Справа  № 2-а-310/ 10

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    13 вересня 2010 року                                                           м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Сарапіна Г.С.,

при секретарі Смоляр А.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду                          в м. Володимирі-Волинському адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до інспектора роти ДПС ДАІ ( для обслуговування доріг державного значення ) УДАІ УМВС України у Рівненській області Давидюка Юрія Валерійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

    ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора роти ДПС ДАІ ( для обслуговування доріг державного значення ) УДАІ УМВС України у Рівненській області Давидюка Юрія Валерійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, покликаючись у позовні й заяві на те, що постановою, серії ВК, № 145671, винесеною відповідачем 21.08.2010р., його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за те, як вбачається з протоколів про адміністративне правопорушення ВК1 № 011435 та ВК1 № 011435, на підставі яких була винесена зазначена вище постанова, що нібито він 21 серпня 2010 року, о 14 год. 30 хв.,  на 309 км автодороги  «Київ – Чоп»  керував автомобілем марки «ВАЗ»,  реєстраційний номер НОМЕР_1,  та рухаючись із швидкістю 96 км/год., перевищив швидкість                         на 46 км/год. на ділянці дороги, де встановлено дорожній знак 3.29 – обмеження швидкості 50 км/год., а також на ділянці дороги, що має дві смуги для руху в обох напрямках, рухався в крайній лівій смузі при вільній крайній правій смузі для руху.

    Позивач вважає, що накладене на нього адміністративне стягнення                                     є необґрунтованим та неправомірним, виходячи з такого.

    У протоколах про адміністративне правопорушення і постанові про накладення адміністративного стягнення відповідачем неправильно записано його прізвище «ОСОБА_1»  замість правильного  «ОСОБА_1», що свідчить про складання цих документів на іншу особу, а не щодо нього;   в графі до протоколу «додаються»  записано   «постанова 147508», хоч насправді щодо нього було винесено та вручено копію постанови                             «ВК  № 145671»;   у фабулах, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення  ВК1  № 011435  та постанові ВК  № 145671,  зазначено, що він 21.08.2010р. о 14 год. 30 хв. на 309 км автодороги  «Київ – Чоп»  керував автомобілем  «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався із швидкістю 96 км/год., перевищив швидкість на ділянці дороги, де встановлено дорожній знак 3.29 – обмеження швидкості,  на 46 км/год., швидкість вимірювалась приладом  «Беркут»  0801098.  Одночасно в цьому протоколі вказано, що ним було порушено вимоги п. 12.9 Правил дорожнього руху, а не вимоги дорожнього знаку 3.29  ( додаток № 1 )  цих же Правил, що призвело до неправильної кваліфікації діяння. Крім того, виходячи з положення ст. 251 КУпАП, в якій міститься норма імперативного характеру щодо використання під час фіксації правопорушення тільки тих технічних приладів та засобів, що мають функції відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, тому прилад  «Беркут» , який не має зазначених функцій, не може бути використаний як належний доказ у адміністративній справі,  в зв’язку з чим довести факт порушення ним швидкісного режиму чи вимоги дорожнього знаку  3.29   «Обмеження швидкості»  відповідач не зміг;  у фабулах, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення  ВК1  № 011436  та постанові  ВК № 145671 зазначено, що він 21.08.2010р. о 14 год. 30 хв. на 309 км автодороги  «Київ – Чоп»  керував автомобілем  «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1, на ділянці дороги, що має дві смуги для руху в обох напрямках і рухався в крайній лівій смузі під час того, як була вільна крайня права смуга для руху, але з врахуванням того, що дорога має розподільну смугу, посередині якої є металева огорожа, він не мав ні фізичної, ні технічної можливості рухатися  в «крайній лівій смузі руху». Водночас, він був зупинений відповідачем в той момент, коли на його автомобілі був увімкнений покажчик повороту праворуч, оскільки він щойно проїхав ділянку дороги, де права смуга руху була зайнята ремонтними роботами, і мав виїхати на праву смугу для руху, а тому правил розташування транспортного засобу не порушував і зазначене порушення також не було доведено відповідачем.

