УХВАЛА
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2007 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - Дорчинець С.Г., суддів - Дідика В.М., Машкаринця М.М., за участю прокурора - Фрицюк В.В., засудженого -ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2. та ОСОБА_1 на на вирок Ужгородського міськрайонного суду від б листопада 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець і мешканець м.Ужгород АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, неодружений, в порядку ст. 89 КК України несудимий,
та
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, мешканецьАДРЕСА_2 Ужгородського району,з середньою освітою, непрацюючий, неодружений, несудимий,
обидва засуджені за ч.2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є їх власністю.
Ухвалено: запобіжним заходом щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити тримання під вартою, строк відбуття покарання рахувати з 31 березня 2006 року; речові докази -мобільний телефон «Нокія -8210» з сім картою, записник, посвідчення водія з талоном попереджень, технічний паспорт автомобіля «Мерседес Бенц», закордонний паспорт потерпілого та телефонну картку повернути потерпілому ОСОБА_3 за належністю;
Справа: № 187/07
цивільний позов потерпілого'ОСОБА_3 задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1
солідарно 5 493 гривні на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди та 100 000
гривень - моральної шкоди; стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 573 гривні 34 копійки
судових витрат за проведення судових експертиз по справі.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнані винними у тому, що 30 березня 2006 року, близько першої години, в стані алкогольного сп»яніння, за попередньою змовою, на автобусній зупинці навпроти будинку №АДРЕСА_3 в м.Ужгороді, з метою заволодіння чужим майном, вчинили поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, розбійний напад на ОСОБА_3, завдавши йому удари руками по різних частинах тіла, а ОСОБА_1 ножем поранив ліву та праву кисті рук та живіт потерпілого, причинивши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я, після чого заволоділи його мобільним телефоном «Нокія 8210» з сім картою оператора «UMC», загальною вартістю 280 гривень, записною книжкою та трьома гривнями, чим завдали потерпілому матеріальної шкоди на 293 гривні.
В апеляціях:
засуджений ОСОБА_2 порушує питання про перекваліфікацію його дій з ч.2 ст. 187 КК України на ч.2 ст. 186 КК України й відповідно, про цом»якшення призначеного йому покарання. Посилається на те, що ОСОБА_1 скористався ножем під час нападу без його відома, що є екцесом виконавця, а також вказує на те, що судом не взято до уваги жодної з обставин, що пом»якшують покарання і всупереч закону, визнав обставиною, що обтяжує покарання, кваліфікуючу ознаку злочину;
засуджений ОСОБА_1 порушує питання про перекваліфікацію його дій з ч.2 на ч.І ст. 187 КК України, посилаючись на те, що він був вимушений використати ножа з метою захисту від потерпілого, а також просить врахувати всі обставини, що пом»якшують покарання і на підставі ст.69 КК України пом»якшити його.
Заслухавши доповідь судді, виступ засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, просив її задовольнити, промову прокурора, який вважав вирок законним і обгрунтованим, однак просила виключити з мотивувальної частини вироку посилання як на обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину за попередньою змовою, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляції підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Винність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який їх засуджено, при обставинах, наведених у вироку, окрім їх часткового власного зізнання, доведена перевіреними в судовому засіданні доказами. Зокрема, з показань потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що 30 березня 2006 року, близько першої години, на автобусній зупинці по вул. Заньковецької в м.Ужгороді, двоє, на той час невідомих йому осіб, завдали удар по голові, приперли до стінки, продовжуючи наносити удари, погрожували ножем і вимагали гроші. В той час, коли він прикривав голову руками, ОСОБА_1 порізав йому праву руку і постійно розмахував ножем. Під час побиття з кишень витягай мобільний телефон, записник з візитками, а також документи та три гривні, викрадений паспорт нападники викинули на асфальт. Поріз на животі відчув уже вдома і викликав швидку допомогу.
Вказані обставини, заперечивши попередню змову, а ОСОБА_2 і використання ножа, підтвердили в судовому засіданні засуджені ОСОБА_1 і ОСОБА_2. /а.с. 162-166 т.2/.
Згідно протоколу огляду та вилучення, з квартири за місцем проживання ОСОБА_2, вилучено посвідчення водія потерпілого та технічний паспорт належного йому автомобіля /а.с. 18 т.1/.
З висновку судовомедичної експертизи на тілі потерпілого виявлені тілесні ушкодження у вигляді двох ран слизової оболонки нижньої губи, ран на шкірних покривах лівої та правої кисті рук, заподіяної гострим ріжучим предметом, а також непроникаючого ножового поранення живота, яке виникло внаслідок дії колючо-ріжучого предмету по ударному механізму спричинення /а.с. 16-19 т.2/.
Юридичну кваліфікацію дій засуджених за ч.2 ст. 187 КК України за ознакою нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для життя та здоров»я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, апеляційний суд визнає правильною виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.28 КК України вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб має місце, якщо його спільно вчинили декілька осіб /дві або більше/, які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.
Як вбачається з показань потерпілого, які, в основному, узгоджуються із показаннями засуджених щодо обставин події, дії останніх були взаємоузгодженими за характером простої форми співучасті.
Що стосується посилання суду, у мотивувальній частині вироку, як на обставину, що обтяжує покарання вчинення злочину групою осіб, то воно підлягає до виключення, оскільки відповідно до ч.4ст.67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання передбачена в статті особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Підлягає також скасуванню вирок в частині цивільного позову, оскільки відповідно до п.4ст.64 КК України в кримінальній справі підлягають доказуванню обставини щодо характеру і розміру шкоди, завданої злочином. Вирішуючи заявлений потерпілим цивільний позов, суд всупереч наведеній нормі закону не з»ясував цих обставин, а прийняте рішення не грунтується на перевірених в судовому засіданні доказах.
Що стосується призначеного засудженим покарання, то судом при його визначенні, відповідно до ст.65 КК України, враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, осіб винних та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання, зокрема й тих, на які посилаються в апеляціях засуджені і яке є мінімальне з передбачених за даний злочин, а тому апеляційний суд підстав для його пом»якшення не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
апеляції засуджених ОСОБА_2 таОСОБА_1 задовольнити частково, вирок Ужгородського міськрайонного суду від 6 листопада 2006 року щодо них в частині цивільного позову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Виключити з мотивувальної частини посилання суду як на обтяжуючу обставину вчинення злочину групою осіб.
В решті вирок залишити без зміни.