РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                       УКРАЇНИ

20 березня 2007 року                                                                              м. Ужгород

Судова колегія палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого - Дроботі В.В.,

суддів: Чужі Ю.Г;, Куцин М.М.

при секретарі Рогач І.І.,

з участю представників сторін ОСОБА_1,

ОСОБА_2, розглянувши у відкритому засіданні м. Ужгороді    цивільну справу за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_3 на рішення Хустського Районнного суду від 25.12.2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 пред'явила до ОСОБА_4. позов про визнання недійсним державного акту.

Позивачка зазначала, що 17 травня 2006 року голова Хустської районної державної адміністрації видав відповідачці державний акт серії ЗК №051748 на право власності на земельні ділянки площею 0,2700 га та 0,4370 га для ведення особистого селянського господарства. Ділянки розташовані в с. Кошелево - Залом в урочищах "Копина" та "Біля будинку". Держаний акт є незаконним, оскільки відповідачці виділена земля за рахунок її присадибної ділянки, на що згоди вона не давала. Окрім того, з нею не погоджені межі суміжних ділянок.

ОСОБА_4. пред'явила до ОСОБА_3, ОСОБА_1 зустрічний позов про повернення захопленої земельної ділянки та стягнення шкоди.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що її син та невістка самовільно захопили належні їй земельні ділянки та користуються ними. їх діями їй заподіяно матеріальну шкоду в сумі 526 грн.

Справа №22ц-406/07

вартості неотриманого врожаю сіна та моральну шкоду, яку вона оцінює у 1500 грн. та яка полягає у душевних стражданнях та погіршенні стану здоров'я через тривалі протиправні дії її рідних.

Рішенням суду у задоволенні основного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено частково: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зобов'язано звільнити самовільно захоплену земельну ділянку, з них на користь ОСОБА_4. стягнуто 560,25 грн. матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди, а також судові витрати.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_3 просить рішення скасувати, вирішивши її вимоги по суті. Вказує на те, що суд невірно оцінив докази за її позовом та безпідставно прийняв до розгляду зустрічний позов ОСОБА_4.

Колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

По справі встановлені слідуючі обставини.

Розпорядженнями голови Хустської райдержадміністрації від 29.12.2005 року та 22.02.2006 року ОСОБА_4. було надано у приватну власність дві земельні ділянки 0,2700 га та 0,4370 га для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться в урочищах "Копина" та "Біля будинку". Обидві ділянки розташовані за межами с. Кошелево - Залом Хустського району (а.с. 13,88-89).

На підставі цих розпоряджень 17.05.2006 року відповідачці були видані державні акти на право приватної власності на землю ЗК №2051747 та ЗК №051748 (а.с. 23, 24).

Жодних доказів правомірності володіння зазначеними ділянками до їх передачі ОСОБА_4. позивачка суду не надала.

Враховуючи наведене, суд, задовольнивши зустрічний позов, захистив право власності ОСОБА_4. на належні їй об'єкти нерухомості.

Колегія погоджується з рішенням суду в цій частині та відхиляє доводи скарги позивачки, оскільки вона права на спірні земельні ділянки не мала та не набула.

В той же час колегія не може погодитись з рішенням суду в частині стягнення шкоди

Як встановлено, ОСОБА_4. право власності на зазначені вище ділянки набула 17 травня 2006 року, а вимоги щодо'відшкодування шкоди у зв'язку з їх протиправним захопленням сином та невісткою пред'явила 22.08.2006 року (а.с. 23, 24, 21-22).

Жодних об'єктивних, достовірних даних про те, що протягом трьох місяців на належних їй земельних ділянках міг бути зібраний урожай сіна за середніми даними врожайності Хустського району - позивачка за зустрічним позовом не надала.

Враховуючи наведене, у вимогах ОСОБА_4. щодо стягнення втраченої вигоди за недоведеністю слід відмовити.

Що стосується вимог про стягнення моральної шкоди, то вони є доведеними.

Протиправне заволодіння та використання власності іншої особи протягом весняно-літнього періоду року та позбавлення право власника на обробку землі є достатніми підставами для стягнення моральної шкоди.

В той же час колегія, застосовуючи принципи розумності та справедливості, зменшує розмір цієї шкоди до 750 грн., яку слід стягнути з обох винних осіб у солідарному порядку.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України колегія суддів, -

РІШИЛА:                                 

Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Хустського районного суду від 25 грудня 2006 року в частині стягнення шкоди змінити.

Відмовити ОСОБА_4 у позові до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди .

Розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_3 ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 зменшити до 750 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.