Справа  № 2-а-321/ 10

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    27 вересня 2010 року                                                         м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Сарапіна Г.С.,

при секретарі Оберук О.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду                             в м. Володимирі-Волинському адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 2 дорожньо-патрульної служби ДАІ УМВС України у Волинській області Ничипора Святослава Петровича про визнання нечинною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,  

в с т а н о в и в:

    ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора взводу № 2 дорожньо-патрульної служби ДАІ УМВС України у Волинській області Ничипора Святослава Петровича про визнання нечинною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,  покликаючись у позовній заяві на те, що                       він, 29 серпня 2010 року, о 12 годині 35 хвилин, керуючи автомобілем марки  “ВАЗ 1111”, реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись від автостанції в м. Володимирі-Волинському на зелений сигнал світлофора з наміром здійснити поворот ліворуч на                вул. Д. Галицького, пересік осьову лінію і зупинився перед регульованим пішохідним переходом, надаючи перевагу в русі пішоходам, що проходили по пішохідному переході з боку автостанції в напрямку вул. Ковельської на зелений сигнал світлофора. Назустріч йому з вул. Ковельської на перехрестя виїжджав автомобіль марки  “ВАЗ ” з увімкненим сигналом повороту праворуч, тобто також повертаючи на вул. Д. Галицького, водій якого зупинився перед пішохідним переходом, пропускаючи пішоходів. В цей час смуга руху транспорту на вул. Д. Галицького, на яку він мав намір виїхати, вивільнилась від пішоходів і тоді він, з метою найшвидшого звільнення перехрестя, керуючись вимогами п.п. 16.5,  16.8  Правил дорожнього руху, здійснив поворот ліворуч і виїхав на                               вул. Д. Галицького, не створивши при цьому жодних перешкод водієві зустрічного автомобіля   “ВАЗ ” та не порушивши при цьому жодних Правил дорожнього руху, оскільки смуга руху для його автомобіля не була вільною від пішоходів, які закінчували перехід на вул. Ковельську, а згідно з вимогами п. 16.5 цих Правил той водій зобов’язаний надати можливість пішоходам закінчити перехід. Проте, на вул. Д. Галицького, навпроти міської ради, був зупинений відповідачем, який повідомив, що нібито він не надав переваги в русі водію автомобіля “ВАЗ” і склав щодо нього протокол про адміністративне правопорушення, серії АС1, № 040301,  про нібито порушення ним  п. 16.13  Правил дорожнього руху, хоч у дійсності цей пункт Правил регулює відносини щодо безпеки руху на нерегульованих перехрестях, а також виніс постанову, серії АС, № 138599,                   про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

    Позивач вважає, що як протокол про адміністративне правопорушення,                             так і постанова про накладення на нього адміністративного стягнення,  є незаконними                    і суперечать чинному законодавству,  оскільки зазначених у цих документах порушень Правил дорожнього руху він не допустив, небезпеки для руху нікому не створив, маневр повороту ліворуч здійснив відповідно до п.п. 16.5, 16.8  цих Правил, у зв’язку з чим просить визнання нечинною та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення, серії АС № 138599, винесену відповідачем 29.08.2010р.

    У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просить його задовольнити, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини.    

Відповідач Ничипор С.П. у  судове засідання не з'явився, хоч про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином і своєчасно, що підтверджується його розпискою про отримання судової повістки, про причини неявки суд не повідомив, а тому суд вважає можливим розгляд справи в його відсутності на підставі наявних у ній даних та доказів.

    Перевіривши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що постановою в справі про адміністративне правопорушення, серії АС, № 138599, від 29 серпня 2010 року, винесеною відповідачем, на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., за те, як вбачається з цієї постанови, що він 29.08.2010р. о 12 год. 40 хв. на вул. Д.  Галицького                                       в м. Володимирі-Волинському, керуючи автомобілем марки "ВАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1, при повороті ліворуч не надав переваги в русі автомобілю, що рухався                             в зустрічному напрямку праворуч, чим порушив п. 16.13  Правил дорожнього руху, і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122  КУпАП.

Водночас, в обґрунтування заперечення порушення Правил дорожнього руху позивач покликався на те, що 29.08.2010р., керуючи автомобілем та здійснюючи поворот ліворуч на вул. Д. Галицького в м. Володимирі-Волинському, правил дорожнього руху                не порушив і не створив небезпеки для руху ні водію зустрічного автомобіля, ні іншим учасникам дорожнього руху.

Відповідно до ст. 71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідно до ч.2 цієї статті                                 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб'єкта владних повноважень  обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 251 КУпАП  доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган  ( посадова особо ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім протоколу про адміністративне правопорушення, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих свідків, висновком експерта, речовими доказами, також показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 29.08.2010р., серії АС1,                        № 040301, вбачається, що технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху,  для виявлення зазначеного в цьому протоколі порушення позивачем правил дорожнього руху  не застосовувалися.

    Крім того, відповідачем не було взято пояснення у водія зустрічного автомобіля марки "ВАЗ"  для з'ясування питання, чи створив йому позивач при русі автомобілем перешкоду для руху внаслідок здійсненого останнім повороту ліворуч.  

Беручи до уваги, що в справі відсутні докази, що з достовірністю підтверджували б  факт порушення позивачем  п. 16.13 Правил дорожнього руху, як це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення та оскаржуваній постанові, а також з урахуванням тієї обставини, що відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, яким не було надано суду жодного доказу в підтвердження обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд доходить висновку про можливість задоволення позову шляхом скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення від 29.08.2010р., за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

При цьому, суд враховує, що відповідачем, як в протоколі про адміністративне правопорушення від 29.08.2010р., так і в постанові про накладення адміністративного стягнення від 29.08.2010р., зазначено про порушення позивачем п. 16.13 Правил дорожнього руху, який визначає порядок здійснення водіями повороту ліворуч лише на нерегульованих перехрестях, в той час, як позивач здійснював такий поворот автомобілем на регульованому перехресті.

За таких обставин оскаржувана постанова, серії АС, № 138599, від 29 серпня 2010 року, винесена відповідачем, вважається нечинною та підлягає скасуванню.

    На підставі ст.ст. 122 ч.2, 247 п.1, 251, 252, 283 КУпАП,  керуючись                        ст.ст. 9 - 11, 70, 71, 86, 171-2, 161 - 163  КАС України,   суд

п о с т а н о в и в:

    Адміністративний позов задовольнити повністю.

    Визнати нечинною постанову, серії АС № 138599, від 29.08.2010р., винесену інспектором взводу № 2 дорожньо-патрульної служби ДАІ УМВС України у Волинській області Ничипором Святославом Петровичем, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень                          та скасувати її.    

    Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя: