справа № 2-а-244/07
категорія 21
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2007 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капустинський М.М. ,
при секретарі - Метельській С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 < Текст >
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Житомирського обласного військового комісаріату < Текст >
про перерахунок пенсії починаючи з 01.01.2005 року та призначення з 18.05.2006 року державної соціальної допомоги на догляд у розмірі 50% прожиткового мінімуму як для особи, яка втратила працездатність,-
встановив:
У липні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів просив - постановити рішення: про перерахунок його пенсії з 01.01.2005 року, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, урахував оклад за посадою – 140 рублів, військовим званням „капітан” – 140 рублів, процентної надбавки за вислугу років, щомісячної додаткової надбавки, доплат, підвищень та премій в розмірах встановлених чинним законодавством; про призначення з 18.05.2006 року /з моменту звернення/ державної соціальної допомоги на догляд у розмірі 50% прожиткового мінімуму як для особи яка втратили працездатність. /На 18.05.2006 рік прожитковий мінімум 359 грн., з якого 50% складатиме 179 грн. На час звернення до суду прожитковий мінімум складає 406 грн., 50% - 203 грн../, а не 50% рівня забезпечення прожиткового мінімуму, які призначено та які він отримує на сьогодні.
В суді позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить:
2006 рік 2007 рік
З 01 січня 2006 року – 350 грн.; - 380 грн.;
З 01 квітня 2006 року - 359 грн.; - 406 грн.;
З 01 жовтня 2006 року – 366 грн. – 411 грн.
Відповідно до Закону України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” №1727-!У, облвійськомат повинен був нарахувати пенсію на підставі ст.ст.7,8 зазначеного Закону, як інваліду саме війни, а не просто інваліду 1-ї групи, не застосовуючи ст.61 та ст.56 Законів України „Про державний бюджет” на відповідні роки і відповідно до розрахунку сум, між отриманими та тими які мали бути призначені - різниця становить:
п р и з н а ч е н о : мало бути призначено :
1 2 3 4
2006 рік: травень 37 грн. 80 грн.
червень 82,5 грн. 178,5 грн.
липень 82,5 грн. 178,5 грн.
серпень 82,5 грн. 178,5 грн.
вересень 82,5 грн. 178,5 грн.
жовтень 82,5 грн. 183 грн.
листопад 82,5 грн. 183 грн.
грудень 82,5 грн. 183 грн.
1 2 3 4
2007 рік: січень 90,75 грн. 190 грн.
лютий 90,75 грн. 190 грн.
березень 90,75 грн. 190 грн.
квітень 90,75 грн. 203 грн.
травень 90,75 грн. 203 грн.
червень 90,75 грн. 203 грн.
липень 90,75 грн. 203 грн.
серпень 90,75 грн. 203 грн.
вересень 90,75 грн. 203 грн.
жовтень 90,75 грн. 205 грн.
в с ь о г о : 1522 грн. 3336 грн.,
тому вважає що ним, з 18 травня 2006 року по 31 жовтня 2007 року, недоотримано допомоги на догляд в сумі – /3336 – 1522/ 1814 грн. які повинні бути призначені облвійськоматом з 18.05.2006 року та виплачені.
Представник Житомирського обласного військового комісаріату, як відповідач, вимоги позову не визнав та пояснив, що призначена позивачу пенсія у серпні 1979 року, перераховувалась до даного часу у відповідності з вимогами чинного законодавства. Вимога позивача, щодо перерахунку пенсії виходячи з розміру 140 рублів за звання „капітан”, які він мав перед звільненням /1979р./ є безпідставною. Позивачу, відповідно до Указу Президента України від 29.01.1999 року №98/99 враховано оклад за військове звання „капітан” в сумі 120 грн., що є значно більшою сумою, ніж та яка могла бути при перерахуванні пенсії із розміру окладу за військове звання в 140 рублів і склала б 0,00140 грн..
З 18 травня 2006 року позивачу призначена державна соціальна допомога на догляд. Розмір її визначався виходячи з ст.61 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік”, та ст.56 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” відповідно до якої, рівень забезпечення прожиткового мінімуму /гарантований мінімум/ для призначення допомоги відповідно до Закону України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” встановлено - для інвалідів в 165 грн., та 181,5 грн., а враховуючи ст.4 ч.2 Бюджетного кодексу України, положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенням зазначеного кодексу. За таких підстав нарахування та виплата позивачу допомоги проводиться вірно, а вимога позивача і в зазначеній частині є безпідставною.
Представник Головного управління пенсійного фонду України, як відповідач, щодо задоволення позову заперечив пояснив, що згідно з Положенням „Про головні управління Пенсійного фонду України...” обрахунок грошового забезпечення та прийняття розпорядчого документу, як підстави для нарахування складових частин грошового забезпечення особам, звільненим з військової служби не входить до компетенції органів Пенсійного фонду України, зокрема їх управління. До того ж, вимога позивача не спрямована на оскарження рішень, дій або бездіяльності Пенсійного фонду, то, згідно із законодавством, у даній справі Пенсійний фонд не може виступати як відповідач.
