УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2007 року                                                                               м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі :

головуючого - Дорчинець С. Г.,

суддів - Симаченко Л. І., Машкаринця М. М.,

з участю прокурора - Фрицюк В. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора м. Ужгорода на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 20 жовтня 2004 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець м. Мукачева Закарпатської області, несудимий,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженець м. Золочева Львівської області, несудимий,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження,

уродженка     с     Григорівки              Гребінківського     району

Полтавської області, несудима,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, уродженка с Стрілки Старосамбірського району Львівської області, несудима,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 народження, уродженка с Березини Рівенської області, несудима,

виправдані за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України за відсутністю в їх діях складу злочину.

справа: № 11 -801/2006 р.

Органом досудового слідства ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. та ОСОБА_5 обвинувачувались у тому, що в проміжок часу з 26 серпня по 28 вересня 1993 року, будучи членами комісії з приватизації державного майна Ужгородської текстильно -галантерейної фабрики „Дружба", в порушення ст. 17 Закону України від 4 березня 1992 року «Про приватизацію майна державних підприємств» та п. З „Методики оцінки вартості об'єктів приватизації» від 08 вересня 1993 року, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою, діючи в інтересах третіх осіб, а саме орендного підприємства фабрики «Дружба», умисно при приватизації зазначеного об'єкту занизили вартість цілісного майнового комплексу фабрики «Дружба» на 1 397 089 гривень, заподіявши інтересам держави істотну шкоду.

Крім того, вони не включили до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу фабрики „Дружба" вартість незавершеного будівництва, яке станом на момент приватизації перебувало на балансі підприємства, що призвело до ненадходження до державного бюджету ще 199 855, 71 гривень. Своїми діями підсудні спричинили державним інтересам майнову шкоду на суму 199 855, 71 гривень.

Виправдуючи ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4. та ОСОБА_5. за відсутністю в їх діях складу злочину, суд у вироку зазначив, що на момент складання акту оцінки об'єкту приватизації діяла „Методика оцінки вартості об'єктів приватизації" від 2 вересня 1992 року, а методика від 8 вересня 1993 року набрала чинності лише 28 вересня 1993 року в день опублікування, коли робота комісії була завершена. Приватизація проводилась за рахунок коштів трудового колективу, за приватизаційні майнові сертифікати. Незавершені будівництвом об'єкти до акту оцінки не включались, оскільки приватизації підлягало тільки майно, що було здано в оренду трудовому колективу, а їх будівництво проводилось за рахунок коштів трудового колективу орендарів в період орендних відносин. Отже, діями обвинувачених не було заподіяно шкоди інтересам держави.

В апеляції старший помічник прокурора м. Ужгорода просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, зокрема, суд неправильно встановив дату набрання чинності „Методики оцінки вартості об'єктів приватизації»,, яка фактично почала діяти з 8 вересня 1993 року, не дав належної оцінки висновкам судово - бухгалтерської експертизи, актам ревізії фінансово - господарської діяльності ЗАТ УТГ фабрика „Дружба" та акту перевірки зазначеного підприємства комісією з цінних паперів та фондового ринку, помилково прийняв до уваги як доказ недійсний договір оренди від 14 листопада 1989 року.

До розгляду справи по суті від першого заступника прокурора області Петруні А.Л. надійшло клопотання про відклик апеляції.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про задоволення клопотання, колегія суддів вважає, що таке не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 355 КПК України відкликати апеляцію має право особа, яка ї подала. З матеріалів справи вбачається, що апеляцію на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 20 жовтня 2004 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подано старшим помічником прокурора м. Ужгорода. Клопотання про відклик апеляції подано першим заступником прокурора Закарпатської області, тобто іншою особою, ніж це передбачено законом.

Отже, дане клопотання протирічить вимогам кримінально - процесуального закону і тому не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 360, 362, 355 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

Клопотання першого заступника прокурора Закарпатської області Петруні А. Л. про відклик апеляції, поданої старшим помічником прокурора м. Ужгорода на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 20 жовтня 2004 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5залишити без задоволення.