ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2010 р. Справа № 2-а-3454/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: прокурора Тиврівського району Вінницької області в інтересах держави в особі Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області
до: Приватного малого підприємства "Марина"
про: стягнення податкової заборгованості в загальній сумі 4250,4 гривень
ВСТАНОВИВ :
Прокурором Тиврівського району в інтересах держави в особі Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції заявлено позов до приватного малого підприємства «Марина» про стягнення податкової заборгованості в загальній сумі 4250,40 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 10.08.10 р. відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом у розмірі 4250,40 грн.. Зазначена сума податкового боргу виникла в результаті несплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період лютого-липня 2010 року.
Оскільки, заборгованість в добровільному порядку не погашена, прокурор Тиврівського району в інтересах держави в особі Вінницької МДПІ звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення коштів.
Ухвалою суду від 20.09.2010 року відкрито провадження у справі.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник прокуратури в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання. Причини неявки суду не повідомив.
Відповідач у судове засідання 05.10.10 р. не з’явився, повноважного представника не направив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений ухвалою суду від 20.09.2010 року, яку отримав 28.09.10 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 25.09.10 р. Причини неявки суду невідомі.
18.10.10 р. відповідач в судове засідання не з’явився повторно, причини неявки суду не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином судовою повісткою, яку одержав 08.10.10 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 07.10.10 р.
Отже, судом вжито всіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи з його участю та реалізації ним права судового захисту, своїх прав та інтересів. Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач, який належним чином повідомлений, умисно ухилився від представництва в судовому засіданні своїх інтересів.
Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи те, що від представника позивача по справі надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності та необхідності заслухати свідка чи експерта у справі не має, суд, відповідно до вказаної частини 6 статті 128 КАС України, прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приватне мале підприємство «Марина» згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копія якого долучена до матеріалів справи, зареєстроване Тульчинською райдержадміністрацією як юридична особа від 10.01.1997 року та перебуває на обліку в податковому органі. Перебуває на загальній системі оподаткування.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 10.08.2010 року відповідач має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 7116,16 грн. в тому числі 4250,40 грн. за період лютого-липня 2010 року.
Постановою Вінницького кружного адміністративного суду від 18.02.10 р. у справі №2-а-5410/09/0270 за позовом прокурора Тиврівського району в інтересах Вінницької МДПІ до ПМП «Марина» про стягнення податкової заборгованості прийнято рішення та стягнено з ПМП «Марина» заборгованості по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 2921,46 грн. Рішення суду на час розгляду даної справи перебуває на стадії примусового виконання у відділі ДВС.
Наявність зазначеної заборгованості підтверджується:
- податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (а.с.15);
- обліковою карткою платника податків згідно якої станом на 10.08.10 р. заборгованість відповідача перед бюджетом складає 7116,16 грн. (а.с.18-19);
- відомостями із договору оренди землі (а.с.17).
Задовольняючи позов суд виходив з наступного.
Відповідно до пп. 4.1.1. п. 4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно п.5.1 ст.5 вказаного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до п. 5.3.1. ст.5 Закону №2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
За змістом п. 5.4.1. Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість сторонами узгоджена відповідно до вимог Закону.
У відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає, що активи платника податків (тобто - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання), можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Пунктом 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу” визначено, що державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
В силу ч.1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Взявши до уваги, що відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом, яку не погасив, що підтверджується матеріалами справи, а також враховуючи, що викладені у заяві факти стверджуються відповідними доказами, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, а отже підлягають задоволенню в заявленому обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного малого підприємства «Марина» (вул. Леніна, 126, м. Тульчин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 23062393) до бюджету (р/р 33218812700598, код 13050203 ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015) заборгованість по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 4250,40 грн.
Копію даної постанови направити прокурору та сторонам по справі.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя. /підпис/. Дмитришена Руслана Миколаївна
Копія вірна.
Суддя: Секретар: 18.10.2010