НАХІМОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Справа № 2а-1488/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2010 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:
головуючого – судді Котешко Л.Л.
при секретарі – Лактіоновій Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в м. Севастополі, капітана міліції- заступника командира взводу ВДАІ УМВС України в м. Севастополі Туголукова Андрія Володимировича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася з адміністративним позовом до Відділу ДАІ УМВС України в м. Севастополі, капітана міліції- заступника командира взводу ВДАІ УМВС України в м. Севастополі Туголукова Андрія Володимировича та згідно змінених позовних вимог просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення СН № 037162 від 16.03.2010 року відносно ОСОБА_1 про накладення штрафу в розмірі 300,00 гривень.
Вимоги позову позивач мотивував тим, що 16 березня 2010 р. вона рухалася на своєму автомобілі марки ДЕУ Ланос державний номер НОМЕР_1 в районі с. Інкерман по автодорозі Сімферополь-Севастополь, та була зупинена на вимогу заступника командира взводу ВДАІ УМВС України в м. Севастополі капітана міліції Туголукова Андрія Володимировича. Працівник ДАІ повідомив їй, що позивач ніби-то порушила пункт 12.4 Правил дорожнього руху, а саме порушила швидкість руху. Доводи позивача про те, що вона рухалася з дотриманням правил дорожнього руху, інспектор не сприйняв та склав щодо позивачки протокол та виніс постанову про накладення штрафу в розмірі 300,00 гривень. Позивач з постановою не згодна, вважає, що капітан міліції помилився у визначені швидкості руху її транспортного засобу. Позивач стверджує, що доказ перевищення швидкості транспортним засобом не був наданий, оскільки щоб виміри приладу «Візир» 0812441 були легітимні й могли використовуватися в якості доказів у суді вони повинні відповідати певним вимогам, які встановлює Закон України «Про метрологію й метрологічну діяльність» і кожний використовуваний для вимірів прилад повинен мати відповідні документи, з яких видно, що він пройшов ці процедури, повинен пройти державну експертизу й сертифікацію. Однак позивачу не були надані документи, які підтверджують, що прилад «Візир» 0812441 пройшов перевірку й допущений до застосування в Україні. Крім того, позивач зазначає, що капітаном міліції Туголуковим А.В. не було роз’яснено її права у передбаченій законом формі. З цих підстав вважає притягнення її до адміністративної відповідальності необґрунтованим та незаконним, просить скасувати вищевказану постанову.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, що викладені у позові, просить позов задовольнити.
Відповідачі у судове засідання не з’явилися, причин неявки суду не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи картки поштових повідомлень про вручення відповідачам повісток-викликів. За таких обставин, суд, на підставі ст. 128 ч.4 КАС України, вважає за можливе вирішити справу у відсутності відповідачів, на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи та надавши їм належну правову оцінку, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З наданих позивачем документів встановлено, що заступником командира взводу ВДАІ УМВС України в м. Севастополі- капітаном міліції Туголуковим Андрієм Володимировичем 16 березня 2010р. щодо позивача була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення СН 037162.
Зі змісту постанови вбачається, що заступник командира взводу ВДАІ УМВС України в м. Севастополі-капітан міліції Туголуков А.В. , розглянувши матеріали адміністративного правопорушення, встановив, що ОСОБА_1 16.03.2010 р., в 09.05 рухаючись в населеному пункті Інкерман по автодорозі Севастополь-Сімферополь, керуючи а/м ДЕУ Ланос державний номер НОМЕР_1, рухалася зі швидкістю 81 км/годину. На підставі викладеного інспектор постановив накласти штраф в розмірі 300,00 (триста) гривень та роз’яснив позивачу, що постанова може бути оскаржена згідно зі статтями 287-289 КУпАП у вищому органі, або районному суді протягом десяти днів від дня її винесення. Копія постанови вручена 16.03.2010 р.
