Справа №22ц- 84/2007 Головуючий у 1 інстанції Ястребова Л.В.
Категорія 34 Доповідач Песоцька Л.І.
РІШЕННЯ Іменем України
20 лютого 2007 року колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі суддів:
головуючого Песоцької Л.І.
Ігнатоля Т.Г., Кочегарової Л.М.
при секретарі Горбань К.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності і частково недійсними договорів дарування за апеляційною скаргою позивача на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 грудня 2006 року,
встановила:
У вересні 2002 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5., ОСОБА_6. і ОСОБА_3. про визнання переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності, переведення на нього прав і обов'язків покупця за договором купівлі-продажу 7/100 частки будинку № АДРЕСА_1 у місті Маріуполі, укладеному 2 квітня 2002 року між ОСОБА_5., ОСОБА_6. та ОСОБА_3, про який йому стало відомо 16 липня 2002 року.
У лютому 2003 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_4. про визнання переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності і частково недійсним договору дарування, посилаючись на те, що за договором дарування від 2 квітня 2004 року ОСОБА_3. подарувала ОСОБА_4. 14/100 частки будинку № АДРЕСА_1 у місті Маріуполі, у тому числі, оспорюванні ним 7/100, і цей договір приховує договір купівлі-продажу.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 1 квітня 2005 року зазначені позови об'єднані в одне провадження з позовами ОСОБА_1. до ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4. А саме з такими позовами.
У вересні 2002 року ОСОБА_1. звернувся з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3. про визнання переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності, переведення на нього прав і обов'язків покупця за договором купівлі-продажу 2/25 часток жилого будинку № АДРЕСА_1 у місті Маріуполі, укладеному 15 серпня 1997 року між ОСОБА_2. і ОСОБА_3., про який йому стало відомо 25 липня 2002 року.
У лютому 2003 року він звернувся з позовом про визнання частково недійсним договору дарування 14/100 спірного будинку, укладеному 2 квітня 2003 року між ОСОБА_3. і ОСОБА_4, посилаючись на те, що за цим договором ОСОБА_3. подарувала ОСОБА_4. і 2/25 частки, право на які він відшукує, до того ж цей договір приховує договір купівлі-продажу.
2
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 24 червня 2005 року, скасованим ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 6 грудня 2005 року, в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
У листопаді 2006 року ОСОБА_1. звернувся з позовом до ОСОБА_7 про визнання недійсним договору від 25 лютого 2005 року, за яким ОСОБА_4. подарувала ОСОБА_7. 14/100 спірного будинку.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 11 грудня 2006 року в задоволенні позовів ОСОБА_1. до ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7. про визнання переважного права купівлі частки у праві спільної власності і визнання частково недійсним договору дарування відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення і задоволення його вимог, посилається на необґрунтованість висновків суду, неврахування наданих доказів про порушення його переважного права купівлі спірної частки будинку.
Відповідачі ОСОБА_6. і ОСОБА_5. проживають у Греції; ОСОБА_2. проживає в Російській Федерації, просить справу розглянути у її відсутності.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1. та його представника адвоката ОСОБА_8, які підтримали доводи апеляційної скарги, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_7., представників відповідачки ОСОБА_4. ОСОБА_4. і ОСОБА_9, які просили рішення залишити без зміни, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення скасуванню з відмовою в задоволенні позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивачеві ОСОБА_1. належить на праві власності 37/100 жилого будинку по АДРЕСА_1 у місті Маріуполі (а.с.6-7 т.1). ОСОБА_2. 15 серпня 1997 року за договором купівлі-продажу продала ОСОБА_3. 2/25 частки цього будинку (а.с.21-22,145 т.2). За договором купівлі-продажу від 2 квітня 2002 року ОСОБА_5. і ОСОБА_6. продали 7/100 частки цього ж будинку ОСОБА_3. (а.с.146 т.2). За договором дарування від 2 квітня 2002 року ОСОБА_3. подарувала ОСОБА_4. 14/100 частки спірного будинку (а.с.144 т.2). За договором дарування від 25 лютого 2005 року ОСОБА_4. подарувала 14/100 частки будинку ОСОБА_7. (а.с.228 т.2).
Відмовляючи в задоволенні позовів, суд вказав на те, що кожна частка спірного жилого будинку є самостійним об'єктом приватизації і тому нема підстав для застосовування правил ст.114 ЦК України (в редакції 1963 року). Цей висновок суду не відповідає встановленим обставинам, оскільки відсутні дані про приватизацію спірного жилого будинку.
Зі справи вбачається, що цей будинок складається з чотирьох жилих будинків і жилої прибудови А-1, В-1, Г-1, Е-2, А/п та надвірних будівель(а.с.70-73, 148 т.2) і належить на праві приватної власності ОСОБА_10. 16/100, ОСОБА_11.-33/100, ОСОБА_1. 37/100 і ОСОБА_7.-14/100 (а.с.316-319 т.2). Спірна частка складається з окремого будинку.