    Позивач просить скасувати постанову, серії ВК, № 145671, від 21 серпня 2010 року, винесену інспектором роти ДПС ДАІ ( для обслуговування доріг державного значення ) УДАІ УМВС України у Рівненській області Давидюком Ю. В., про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.  

    У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просить його задовольнити, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини та докази.

    Відповідач Давидюк Ю.В. у  судове засідання не з'явився, хоч про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином і своєчасно, що підтверджується його розпискою про отримання судової повістки, про причини неявки суд не повідомив, а тому суд вважає можливим розгляд справи в його відсутності на підставі наявних у ній даних та доказів.

    Допитавши свідка ОСОБА_3, перевіривши та дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

    Судом встановлено, що постановою в справі про адміністративне правопорушення, серії ВК, № 145671, від 21.08.2010р., винесеною відповідачем, на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., за те, як вбачається з цієї постанови, що він 21 серпня 2010 року, о 14 год. 30 хв.,  на 309 км автодороги  «Київ – Чоп»  керував автомобілем марки «ВАЗ»,  реєстраційний номер НОМЕР_1,  та рухаючись із швидкістю 96 км/год., перевищив обмеження швидкості на 46 км/год. на ділянці дороги, де встановлено дорожній знак 3.29 – обмеження швидкості 50 км/год.,                        а також на ділянці дороги, що має дві смуги для руху в обох напрямках, рухався в крайній лівій смузі при вільній крайній правій смузі для руху і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122  КУпАП.

    Водночас, в обґрунтування заперечення порушення Правил дорожнього руху позивач покликався на те, що 21 серпня 2010 року до зупинення його працівниками ДАІ при керуванні автомобілем на ділянці дороги, де проводилися ремонтні роботи і був встановлений дорожній знак 3.29 – обмеження швидкості до 50 км/год., він рухався із швидкістю 60 км/год., що не перевищувало встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 км/год., а також рухався в лівій смузі дороги в зв’язку з тим, що права смуга не була вільною, оскільки на ній проводились ремонтні роботи і він змушений був зайняти ліву смугу для руху автомобіля, а після закінчення перешкод для руху на правій смузі  він зразу ж увімкнув покажчик правого повороту і намагався повернутися на праву смугу дороги, але був зупинений відповідачем. За цих обставин позивач вважає, що він не порушив жодних Правил дорожнього руху і відповідач не міг довести йому ці порушення.

    Зазначені пояснення позивача, що жодними доказами не були спростовані                        в судовому засіданні, підтвердив допитаний свідок ОСОБА_3, який перебував як пасажир в автомобілі позивача при його зупиненні відповідачем.

    Відповідно до ст. 71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідно до ч.2 цієї статті                                 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб'єкта владних повноважень  обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Відповідно до ст.. 251 КУпАП  доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган  ( посадова особо ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім протоколу про адміністративне правопорушення, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих свідків, висновком експерта, речовими доказами, також показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

    З протоколів про адміністративне правопорушення від 21.08.2010р.: серії ВК1,                        № 011435,   серії ВК1,  № 011436  вбачається, що такі технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху,  для виявлення зазначених у цих протоколах порушень правил дорожнього руху позивачем не застосовувалися,                                   а швидкість керованого позивачем автомобіля вимірювалась приладом  «Беркут», в якому відсутні зазначені вище функції фото- і кінозйомки чи відеозапису.

    Враховуючи, що в справі відсутні докази, що з достовірністю підтверджували факти порушень позивачем відповідно п. 12.9 і п. 11.5  Правил дорожнього руху та що відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, яким не надано суду жодного доказу в підтвердження обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд доходить висновку про можливість задоволення позову шляхом скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

    На підставі ст.ст. 122 ч.2, 247 п.1, 251, 252, 283 КУпАП,  керуючись                        ст.ст. 9 - 11, 70, 71, 86, 171-2, 161 - 163  КАС України,   суд

п о с т а н о в и в:

    Адміністративний позов задовольнити повністю.

    Скасувати постанову, серії ВК, № 145671, від 21 серпня 2010 року, винесену інспектором роти ДПС ДАІ ( для обслуговування доріг державного значення ) УДАІ УМВС України у Рівненській області Давидюком Юрієм Валерійовичем, про накладення на ОСОБА_1  адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя: