Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2010 р. справа № 2а-21010/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 40 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Іванченкова А.С.
при секретарі: Чалян Н.О.,
за участю представників сторін:
від позивача: Гукова Г.В., за довіреністю №384/07 від 12 січня 2010 року,
від відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області
до Державного підприємства «Макіїввугілля»
про стягнення суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 89341 грн. 01 коп.,-
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області (надалі – позивач, Управління) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля» (далі – відповідач) про стягнення суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 березня 2010 року по 30 червня 2010 року в розмірі 89341 грн. 01 коп.
Правовою підставою стягнення представник позивача під час судового засіданні вважає норми частини 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі – Інструкція).
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з’явився, надав до канцелярії суду заяву про визнання позову у повному обсязі та про розгляд справи у відсутність представника підприємства.
Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи при цьому з наступного.
Державне підприємство «Макіїввугілля», код ЄДРПОУ 32442295, є юридичною особою, має відокремлений підрозділ «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів», без права юридичної особи, який відповідно до пунктів 2.1.1 та 6.1 наведеної вище Інструкції є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Як встановлено судом, у відповідача працювали особи, зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, і яким призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 2.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено поняття страхових внесків як коштів відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до страхових внесків (коштів, сплачених на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування) не відносить витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, і, в розумінні цього Закону, це є плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, в таких розмірах:
для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Судом встановлено, що органом Пенсійного фонду України – позивачем по справі, були складені розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які надіслані Управлінням відповідачу (а.с. 7-15).
Відповідно до пункту 6.8 вищезазначеної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Управлінню підприємством не відшкодовані, що відповідачем не спростовано.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Як вбачається з розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що складалися позивачем протягом спірного періоду, відповідач мав сплатити за період з 01 березня 2010 року по 30 червня 2010 року суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 89341 грн. 01 коп. Відповідач вказану суму не сплатив, у зв’язку з чим має заборгованість перед Управлінням у зазначеному розмірі.
Представником позивача надано у судовому засіданні картку особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01 березня 2010 року по 30 червня 2010 року, відповідно до якої до сплати за наведений період належить 89341 грн. 01 коп.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач не заперечував щодо наявності заборгованості в розмірі 89341 грн. 01 коп., вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 березня 2010 року по 30 червня 2010 року в розмірі 89341 грн. 01 коп. задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (код ЄДРПОУ 32442295) на користь Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 89341 (вісімдесят дев’ять тисяч триста сорок одна) грн. 01 коп.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 вересня 2010 року в присутності представника позивача. Постанова у повному обсязі складена 03 жовтня 2010 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Іванченков А. С.