Справа № 22ц-88/2007 Головуючий у 1 інстанції Шатілова Л.Г.
Категорія 40 Доповідач Песоцька Л.І.
РІШЕННЯ
Іменем України
7 лютого 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого Песоцької Л.І.
Кочегарової Л.М., Козлова О.М. при секретарі Горбань К.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського музичного училища про визнання недійсними наказів, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за вимушений прогул і відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою позивачки на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 грудня 2006 року,
встановила:
1 вересня 2006 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до Маріупольського музичного училища про визнання недійсним наказу № 94 від 28 серпня 2006 року, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул і відшкодування моральної шкоди.
Вказувала на те, що з 1 квітня 2004 року працювала у відповідача заступником директора з учбово-виробничої роботи і викладачем фортепіано. 22 червня 2006 року ознайомлена з наказом № 62 про внесення змін в штатний розклад і скорочення з 28 серпня 2006 року посади заступника директора з учбово-виробничої роботи, їй були запропоновані вакантні роботи: концертмейстера, настроювача музичних інструментів, електрика, тесляра та сантехніка, від яких вона відмовилася. Під час її знаходження на лікарняному відповідач 28 серпня видав наказ № 94 про скорочення посади заступника директора з учбово-виробничої роботи. Просила визнати наказ № 94 недійсним, поновити на роботі на посаді заступника директора з учбово-виробничої роботи, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за вимушений прогул і відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 грн.
21 вересня 2006 року ОСОБА_1. звернулася з заявою про зміну і доповнення позовних вимог. Вказувала на те, що в музичному училищі працювала з 1996 року концертмейстером, у 1998 році переведена викладачем фортепіано, у 2003 році призначена виконуючим обов'язки заступника директора з учбової роботи, з 1 квітня 2004 року - заступником директора з учбово-виробничої роботи. Після ознайомлення з наказом від 28 серпня 2006 року про скорочення зазначеної посади, вона 2 вересня 2006 року направила відповідачу заяву, в якій підтвердила бажання працювати викладачем фортепіано. 11 вересня 2006 року після лікарняного вийшла на роботу, але не була допущена до роботи. З того ж дня по 19 вересня 2006 року знаходилася на лікарняному, 20 вересня 2006 року вийшла на роботу і була ознайомлена з наказом №127 від 20 вересня 2006 року про звільнення з роботи з посади заступника директора з учбово-виробничої роботи за п.1 ст.40 КЗпП України і до роботи, у тому числі викладача, не допущена. Посилаючись на те, що наказ № 94 від 28 серпня 2006 року виданий в період її непрацездатності, відсутні техніко-економічне обґрунтування скорочення посади заступника директора з учбово-виробничої роботи, узгодження з профспілковим
2
комітетом та Управлінням культури і туризму, рішення профкому про зміни в організації праці і виробництва та наказ про зміни штатного розкладу, а також що виконувала роботу викладача і не відмовлялася від неї, попереджена про звільнення менш ніж за 3 місяці, як передбачено колективним договором, позивачка просила визнати накази № 94 та №127 недійсними, поновити її на роботі заступником директора з учбово-виробничої роботи і викладачем фортепіано, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за вимушений прогул і відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 12 грудня 2006 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. З позивачки на користь відповідача стягнуто 100 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення скасувати, задовольнити її позовні вимоги, посилається на те, що судом неповно з'ясовані обставини справи і неправильно застосовано матеріальний закон.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_1. і її представника ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляційної скарги, представника відповідача Кравчук Л.Є. і третьої особи ОСОБА_3, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню в частині відмови в позовах про поновлення на роботі викладачем фортепіано, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул і відшкодування моральної шкоди, оскільки висновки суду в зазначеній частині рішення не відповідають обставинам справи, з частковим задоволенням зазначених вимог.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивачка ОСОБА_1. була прийнята на роботу в Маріупольське музичне училище з 27 листопада 1996 року концертмейстером, з 1 вересня 1998 року переведена викладачем фортепіано, з 21 серпня 2003 року призначалася виконуючою обов'язки заступника директора з учбової роботи, азі квітня 2004 року - заступником директора з учбово-виробничої роботи. Наказом № 62 від 22 червня 2006 року було визначено скорочення з 28 серпня 2006 року посади заступника директора з учбово-виробничої роботи (а.с.4), про що позивачка 22 червня 2006 року письмово попереджена з пропозицією роботи: концертмейстера, настроювача музичних інструментів, електрика, тесляра та сантехніка, від яких відмовилась (а.с.6). Наказом № 94 з 28 серпня 2006 року посада заступника директора з учбово-виробничої роботи скорочена (а.с.4). З 26 серпня по 8 вересня і з 11 по 19 вересня 2006 року позивачка знаходилася на лікарняному (а.с.64). Рішенням від 20 вересня 2006 року профспілковий комітет за поданням директора училища дав згоду на звільнення позивачки у зв'язку із скороченням займаної посади (а.с.125, 135-144). Наказом №127 від 20 вересня 2006 року вона звільнена з роботи з посади заступника директора з учбово-виробничої роботи за п.1 ст.40 КЗпП України з 20 вересня (а.с.22).
Не можна не погодитися з правильністю рішення суду про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_1. про визнання недійсними наказів відповідача № 94 від 28 серпня 2006 року і № 127 від 20 вересня 2006 року.
Згідно Статуту Маріупольське музичне училище є юридичною особою, директор вирішує питання діяльності училища, розробляє його структуру і штатний розпис (а.с. 100-102).