Згідно з ч.ч.2,3 ст.114 ЦК України (1963 р.) продавець частки в спільній власності зобов'язаний повідомити в письмовій формі решту учасників спільної часткової власності про намір продати свою частку сторонній особі з зазначенням ціни та інших
3
умов, на яких продає її. Якщо решта учасників спільної часткової власності відмовиться від здійснення права привілеєвої купівлі або не здійснить цього права щодо будинків протягом одного місяця, а щодо іншого майна протягом десяти днів з дня одержання повідомлення, продавець вправі продати свою частку будь-якій особі. Якщо кілька учасників спільної часткової власності виявили бажання придбати частку в спільній власності, право вибору покупця надається продавцю. При продажу частки з порушенням права привілеєвої купівлі інший учасник спільної власності протягом трьох місяців може звернутися до суду з позовом про перевід на нього прав і обов'язків покупця.
З позовом про визнання за ним переважного права купівлі і переведення прав і обов'язків покупця за договором від 15 серпня 1997 року між ОСОБА_2. і ОСОБА_3 ОСОБА_12. звернувся до суду ЗО вересня 2002 року (а.с. 4 т.2), посилаючись на те, що до липня 2002 року не знав про цей договір купівлі-продажу.
Між тим, з пояснень відповідачів ОСОБА_2 (а.с.106-107т.2), ОСОБА_3., матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2. повідомляла співвласників спірного жилого будинку про намір продати свою частку будинку, крім того, за її дорученням ОСОБА_13. зверталася з заявою в Першу Маріупольську державну нотаріальну контору про передачу співвласникам заяви про продаж частки будинку.
За даними Першої Маріупольської державної нотаріальної контори зазначена заява передавалася співвласникам будинку, у тому числі, позивачеві замовленою поштою. Письмовою заявою ОСОБА_11, ОСОБА_5., ОСОБА_10. відмовились від права переважної купівлі (а.с.25-27 т.2).
Позивач посилається на те, що письмово не був попереджений про продаж частки і на поштовому повідомлені не його підпис, останнє підтверджується висновками почеркознавської експертизи.
Між тим, поштові повідомлення на його ім'я отримані за місцем його проживання (а.с.26 т.2). В нотаріальну контору або до продавця з заявою про намір придбати спірну частку будинку він не звертався.
Доводи ОСОБА_1. про те, що про зазначений договір купівлі-продажу йому стало відомо лише у липні 2002 року, спростовуються також поясненнями ОСОБА_3., самого позивача про те, що з 1999 року між власниками будинку розглядався судовий спір про користування спільною земельною ділянкою.
Як вбачається з рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 21 квітня 2000 року про визначення порядку користування співвласниками спільною земельною ділянкою, ОСОБА_1. і ОСОБА_3. приймали участь у справі в якості відповідачів, в рішенні суду зазначені співвласники і розміри їх часток у праві на спірний будинок, у тому числі, право власності ОСОБА_3. та підстави придбання нею права власності на будинок.
З урахуванням встановленого відсутні підстави для задоволення позову про визнання за ОСОБА_1 переважного права купівлі і переведення на нього прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу 2/25 часток спірного будинку від 15 серпня 1997 року між ОСОБА_2. і ОСОБА_3
Відсутні підстави і для задоволення його позову про визнання переважного права купівлі і переведення на нього прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу 7/100 будинку, укладеному 2 квітня 2004 року між ОСОБА_5., ОСОБА_6. та ОСОБА_3., оскільки остання була на той час співвласником спірного будинку і продавці згідно з ч.2 ст.114 ЦК України (1963р.) мали право вибору покупця.
4
У зв'язку з тим, що відсутні підстави для переведення на позивача прав покупця за зазначеними договорами купівлі-продажу часток будинку, нема підстав для задоволення його вимог про визнання недійсними договорів дарування спірних часток будинку, укладених між ОСОБА_3. і ОСОБА_4, та ОСОБА_4 і ОСОБА_7.
Позивачем не надано доказів тому, що спірні договори дарування приховують договори купівлі-продажу спірної частки будинку. Припущення цьому прийматися до уваги не можуть.
Відповідачі ОСОБА_3., ОСОБА_7, ОСОБА_4., її представники ОСОБА_4. і ОСОБА_9 заперечують проти цих доводів позивача.
Тому не підлягають задоволенню вимоги про визнання договорів дарування недійсними з вказаної позивачем підстави.
На підставі викладеного і, керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 11 грудня 2006 року скасувати.
В задоволенні позовів ОСОБА_1 про визнання переважного права купівлі і переведення на нього прав та обов'язків покупця за договорами купівлі-продажу від 15 серпня 1997 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 2/25 часток жилого будинку № АДРЕСА_1 в місті Маріуполі; від 2 квітня 2002 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 7/100 жилого будинку № АДРЕСА_1 в місті Маріуполі; визнання недійсними договорів дарування від 2 квітня 2002 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 14/100 жилого будинку № АДРЕСА_1 в місті Маріуполі і від 25 лютого 2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 14/100 жилого будинку № АДРЕСА_1 в місті Маріуполі відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 51 грн. на розрахунковий рахунок 31418537700052ОКПО 34686694 МФО 834016 код платежу 22090100 одержувач місцевий бюджет -Жовтневий район , банк одержувача -ГУ ДКУ у Донецькій області.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в
касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання чинності безпосередньо до
Верховного Суду України.