,00 грн. (а.с. 27). За даними реєстру погашених вимог кредиторів та витрат на ліквідаційні процедури (включно з оплатою послуг арбітражного керуючого в сумі 8784,00 грн.), таких було погашено на суму 257295,00 грн., в той же час, за даними платіжних документів з двох рахунків ОСОБА_1. сплачено 211442,00 грн., що практично відповідає його ж твердженням та даним банку (а.с. 2-3, 33). Отже, ці суми не узгоджуються між собою. Водночас від ТОВ „ХімінвестТранс" на рахунок ОСОБА_1. задовго до аукціону надійшли 30000,00 грн. (а.с. 96), які в подальшому були зараховані в оплату придбаного майна ВАТ „Катод". Документальне підтвердження внесення покупцем повної суми коштів, а також дані про фактичний рух усіх зазначених коштів по рахунках ОСОБА_1. у матеріалах відсутні.
ОСОБА_1. посилався й на те, що за згодою комітету кредиторів відкрив
спеціальний рахунок на своє ім'я для розрахунків з кредиторами ВАТ „Катод" у
зв'язку з арештом банківського рахунку підприємства. Проте, даних про таку зго
ду, як і про згоду на продаж конкретно визначеного майна, в протоколах засідань
комітету кредиторів від 22.03. та 10.04.2006 р. немає (а.с. 14-16). Немає й даних
про накладення відповідно до закону арешту на рахунок підприємства, оскільки
рух коштів по ньому було зупинено вже після проведення аукціону тільки за лис
том саме ОСОБА_1. від 05.06.2006 р. (а.с. 126). При цьому, в матеріалах відсутні
дані про наявність у ОСОБА_1. перешкод для належної реалізації повноважень
ліквідатора засобами, передбаченими Законом „Про відновлення..." (виготовлен
ня нової печатки, усунення від виконання обов'язків, в т.ч. від розпорядження ра
хунком підприємства, певних осіб тощо), про фактичну відсутність таких пере
шкод пояснив ОСОБА_1. й апеляційному суду. Крім того, п.п. 1.8., 3.9. Інструкції
про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та інозе
мній валютах, затвердженої Постановою НБУ № 492 від 12.11.2003 р., не передба
чають відкриття „спеціальних" рахунків, а відкриття поточних рахунків із спеціа
льним режимом використання пов'язують лише із випадками, прямо передбаче
ними законами України або актами КМ України.
Поряд з цим, порушуючи кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України, прокурор мотивував своє рішення тим, що Савчук І.В., здійснюючи повноваження ліквідатора ВАТ „Катод", зарахував всупереч закону одержані від продажу його майна кошти на свій рахунок приватного підприємця, розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав підприємству збитки на суму понад 110 тис. грн.
Диспозиція ст. 191 ч. 5 КК України в контексті даної справи передбачає наявність в діях особи ознак привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном
шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах.
ОСОБА_1., як випливає з наявних матеріалів, підозрюється у неправомірному, в інтересах ТОВ „ХімінвестТранс", використанні своїх повноважень із спричиненням шкоди ВАТ „Катод" в особливо великих розмірах. Проте, незважаючи на факт зарахування на свій рахунок коштів у процедурі ліквідації та розпорядження ними, на час порушення справи не було достатніх даних про наявність в діях ОСОБА_1. кваліфікуючих ознак даного злочину, а наявні дані не утворювали достатньої для порушення щодо нього кримінальної справи сукупності приводів і підстав. Не вмотивовано належно вищенаведені висновки та підстави, зокрема - і щодо того, заволодів майном ОСОБА_1. особисто або в інтересах іншого підприємства, привласнив його чи розтратив, і в постанові про порушення кримінальної справи.
За змістом ст.ст. 1-3, 5, 94, 97-98, 2368 КПК України, кримінальну справу щодо особи може бути порушено у точній відповідності із законом, за наявності відповідних приводів і підстав, тобто тільки в тому випадку, коли є достатні дані, які вказують на наявність в її діях ознак злочину, обов'язок доведення правомірності порушення справи покладається на прокурора, задовольняючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд її скасовує і виносить постанову про відмову в порушенні такої справи. Однобічність судового слідства та невідповідність висновків суду, викладених у постанові, фактичним обставинам справи, є підставами для скасування постанови суду (ст. 367 ч. 1 п.п. 1, 2 КПК України).
З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість апеляції про відсутність підстав для порушення щодо ОСОБА_1. кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України, на час прийняття цього рішення. Суд першої інстанції ці обставини не врахував.
За таких обставин, апеляцію слід задовольнити. Постанову суду першої інстанції, а також постанову прокурора про порушення кримінальної справи слід скасувати, в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1. за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України, відмовити на підставі ст. 6. ч. 1 п. 2 КПК України, тобто - за відсутністю в діянні складу злочину.
Керуючись ст. 6. ч. 1 п. 2, ст. 2368, ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд -
ухвалив:
Апеляцію підозрюваного ОСОБА_1. задовольнити.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 2 лютого 2007 р. про відмову в задоволенні скарги на постанову прокурора Закарпатської області від 23.11.2006 р. про порушення кримінальної справи, а також постанову прокурора Закарпатської області від 23 листопада 2006 р. про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України -скасувати.
В порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України -відмовити на підставі ст. 6. ч. 1 п. 2 КПК України, тобто - за відсутністю в діянні складу цього злочину.