Як вбачається зі справи подання директора про скорочення штату і, зокрема посади заступника директора з учбово-виробничої роботи, обговорювалося на засіданнях профспілкового комітету і на це дана згода (а.с.123-124).
Як вбачається зі штатного розпису училища на 1 вересня 2006 року, посада заступника директора з учбово-виробничої роботи не передбачена, штатний розпис затверджений начальником Донецького обласного управління культури і туризму (а.с. 114).
Питання доцільності скорочення зазначеної посади не компетенція суду.
з
Видання наказу № 94 в період непрацездатності позивачки не є підставою для визнання його незаконним.
Таким чином, вимоги позивачки про визнання зазначеного наказу недійсним, безпідставні.
Згідно зі ст.80 КЗпП України, у разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону України „Про відпустки".
Позивачка посилається, що суд не дав оцінки тому, що вона не давала письмової згоди на перенесення відпустки і відпустка їй повинна були наданою після закінчення лікарняного, тобто з 20 вересня.
З матеріалів справи вбачається, що за два дні до закінчення відпустки, з 26 серпня 2006 року, позивачка знаходилася на лікарняному по 8 вересня, а потім з 11 по 19 вересня 2006 року. 20 вересня 2006 року вийшла на роботу, між тим, з заявою про продовження строку відпустки не зверталася. Оскільки питання про надання або продовження відпустки вирішується за відповідним зверненням працівника, зазначені посилання позивачки безпідставні.
її посилання на те, що відповідачем не дотримано строк попередження про вивільнення не відповідають положенням п.4.3 Колективної угоди Маріупольського музичного училища (а.с.103-105) і ст.49-1КЗпП України.
Оскільки встановлено скорочення посади заступника директора з учбово-виробничої роботи і дотримання відповідачем порядку звільнення позивачки з зазначеної посади, суд правильно дійшов висновку про законність наказу № 127 від 20 вересня 2006 року.
Відмовляючи в задоволенні позову про поновлення на роботі викладачем фортепіано, суд вказав на те, що на час звільнення позивачка виконувала одну роботу - заступника директора з учбово-виробничої роботи. З обґрунтованістю такого висновку не можна погодитись.
З пояснень позивачки, представника відповідача, третьої особи, даних трудової книжки (96-99), особової карти позивачки вбачається, що з 1 вересня 1998 року вона була переведена викладачем фортепіано і при призначенні заступником директора з учбово -виробничої роботи трудові відносини з нею, як з викладачем, не припинялись. Виконуючи обов'язки заступника директора, вона працювала викладачем, маючи педагогічне навантаження вище рекомендованого для викладацької роботи керівних працівників установ освіти (а.с.69).
Тому колегія суддів вважає незаконним не допуск відповідачем позивачки до роботи викладача і у зв'язку з цим обгрунтованими її вимоги про поновлення на роботі викладачем фортепіано, стягнення за період вимушеного прогулу середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди.
З пояснень позивачки, представника відповідача, третьої особи, даних довідки відповідача (а.с.217) вбачається, що у липні-серпні 2006 року позивачка не працювала у зв'язку із відпусткою і непрацездатністю, її заробітна плата викладача за травень-червень 2006 року складала 1216 грн.91 коп., з урахуванням відпрацьованих годин, коефіцієнтів підвищення тарифних ставок з 1 липня та 1 грудня 2006 року, періоду вимушеного прогулу з 21 вересня 2006 року по 7 лютого 2007 року з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню середній заробіток за вимушений прогул в сумі 2813 грн.85 коп. (1216,91:101,4x1,14x231,53).
4
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів враховує обставини справи, характер дій відповідача, посилання позивачки на спричинення їй моральних страждань та необхідність прийняття додаткових зусиль для організації життя і вважає стягнення з відповідача на її користь 500 грн. відповідним відшкодуванням завданої шкоди.
В частині відмови в позовах про визнання недійсними наказів № 94 від 28 серпня 2006 року і № 127 від 20 вересня 2006 року, поновлення на роботі на посаді заступника директора з учбово-виробничої роботи рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без зміни.
З відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 59 грн. 50 коп. на розрахунковий рахунок Маріупольської міської ради 31411537600052 МФО банку 834016, банк одержувача УДК у Донецькій області, ОКПО одержувача 24164947 код платежу 22090100 і витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн. на розрахунковий рахунок Апеляційного суду Донецької області 35228011000992, МФО 834016 в УДК в Донецькій області, ОКПО 02891428.
Керуючись ст.ст. 303, 307,309 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1. задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 12 грудня 2006 року в частині відмови в позовах про поновлення на роботі викладачем фортепіано, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул і відшкодування моральної шкоди скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на роботі викладачем фортепіано задовольнити повністю, стягнення середньої заробітної плати і відшкодування моральної шкоди - частково.
ОСОБА_1 поновити на роботі викладачем фортепіано Маріупольського музичного училища.
Стягнути з Маріупольського музичного училища на користь ОСОБА_1 середній заробіток за вимушений прогул в сумі 2813 (дві тисячі вісімсот тринадцять) грн. 85 коп. і відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 (п'ятсот) грн., судовий збір в розмірі 59 грн. 50 коп. на розрахунковий рахунок Маріупольської міської ради 31411537600052 МФО банку 834016, банк одержувача УДК у Донецькій області, ОКПО одержувача 24164947 код платежу 22090100 і витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн. на розрахунковий рахунок Апеляційного суду Донецької області 35228011000992, МФО 834016 в УДК в Донецькій області, ОКПО 02891428. В решті частини зазначене рішення залишити без зміни.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Судді