ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.08.2006 Справа № А17/76
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І. А. (доповідача)
суддів: Швець В.В., Крутовських В.І.
при секретарі судового засідання: Врона С.В.
від позивача: Рябченко Л.О., довіреність №б/н від 10.01.06, представник;
Ровінська І.І,, довіреність №б/н від 10.01.06, представник;
Галка І.В., довіреність №б/н від 10.01.06, представник;
від відповідача: Говорун І.С., довіреність №22161/10/100 від 26.09.05, головний держподатінспектор юридичного відділу Центральної МДПІ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.06р.
у справі № А17/76
за позовом Дочірнього підприємства “Фрештекс Україна”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі Дніпропетровської області
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Дочірнє підприємство “Фрештекс Україна”, м.Кривий Ріг, звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Центральної МДПІ у м.Кривому Розі Дніпропетровської області №0000102340/0 та №0000072340/0 від 17.01.2006р. щодо зменшення заявленої Позивачем суми бюджетного відшкодування на загальну суму 145422,00грн., податкового повідомлення-рішення №0000052340/0 від 17.01.2006р. про донарахування Позивачу податку на додану вартість у сумі 165189,0грн. та штрафних санкцій за заниження суми зобов’язань з цього податку у сумі 82700,00грн. в повному обсязі.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2006р. по справі №А17/76(суддя Стрелець Т.Г.) позов ДП “Фрештекс Україна” задоволено повністю. Визнані нечинними податкові повідомлення-рішення Центральної МДПІ у м.Кривому Розі №0000102340/0 від 17.01.2006р., №0000072340/0 від 17.01.2006р., №0000052340/0 від 17.01.2006р. З Державного бюджету України на користь ДП “Фрештекс Україна” стягнуто 3,40грн. судового збору.
Постанову суду мотивовано тим, що у діях позивача відсутні порушення норм Закону України “Про податок на додану вартість”; позивачем доведено, що він приймав безпосередню участь у процесі переробки давальницької сировини нерезидента у готову продукцію, у подальшому вивезену за межі митної території України; позивачем правомірно застосована нульова ставка податку на додану вартість, так як він здійснював експорт товарів.
Відповідач, не погодившись з прийнятою постановою господарського суду, оскаржує її, вважає що господарським судом при винесенні постанови неправильно застосовані норми матеріального права, просить скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні вимог.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що операції надання послуг підприємством з облагородження текстильних виробів, які належали для використання за межами митної території України, мали оподатковуватися ПДВ по ставці 20% згідно п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість”. Податок на додану вартість - це внутрішньодержавний податок України і підприємства, які працюють у сфері зовнішньоекономічних відносин не можуть включити його суму до ціни товару, що реалізується на користь нерезидентів.
Позивач у своєму відзиві вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими і безпідставними, просить залишити постанову господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на підставі наступного.
Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Кривому Розі проведено виїзну планову перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Дочірнього підприємства “Фрештекс Україна” за період з 01.07.2004р. по 30.09.2005р., за результатами якої був складений Акт №03/230/3241329 від 12.01.2006р.
Перевіркою встановлено, що позивачем у порушення п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість” у 2005р. занижено суму податку на додану вартість у розмірі 165189,00грн., завищено від’ємне значення сум податку на додану вартість у червні та серпні 2005р. у розмірі 106131грн., завищено суму податку на додану вартість отриманого бюджетного відшкодування за 2005р. у розмірі 39291,00грн.
В акті перевірки фахівцями Центральної МДПІ у м. Кривому Розі зазначено, що Позивач порушив вимоги діючого законодавства щодо нарахування податку на додану вартість по операціях з експорту результатів виконаних робіт по обробці швейних виробів, а саме, що з 25.03.2005р. по 07.07.2005р. операції надання позивачем послуг з облагородження текстильних виробів, мали оподатковуватись за ставкою 20% згідно з п. п. 6.1.1 п.6.1 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість”, а з 07.07.2005р. згідно доповнення новим абзацом п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість” такі операції також не відносяться до експорту товарів та супутніх такому експорту послуг, так як підприємство не є платником податку, що виконує такі роботи та при цьому попередньо ввозить та вивозить рухоме майно за межі митної території України.
За наслідками перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення: №0000052340/0 від 17.01.2006р., яким позивачу було визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 247889,50 грн., у тому числі 165189,00 грн. основний платіж, 82700,50 грн. штрафні санкції;
№0000102340/0 від 17.01.2006р., про виявлення завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за червень 2005р. у розмірі 8719,00 грн., за серпень 2005р. у розмірі 97412,00 грн.;
№0000072340/0 від 17.01.2006р., про виявлення завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за травень 2005р. у розмірі 39291,00 грн.
