Судове рішення #11443520

НАХІМОВСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД  МІСТА  СЕВАСТОПОЛЯ

Справа № 2а-1340/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    06 серпня 2010 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого – судді Котешко Л.Л.

при секретарі – Лактіоновій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в м. Севастополі про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,  суд  

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з адміністративним позовом до Відділу ДАІ УМВС України в м. Севастополі про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення СН № 006454 від 28.10.2009 року відносно ОСОБА_1. про накладення штрафу в розмірі 300,00 гривень.

Вимоги позову позивач мотивувала тим, що 28 жовтня 2010 р. вона рухалася на автомобілі марки MITSUBISHI державний номер НОМЕР_1 та зупинилася на зупинці маршрутних транспортних засобів «Студмістечко» Інспектор повідомив їй, що позивач нібито порушила пункт 15.9е Правил дорожнього руху, а саме здійснила зупинку на зупинці «Студмістечко» ближче 30 м від дорожнього знака 5.42. Доводи позивача про те, що вона здійснила вимушену зупинку через погане самопочуття в розумінні п. 15.14 ПДР, що не є порушенням, інспектор не сприйняв та склав щодо позивача протокол та виніс постанову про накладення штрафу в розмірі 300,00 гривень. Позивач з постановою не згодна з підстав, викладених у позовній заяві.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, що викладені у позові, просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи картка поштового повідомлення про вручення уповноваженому представнику відповідача повістки-виклику.  За таких обставин, суд, на підставі ст. 128 ч.4 КАС України, вважає за можливе вирішити справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи та надавши їм належну правову оцінку, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.  

З наданих позивачем документів встановлено, що інспектором дорожньо-патрульної служби ВДАІ м. Севастополя 28 жовтня 2010 р. щодо позивача була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення СН 005175.

Зі змісту постанови вбачається, що інспектор ДПС ВДАІ м. Севастополя, розглянувши матеріали адміністративного правопорушення, встановив, що ОСОБА_1 28.10.2009 р., в 23:30, керуючи а/м MITSUBISHI державний номер НОМЕР_1, здійснила зупинку на зупинці маршрутних тарнспортниз засобів «Студмістечко» (ближче 30 м від дорожнього знаку 5.42), чим порушила п. 15.9е ПДР. На підставі викладеного інспектор постановив накласти штраф в розмірі 300,00 (п’ятсот) гривень та роз’яснив позивачу, що постанова може бути оскаржена згідно зі статтями 287-289 КУпАП у вищому органі, або районному суді протягом десяти днів від дня її винесення. Копія постанови вручена 07.03.2010 р.

В бланку постанови також зазначено, що до неї додається – «протокол»,   проте відсутнє посилання ані на серію, номер, ані на дату складання вказаного протоколу.

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Підтвердженням вчинення адміністративного правопорушення є докази.

Статтею 251 КУпАП закріплено, що до доказів відносяться протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи.

Зібрані по справі про адміністративне правопорушення докази відповідно до статті 251 КУпАП повинні підтверджувати наявність правопорушення, місце, час його скоєння, наявність свідків, потерпілих при обставинах, які встановлюються, винність особи у вчинені правопорушення.

Відповідно до ч.4 та 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 КУпАП. Цей протокол є додатком до постанови по справі про адміністративне правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, інспектор ДПС не перевірив пояснень позивачки ОСОБА_1 про те, що вона здійснила вимушену зупинку з дотриманням вимог Правил дорожнього руху України, та за відсутністю будь-яких інших об’єктивних доказів, які б свідчили про порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху, не врахував вимоги ч.3 ст. 62 Констітуції України, відповідно до якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так, пунктом 15.9е ПДР передбачено, що зупинка заборонена ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.

Одночасно, в протоколі зазначено, що зупинка позивачем була здійснена ближче 30 м від знака 5.42. Проте згідно Додатку №1 ПДР «Дорожні знаки» знак 5.42 – це «Місце зупинки трамвая». Однак, вказаний знак не може бути встановленим в даному місці, оскільки в м. Севастополі відсутні трамваї.

Позивач посилається на те, що в вказаній вище зупинці взагалі відсутні будь-які дорожні знаки, окрім знака 5.35.1 «Пішохідний перехід», на підтвердження чого додала до матеріалів справи копії фотографічних зображень.

 Відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону компетентними органами та в установленому порядку, а належними – якщо вони підтверджують факт даного адміністративного правопорушення. Докази повинні бути оформлені з дотриманням визначеного законом порядку.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про наявність правопорушення з боку позивача. До того ж, в протоколі серії 033160від 07.03.2010 р. також відсутні посилання на жодний доказ вчинення правопорушення, крім того, як було встановлено вище сам протокол не відповідає фактичним обставинам.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів не вбачається будь яких належних та допустимих доказів, сукупність яких свідчила б про безумовне порушення заявником п. 15.9е ПДР.

Протокол про адміністративне правопорушення не є безумовним доказом скоєння позивачем адміністративного правопорушення. Крім того ані свідки, ані поняті, не засвідчили факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого  ч.1 ст.122 КпАП України. Будь яких об'єктивних даних: фотографій, схем або іншого, що б свідчило про вказання на спірну обставину, суд не має.  

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог ч.4 та 6 вказаної статті суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує на основі наявних доказів.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що суб’єктом владних повноважень не надано доказів та не зазначено джерел їх здобуття на підтвердження всіх обставин, на які посилається позивач.

Таким чином, відповідач не довів суду правомірність свого рішення щодо складання постанови по справі про адміністративне правопорушення  від 28.10.2009 року серії СН № 006454 відносно ОСОБА_1

Отже, з урахуванням тієї обставини, що будь-які належні докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 порушень правил дорожнього руху, відповідачем не представлено, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

Відповідачем не було заявлено про застосування наслідків пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду в розумінні статті 100 КАСУ.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 122, 251, КУпАП, ст. 2,7, 11, 12, 69, 71, 158, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в м. Севастополі задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення СН 006454 від 28.10.2009 р. про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу 300,00 грн.

Судом роз’яснено положення статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України,  відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

Суддя  - підпис

Копія  вірна.

Суддя  Нахімовського районного

суду міста Севастополя                                       Котешко Л.Л.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація