ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-4382/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Костенко Г.В.,
при секретарі – Кузьменко М.В.,
за участю: представника позивача - Пошивайло О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків, -
В С Т А Н О В И В:
17 вересня 2010 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків в сумі 374,26 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Повістка, ухвала та позовна заява з додатками направлені на юридичну адресу відповідача: 37600, Полтавська область, АДРЕСА_1 повернулась до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження державному реєстратору не надавав.
Згідно із ч.8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Зважаючи, що доставка ухвали та повістки суду на адресу відповідача згідно із даними в ЄДР підтверджується підписом листоноші, виходячи з викладеного суд виконав свій обов’язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних в ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані та зібрані судом докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні, як того вимагають приписи статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, та керуючись принципом законності відповідно до статей 7, 9 цього Кодексу, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування одним із видів загальнообов’язкового державного соціального страхування є страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а відносини, що виникають за цим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремим законом, прийнятим відповідно до цих Основ.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає розроблений відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” згідно преамбули цього Закону.
Статтею 3 цього Закону встановлено, що законодавство України, що регулює відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, цього Закону та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно статті 10 цього ж Закону управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду; в Автономній Республіці Крим, областях та в містах Києві і Севастополі безпосереднє управління здійснюють правління та виконавча дирекція відповідних відділень Фонду; виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління; є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням; робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, відділення у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення.
Таким чином, до повноважень виконавчих дирекцій відділень належить здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків та право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 станом на дату судового розгляду справи включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 27 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” страхувальник зобов’язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Розміри страхових внесків обчислюються для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб; для найманих працівників - до сум оплати праці, які включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб /пункти 1,2 частини 1 статті 21 вказаного Закону/.
Згідно із статтею 23 цього Закону страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону; перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.
У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню; за несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік; пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк /стаття 30 цього ж Закону/.
Пунктами 7.3 та 7.5 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 р. № 16 та погодженої з Національним банком України 02.10.2001, встановлено, що страхувальники щоквартально складають у двох примірниках наростаючим підсумком з початку року звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП із зазначенням у ньому сум, нарахованих і сплачених страхових внесків та інших надходжень, а також сум, витрачених на виплату допомоги та здійснення інших заходів, фінансування яких проводиться за рахунок коштів Фонду /пункт 7.3/; один примірник звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП не пізніше 20-го числа наступного за звітним періодом місяця подається до органу Фонду, другий - залишається в бухгалтерії страхувальника /пункт 7.5/.
На виконання цієї норми фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 20.07.2010 подано до Виконавчої дирекції Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за І півріччя 2010 року. В пункті 4 розділу V цього звіту відповідачем зазначено, що прострочена заборгованість, в тому числі при натуроплаті становить 374,26 грн.
Згідно з актом перевірки нарахування, сплати та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у ФОП ОСОБА_2 за період з 01.07.2007 по 01.05.2010 від 20.05.2010 виявлено порушення п.1 ст. 23 Закону України "Про державне загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" - несвоєчасна сплата страхових внесків.
За результатами перевірки, на підставі п. 1 ст. 30 Закону України "Про державне загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" прийнято рішення від 01.06.2010 №665 про нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 01.07.2007 по 01.05.2010 в сумі 11,00 грн та застосування штрафу за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 334,00 грн.
Ця сума відображена у звіті ф.4 - ФСС з ТВП за перше півріччя 2010 року, але станом на дату судового розгляду справи не погашена.
Статтею 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” передбачено, що спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.
Відтак, заявлена по цій справі вимога про стягнення заборгованості визнається судом обґрунтованою і задовольняється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) р/р НОМЕР_2 в АКБ Форум, МФО 331915, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (м. Полтава, вул. Гоголя 34, п/п371771160005101 в ГУДКУ в Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 21052432) заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 374,26 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 19 жовтня 2010 року.
Суддя Г.В. Костенко