Відповідно до п. 11.9 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” до приведення законодавчих актів України щодо оподаткування давальницької сировини у відповідність з нормами цього Закону сплата податку на додану вартість по операціях з ввезення давальницької сировини на митну територію України здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах".
Як вбачається зі ст.1 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах - операція з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини в результаті технологічного процесу із зміною коду по ТН ЗЕД (незалежно від кількості виконавців), а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини) з метою отримання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі переробки, а також на заключному, є основним матеріалом та її вартість становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції, при цьому обов'язковим є попереднє здійснення поставки виконавцю давальницької сировини відносно повернення виготовленої з неї готової продукції замовнику. При розрахунку вартості давальницької сировини у вартості готової продукції враховуються вартість всієї вивезеної (ввезеної) давальницької сировини та витрати по доставці цієї сировини до виконавця
Оскільки на позивача покладено здійснення певного етапу з переробки давальницької сировини (облагородження текстильних виробів), то він безпосередньо приймає участь у виготовленні готової продукції і, відповідно, її постачанні за межі митної території України.
За підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість” зі змінами, внесеними Законом України від 25.03.2005р., при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.
28.07.2005р. набрав чинності Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законів України” від 07.07.2005р., відповідно до якого були внесені зміни до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Зазначений підпункт було доповнено абзацом 2 відповідно до якого за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом. До робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари, у тому числі виконання робіт по переробці давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об'єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, в результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об'єкта.
В Листі ДПА України від 01.02.2005р. №820/6/16-1915-4, яке є податковим роз’ясненням у розумінні пп.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зазначено, що нульова ставка оподаткування податком на додану вартість щодо робіт(послуг) по переробці давальницької сировини, застосовується як до підприємства, що визначене основним виконавцем по договору про переробку давальницької сировини, так і у підприємства, яке задіяне у технологічному процесі, пов’язаному з переробкою давальницької сировини у готову продукцію.
Стосовно доводів скаржника треба зазначити, що договірними відносинами між нерезидентом, швейними підприємствами України та підприємством Позивача (додаткова угода до контракту № 1 від "21 "квітня
2004р.) операції, що виконував Позивач, визначені як один з етапів технологічної схеми по переробці давальницької сировини на готову продукцію. Позивач є одним з виконавців в межах операцій з переробки давальницької сировини в межах технологічного процесу.
Щодо зміни коду по ТН ЗЕД, то зміна коду по ТН ЗЕД відбувається по закінченні технологічного процесу по переробці сировини, тобто один раз при оприбутковуванні готової продукції, а не щоразу при зміні етапів переробки.
Щодо факту сплати нерезидентом ціни за облагородження, фарбування та прання швейних виробів безпосередньо на валютний рахунок ДП “Фрештекс України”. Угода між нерезидентом, швейними підприємствами та Позивачем є трьохсторонньою. Законодавство не вимагає здійснення розрахунків за поставлений товар на рахунок одного з виконавців. Навпаки, це свідчить про те, що замовником позивача є саме нерезидент.
Стосовно зауважень скаржника з того приводу, що суд першої інстанції повинен був визначити чи є операції, які виконувало ДП “Фрештекс Україна” послугами чи роботами треба зазначити, що підприємство наполягало на віднесенні цих операцій до поставки товарів. Суд першої інстанції визнав таке твердження Позивача правомірним, оскільки воно ґрунтувалося на висновках Листа Міністерства фінансів України від 07.04.2005р. №131-17000-01-18/5976, відповідно до якого, у разі, якщо виконання робіт по виготовленню готової продукції, сировина для якої ввезена на митну територію України на давальницьких умовах, передбачає створення матеріального активу, то такі операції відносяться до поставки товарів, а не послуг.
Щодо ствердження скаржника стосовно того, що ПДВ це внутрішньодержавний податок України і підприємства, які працюють у сфері зовнішньоекономічних відносин не можуть включити його суму до ціни товару, що реалізується на користь нерезидентів, то саме через це законодавством України і передбачено застосування при таких операціях ставки ПДВ у 0% до бази оподаткування.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не відповідають вимогам діючого законодавства і спростовуються матеріалами справи, в зв'язку з чим підстав для зміни або скасування прийнятої у даній справі постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.06р. у справі №А17/76 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя І.А.Сизько
Суддя В.В.Швець
Суддя В.І.Крутовських
З оригіналом згідно.
Помічник судді О.В.Кравець