Справа № 22а -23/2007                                             Головуючий у 1 інстанції Гімон М.М.

Категорія 42                                                                 Доповідач Песоцька Л.І.

УХВАЛА

Іменем України

22 лютого 2007 року колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі суддів:

головуючого  Песоцької Л.І.

Баркової Л.Л., Трушкова М.М.

при секретарі Жило И.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного управління юстиції про стягнення компенсації за невикористану відпустку і середньої заробітної плати за час затримки розрахунку за апеляційною скаргою позивача на постанову Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 листопада 2006 року,

встановила:

постановою Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 листопада 2006 року ОСОБА_1. відмовлено у задоволенні позовів до Донецького обласного управління юстиції та Державної виконавчої служби Іллічівського району про визнання бездіяльності незаконною та стягнення компенсації за невикористану відпустку і середнього заробітку за затримку розрахунку.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду, як незаконну, визнати протиправною бездіяльність Донецького обласного управління юстиції щодо невиплати йому компенсації за невикористану відпустку і середнього заробітку за затримку розрахунку і стягнути на його користь компенсацію за відпустку та середній заробіток затримку розрахунку.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1. і його представника ОСОБА_2, які підтримали скаргу, представника Державної виконавчої служби Донецької області, який заперечував проти скарги, обговоривши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1. з 13 травня 2003 року працював державним виконавцем, а з 15 березня 2004 року старшим державним виконавцем у Відділі державної виконавчої служби Іллічівського районного управління юстиції; з 11 жовтня 2004 року призначений за переведенням старшим державним виконавцем Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції. Наказом Донецького обласного управління юстиції від ЗО листопада 2005 року він був звільнений за переведенням до Державної виконавчої служби Донецької області за п.5 ст.36 КЗпП України. За наказом Державної виконавчої служби Донецької області від 1 грудня 2005 року позивач працює старшим державним виконавцем Державної виконавчої служби в Іллічівськом районі міста Маріуполя з 1 грудня 2005 року. На день звільнення за переведенням 30

2

листопада 2005 року у нього залишилось 32 дні невикористаної щорічної відпустки, компенсація за ці дні йому не виплачувалась.

Відмовляючи в позові, суд вказав на те, що Донецьке обласне управління юстиції і Державна виконавча служба Донецької області, в територіальному підрозділі якої працює позивач, діють у складі Міністерства юстиції України, яке є головним розпорядником бюджетних коштів за рахунок яких вони фінансуються; позивач після переведення продовжує виконувати ті ж самі обов'язки у тих самих умовах праці на тій самій посаді, тому за ним зберігається право на отримання невикористаної відпустки. З обґрунтованістю висновків суду не можна не погодитись.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2005 року №320 „Про утворення урядового органу державного управління у складі Міністерства юстиції"" у складі Міністерства юстиції України на базі органів державної виконавчої служби утворено Департамент державної виконавчої служби як урядовий орган державного управління.

Згідно з зазначеною постановою Міністром юстиції України 19 серпня 2005 року виданий наказ №1482 „Про ліквідацію відділів державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції""; Донецьким обласним управлінням юстиції 25 серпня 2005 року - наказ № 192 „Про ліквідацію відділів державної виконавчої служби районних, районних у містах, міських, міськрайонних управлінь юстиції-".

Таким чином, ліквідація відділів державної виконавчої служби управлінь юстиції і переведення працівників до новоствореного Департаменту та його територіальних органів відбувалися в межах Міністерства юстиції і в межах коштів, головним розпорядником яких було і залишається Міністерство юстиції.

У зв'язку з зазначеною ліквідацією позивач ОСОБА_1. звільнений за переведенням за п.5 ст.36 КЗпП України до створеної Державної виконавчої служби Донецької області і працює старшим державним виконавцем Державної виконавчої служби в Іллічівськом районі міста Маріуполя. Тобто фактично мало місце переведення в реорганізовану службу.

З урахуванням встановленого, невиплата Донецьким обласним Управлінням юстиції при переведенні позивача до Державної виконавчої служби Донецької області компенсації за невикористану відпустку не є не проведенням розрахунку і підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Позивач працює в системі Державної виконавчої служби і питання отримання ним відпустки за спірний період або компенсації за неї має вирішуватися в порядку, передбаченому ст.ст. 2, 9, 10, 24 Закону України „Про відпустки", ст.ст.81-83 КЗпП України.

Доводи позивача в апеляційній скарзі були предметом судового розгляду і незгода з відмовою в позовах до Донецького обласного управління юстиції, безпідставна.

Постанова суду в зазначеній частині відповідає вимогам ст.ст. 10, 71, 159-163 КАС України і підстав для її скасування не має.

Між тим, з резолютивної частини постанови підлягає виключенню вказівка про відмову в позовах ОСОБА_1. до Державної виконавчої служби Іллічівського району, оскільки позивачем вимоги до Державної виконавчої служби Іллічівського району міста Маріуполя не заявлялись і зазначена служба не притягувалась до участі у справі.

3

В решті частини постанова підлягає залишенню без зміни. Керуючись ст.ст.195, 199, 200 КАС України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1. частково задовольнити.

Постанову Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 24 листопада 2006 року змінити, виключити вказівку про відмову у позові до Державної виконавчої служби Іллічівського району. В решті частини постанову залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з 27 лютого 2007 року, дня її складення в повному обсязі, і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Судді