НАХІМОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

                                                  Справа №2-2500/10

                                                                                                                           Категорія 47

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 квітня 2010 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого судді – Котешко Л.Л.

при секретарі – Потєєвій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів у розмірі 5473,04 грн. Мотивувала вимоги тим, що згідно з постановою Нахімовського районного суду м. Севастополя від 16 березня 2000 р. відповідач повинен сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3 (1991 року народження), у розмірі 1/4 частини заробітку, але не менше половини неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісяця. Однак, відповідач в порушення своїх зобов’язань не сплачував аліменти, або сплачував їх не в повному обсязі, через що позивач просить стягнути з нього неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 5473,04 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання жодного разу не з’явився, про дату та час судового засідання був поінформований належним чином, про що в матеріалах справи мається розписка.

23.03.2010 р. до канцелярії суду надійшла заява представника відповідача, згідно якої він просить суд застосувати до позовних вимог строк позовної давності, передбачений ст.ст. 256, 258 ЦК України, у зв’язку з чим у позові відмовити.

З урахуванням викладеного, враховуючи думку позивача, у відповідності зі ст. 169 ч.4 ЦПК України, визнаючи наявні матеріали про права і взаємовідносини сторін достатніми, суд знаходить можливим розглянути справу у відсутності відповідачів та ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

      Вивчивши матеріали справи, суд знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового засідання встановлено, що згідно з рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя та виданим на його підставі виконавчим листом від 12.12.1999 р. ОСОБА_2  зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання сина  ОСОБА_3 (1991 року народження), у розмірі 1/4 частини заробітку, починаючи з 01 липня 1999 р., до повноліття сина.

Зазначене рішення належним чином не виконується, у зв'язку з чим виникла заборгованість зі сплати аліментів.

За розрахунком державного виконавця ДВС у Нахімовському районі м. Севастополя заборгованість станом на 01.11.2007 р. становила 3522,24 грн., станом на 16.03.2009 р. – 10555,72 грн., станом на 30.01.2010 р. -  411,24, що підтверджується доданими до матеріалів справи довідками-розрахунком державного виконавця.

Згідно з постановою державного виконавця від 08.02.2010 р. виконавче провадження було закінчено у зв’язку з повною оплатою відповідачем суми заборгованості по аліментам.  

Позивач просить суд стягнути неустойку за прострочення відповідачем сплати аліментів за період з 01 квітня 2008  р. по 16 березня 2009 р. у розмірі 5473,04 грн.

Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.  

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 22 постанови від 15 травня 2006 р. N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

На підставі змісту зазначеної норми та положень статей 214, 215 ЦПК, суд під час ухвалення рішення повинен встановити факт заборгованості зі сплати аліментів, вину платника в її виникненні, період часу, за який виникла ця заборгованість, час її погашення та період, на який було прострочено сплату аліментів - з моменту виникнення до її погашення.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідач несвоєчасно сплачував аліменти, у зв’язку з чим мав заборгованість.  

Розрахунки пені позивачкою приведені, виходячи з 1%  від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, перевірені судом, визнаються обґрунтованими, та такими, що відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Посилання відповідача на необхідність застосування до позовних вимог строку позовної давності, передбаченого ст.ст. 256, 258 ЦК України, є помилковими у зв’язку з наступним.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 20 СК, до вимог, що випливають із аліментних відносин, позовна давність не застосовується (крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 72, ч. 2 ст. 129, ч. 3 ст. 138, ч. 3 ст. 139 цього Кодексу), а відтак до правовідносин, які регулюються ст. 196 СК, не поширюється дія ЦК, зокрема ст. 258.

Крім того, на підставі аналізу змісту ст. 196 СК слід зробити висновок, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати настає у випадку порушення цим платником аліментних обов'язків, що призвело до виникнення заборгованості, тому факт погашення платником цієї заборгованості не звільняє його від передбаченої цією нормою відповідальності.

За таких обставин, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

 На підставі  ст. 196 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 84, 88, 169, 212, 224-228, 233  ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (99046, АДРЕСА_1) 5473,04 грн. неустойки за прострочення сплати аліментів.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (99046, АДРЕСА_1) суму судового збору в розмірі 54,73 грн. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя                              підпис

Копія вірна

Суддя Нахімовського

районного суду м. Севастополя                                 Л.Л. Котешко