В бланку постанови також зазначено, що до неї додається – «протокол», проте відсутнє посилання ані на серію, номер, ані на дату складання вказаного протоколу.
Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Підтвердженням вчинення адміністративного правопорушення є докази.
Статтею 251 КУпАП закріплено, що до доказів відносяться протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи.
Зібрані по справі про адміністративне правопорушення докази відповідно до статті 251 КУпАП повинні підтверджувати наявність правопорушення, місце, час його скоєння, наявність свідків, потерпілих при обставинах, які встановлюються, винність особи у вчинені правопорушення.
Відповідно до ч.4 та 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 КУпАП. Цей протокол є додатком до постанови по справі про адміністративне правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Також інспектор ДПС не перевірив пояснень позивача ОСОБА_1 про те, що вона керувала транспортним засобом з дотриманням вимог Правил дорожнього руху України, та за відсутністю будь-яких інших об’єктивних доказів, які б свідчили про порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху, не врахував вимоги ч.3 ст. 62 Констітуції України, відповідно до якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 14-1 КУпАП – до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Ст.10 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 11.02.1998 року № 113/98-ВР встановлює, що результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характери стики похибок або невизначеності вимірювань. Однак в порушення вимог вказаного закону у постанові відсутні відомості стосовно розміру похибок приладу «Візир» № 0812454, що перешкоджає використанню результатів вимірювання в якості доказів по справі.
Крім того, згідно Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості «Візир» цей прилад забезпечує відеозапис (фотографування) порушень швидкісного режиму або інших ситуацій як в стаціонарному, так і патрульному режимі роботи, управління приладом здійснюється багатофункціональними кнопками та перемичками, усі настройки приладу є „умовними” і потребують настроювання приладу кожен раз під конкретний тип автодороги. Функцій автоматичного приведення приладу в дію, передачі даних та їх одночасної автоматизованої обробки ВШ «Візир» не містить. В розділу 6 Методичних рекомендацій описані орієнтовні методи роботи з ВШ «Візир», де вказується на необхідність складення інспектором протоколу у разі скоєння правопорушення, зафіксованого за допомогою ВШ «Візир», що також узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Таким чином, фіксація приладом "Візир" не може вважатись фіксацією працюючим в автономному режимі спеціальним технічним засобом.
Відповідачами не надано суду доказів того, що «Візир» працював в автоматичному режимі.
Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2010 року – до прийняття нормативно-правового акту, яким буде надано право МВС використовувати «Візир», заборонити МВС та ДАІ МВС використовувати «Візир».
Відповідачами не надано доказів прийняття відповідного нормативно-правового акту, яким МВС та ДАІ МВС надано право використовувати «Візир» станом на час складання протоколу.
Відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону компетентними органами та в установленому порядку, а належними – якщо вони підтверджують факт даного адміністративного правопорушення. Докази повинні бути оформлені з дотриманням визначеного законом порядку.
Відповідачами не надано суду жодних доказів, які б свідчили про наявність правопорушення з боку позивача.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до вимог ч.4 та 6 вказаної статті суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує на основі наявних доказів.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що суб’єктами владних повноважень не надано доказів та не зазначено джерел їх здобуття на підтвердження всіх обставин, на які посилається позивач.
Таким чином, відповідач не довів суду правомірність свого рішення щодо складання постанови по справі про адміністративне правопорушення від 16.03.2010 року серії СН № 037162 відносно ОСОБА_1
Отже, з урахуванням тієї обставини, що будь-які належні докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 порушень правил дорожнього руху, відповідачем не представлено, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення щодо неї підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 122, 251, КУпАП, ст. 2,7, 11, 12, 69, 71, 158, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в м. Севастополі задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення СН 037162 від 16.03.2010 р. про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу 300 грн.
Судом роз’яснено положення статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Постанова може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя - підпис
Копія вірна.
Суддя Нахімовського районного
суду міста Севастополя Котешко Л.Л.