Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2010 р. справа № 2а-22135/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13.40
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Михайлик А.С.
при секретарі Могілевській І.Б.
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Михайлик А.С.
при секретарі судового засідання – Могілевській І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції
до Комунального підприємства «Макіївський міськводоканал»
про стягнення заборгованості в сумі 1 140 288, 48 грн.
за участю:
від позивача: Крамаренко Л.В. (за дов. № 26427/10/10-213 від 20.10.2009р.)
від відповідача: Шалаєв О.О. (за дов. б/н від 26 липня 2010 року)
Макіївська об’єднана державна податкова інспекція звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Комунального підприємства «Макіївський міськводоканал» про стягнення заборгованості зі збору на спеціальне використання водних ресурсів в розмірі 1 140 288,48 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що станом на 26 серпня 2010 року за Комунальним підприємством «Макіївський міськводоканал» через несплату останнім самостійно узгодженого податкового зобов’язання зі збору на спеціальне використання водних ресурсів, визначеного податковими розрахунками № 9003063476 та № 90003063459 за 9 місяців 2010 року, обліковується податковий борг зі збору за спеціальне використання водних ресурсів в розмірі 1 140 288, 48 грн. Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу.
Посилаючись на порушення відповідачем вимог статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», якою на платників податків покладений обов’язок щодо своєчасної та повної сплати податків та зборів у встановлені законом терміни, приписи підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3, підпункту 5.4.1 пункту 5.4., підпункту 5.3.1. пункту 5.3., статті 5, підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами», позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості зі збору за спеціальне використання водних ресурсів в сумі 1 140 288, 48 грн.
В судовому засіданні представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені в позовній заяві вимоги.
В наданих в судовому засідання письмових запереченнях відповідач визнав в повному обсязі заявлені вимоги Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції про стягнення податкового боргу зі збору на спеціальне використання водних ресурсів в сумі 1 140 288,48 грн. Зазначав, що через нестачу власних оборотних коштів підприємства, наявність дебіторської заборгованості підприємства в сумі більше ніж 60 млн. грн., в підприємства відсутня можливість своєчасного погашення податкових зобов’язань.
В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд –
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство «Макіївський міськводоканал» (відповідач) є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 03361543, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами (арк. справи 6,7, 9-15). Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків № 130/10/1-29-014-4 від 05 серпня 2010 року, Комунальне підприємство «Макіївський міськводоканал» зареєстровано та обліковується як платник податків у Центрально-міському відділенні Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції (арк. справи 10).
09 жовтня 2008 року між Макіївською об’єднаною державною податковою інспекцією (позивач) та відповідачем у справі, був укладений договір про визнання електронних документів № 12707/10/19-013-6/220, предметом якого було визначено визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків (відповідачем) в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв’язку або на електронних носіях, як оригіналу.
04 серпня 2010 року позивачем був наданий в електронному вигляді податковий розрахунок збору за спеціальне водокористування в частині використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водоспоживання, та використання поверхневих і підземних вод, які входять до складу напоїв з 01 січня 2010 року по 29 квітня 2010 року за звітний податковий період 6 місяців 2010 року. Відповідно до розділу 3 податкового розрахунку загальна сума збору за звітний квартал складає 347780,12 грн., з яких 346774,64 грн. підлягає перерахуванню до державного бюджету, 1005,48 грн. – до місцевого бюджету. На підставі зазначеного податкового розрахунку позивачем був внесений запис до облікової картки відповідача з плати за спеціальне водокористування 19 серпня 2010 року про збільшення суми податкового зобов’язання відповідача на суму 3347780,12 грн.
04 серпня 2010 року позивачем був наданий в електронному вигляді податковий розрахунок збору за спеціальне водокористування в частині використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водоспоживання, та використання поверхневих і підземних вод, які входять до складу напоїв з 30 квітня 2010 року по 30 червня 2010 року за звітний податковий період 6 місяців 2010 року. Відповідно до розділу 3 податкового розрахунку загальна сума збору за звітний квартал складає 792 508,36 грн., з яких 790334,29 грн. підлягає перерахуванню до державного бюджету, 2174,07 грн. – до місцевого бюджету. На підставі зазначеного податкового розрахунку позивачем був внесений запис до облікової картки відповідача з плати за спеціальне водокористування 19 серпня 2010 року про збільшення суми податкового зобов’язання відповідача на суму 792508,36 грн.
Загальна сума визначених відповідачем зобов’язань зі збору за спеціальне водокористування за звітний період перше півріччя 2010 року складає 1 140 288,48 грн.
Відповідно до статті 46 Водного кодексу України водокористування може бути загальним та спеціальним.
Відповідно до статті 48 Водного кодексу спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Статтею 49 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування є платним. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Збір за спеціальне водокористування справляється з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включає збір за використання води водних об'єктів та за скидання забруднюючих речовин. Розмір збору за використання води визначається на основі нормативів збору, фактичних обсягів використаної води та встановлених лімітів використання води (стаття 30 Водного кодексу України).
Пунктом 13 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено справляння збору за спеціальне використання природних ресурсів, одним із видів якого є плата за спеціальне водокористування.
Порядок справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1494 від 16 серпня 1999 року.
Відповідно до пункту 3 Порядку, платниками збору є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що використовують водні ресурси. Згідно з пунктом 5 Порядку, об'єктом обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.
Пунктом 14-1 зазначеного Порядку передбачено, що розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації. Збір сплачується водокористувачами протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору за місцем податкової реєстрації.
Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників встановлені Законом України «Про систему оподаткування».
Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.
Згідно статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».
Відповідно до пунктів 1.2, 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податковим боргом (недоїмкою) є зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно пункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до пункту 5.3.1. пункту 5.3. статі 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Таким чином, останнім днем строку сплати відповідачем суми податкового зобов’язання зі збору за спеціальне використання за звітний податковий період півріччя 2010 року є 19 серпня 2010 року.
Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків. Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів здійснення відповідачем погашення самостійно узгодженої ним суми податкових зобов’язань у встановлені чинним законодавством строки, сума зобов’язань зі збору на спеціальне водокористування у розмірі 1 140 288,48 грн. на день розгляду справи є податковим боргом.
Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що вжиті податковим органом заходи направлені на погашення податкового боргу відповідача не призвели до погашення суми податкового боргу.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.
Згідно статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного зобов’язання з плати за спеціальне використання водних ресурсів, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність суми податкового боргу відповідача з плати за спеціальне водокористування та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу у розмірі 1 140 288,48 грн. в судовому порядку.
Відповідно до статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу
Частиною 3, 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що визнання відповідачем в сумі 1140288,48 грн. позову не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, що є підставою для прийняття судом визнання позову в цій частині.
Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування» загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції до Комунального підприємства «Макіївський міськводоканал» про стягнення заборгованості зі збору на спеціальне використання водних ресурсів в розмірі 1 140 288,48 грн. за звітний період 1 півріччя 2010 року задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Макіївський міськводоканал» (код ЄДРПОУ 03361543, адреса: 86119, Донецька область, м. Макіївка, вул. Волгоградська,1) на користь Державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу зі збору на спеціальне використання водних ресурсів за звітний період 1 півріччя 2010 року грошові кошти в розмірі 1 140 288,48 грн. (один мільйон сто сорок тисяч двісті вісімдесят вісім гривень 48 коп.) на р/р 31115017700068, код платежу 13020100, ЗКПО 34686736; МФО 834016; банк ГУДКУ у Донецькій області
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 жовтня 2010 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Михайлик А.С.