Суд, перевіривши доводи сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що вимоги позову задоволенню не підлягають з наступних підстав:
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію по інвалідності 1-ї групи відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”. Пенсія призначена в розмірі 100% грошового забезпечення і становить 1421,15 грн.. На час розгляду справи до основного розміру пенсії встановлено підвищення як інваліду війни 1-ї групи – 203 грн, цільова допомога – 70 грн. та державна соціальна допомога на догляд 90,75 грн.. Загальний розмір пенсії на 25 червня 2007 року становив 1784,90 грн..
Відповідно до Закону України „Про внесення змін до ст.43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” №1769-!У, з 01 січня 2005 року пенсії колишнім військовослужбовцям перераховані виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення /надбавок, доплат, підвищень/ та премії в розмірах, встановлених чинним законодавством.. На час звільнення позивача, /13 листопада 1979 року/, його розмір посадового окладу складав 140 рублів. Згідно із Указом Президента України від 29.01.1999 року №98/99 за військове звання „капітан”,яке мав позивач на момент звільнення, оклад становить 120 грн.. До того ж, з метою проведення радикальних реформ, стабілізації економіки України та відповідно до ст.99,102 Конституції України, Указом Президента України від 25.08.1996 року №762/96 проведено грошову реформу в Україні, Згідно із п.3 Указу №762/96 українські карбованці підлягали обміну за курсом 1 : 100000. Зазначена норма знайшла своє підтвердження у листах Міністерства праці та соціальної політики України від 09.10.1996 року № 01-3/1375-02-6, Пенсійного фонду України від 29.10.2003 року №03/8525, які визначають, що у довідках про заробітну плату /у грошових атестатах, як аналог довідки про заробіток/ за період до 01.09.1996 року і після цієї дати, розміри заробітку до 01 вересня 1996 року перераховується у співвідношенні 1 : 100 000. Тобто, виходячи із розміру окладу при проведенні такого перерахунку, розмір зазначеної складової грошового забезпечення буде складати 0,00140 грн., що не відповідатиме розміру посадового окладу передбаченого Указом Президента України від 29.01.1999 року за №98/99. За таких обставин, на думку суду, відповідачем вірно визначено розмір посадового окладу позивача в 120 грн. та вірно проводиться виплата зазначеної надбавки.
Відповідно до прикінцевих положень Закону України №1769-!У, виплата перерахованої пенсії з 01 січня 2005 року здійснювалася в розмірі 50 відсотків перерахованої пенсії, а з 01 січня 2006 року – 100 відсотків перерахованої пенсії.
З 01 січня 2006 року у зв”язку зі зміною норм підвищень до пенсії, передбачених Законом України „Статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Відповідно до Закону України від 05.10.2005 року №2939 „Про внесення змін до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” здійснено перерахунок пенсії інвалідам війни та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Умови призначення державної соціальної допомоги на догляд інвалідам війни 1-ї групи з числа військовослужбовців, яким призначено пенсії по інвалідності відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” передбачено ст.7 Закону України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” №1727-!У від 18 травня 2004 року. Ст..8 цього ж Закону визначено розмір такої допомоги, який складає 50 відсотків. П.3 прикінцевих положень зазначеного Закону відсилає до Законів України „Про державний бюджет України” на відповідні роки, якими застосовується рівень забезпечення прожиткового мінімуму.
Ст.. 63 Закону України „Про бюджет України на 2006 рік” та ст. 62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” затверджено на відповідні роки прожиткові мінімуми на одну особу, яка втратила працездатність, та які на думку позивача повинні були бути застосовані при визначені розміру допомоги. Зазначене твердження позивача є помилковим так як відповідні норми є загальними, а відповідно до ст.61 цього ж Закону за 2006 рік та ст.56 – за 2007 рік, законодавцем встановлено, що у 2006 році та у 2007 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму /гарантований мінімум/ для призначення допомоги відповідно до Закону України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” встановлюється для інвалідів – 165 гривень та 181,5 гривень, відповідно.
З урахуванням зазначеного, нарахування позивачеві за розглядаємий судом період соціальної допомоги на догляд як інваліду війни 1-ї групи, призначено та виплачується вірно, а тому вимоги позивача, щодо донарахувань соціальної допомоги, є безпідставними.
На підставі викладеного, керуючись Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Законом України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” №-1727-!У, Законами України „Про державний бюджет України” на 2006 та 2007 роки, ст. ст. 94, 158 – 163, 167, 254 КАС України, Житомирський окружний адміністративний суд
постановив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за їх безпідставністю.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: М.М. Капустинський
Повний текст постанови виготовлено: < Дата >
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.
- Номер: 876/4330/16
- Опис: про виплату грошової компенсації за продовольче забезпечення
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 2-а-244/07
- Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Капустинський Михайло Михайлович
- Результати справи:
- Етап діла: Повернуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.06.2016
- Дата етапу: 20.07.2016