НАХІМОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

 Справа №2-2594/10

                                                                                                                           Категорія 4

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 червня 2010 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого судді – Котешко Л.Л.

при секретарі – Потєєвій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 просить суд усунути перешкоди в користуванні власністю, шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі договору дарування квартири від 17.08.2002 р. їй та її сину ОСОБА_4  належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, по Ѕ частині кожному. Зазначений договір був засвідчений приватним нотаріусом В.М. Волковою та зареєстрований в БТІ. У  вказаній квартирі зареєстрований відповідач ОСОБА_2 за договором піднайму з 19.03.2005 р., однак він з моменту реєстрації у вказаній квартирі не проживає.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила усунути перешкоди в користуванні власністю, шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням. Зазначила, що місце теперішнього перебування відповідача позивачу невідоме, ніяких претензій на це житло він не пред’являє, вселитися не намагався.  Й ого реєстрація в квартирі, створює перешкоди в здійсненні позивачем права власності та можливості розпоряджатися належним їй та її сину майном.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала, пояснила, що вона була попереднім власником квартири АДРЕСА_1 і проживає в ній і на сьогоднішній день, відповідач у вказаній квартирі не проживав з моменту реєстрації, комунальні платежі не сплачував, його речей у квартирі немає, вселитися не намагався.

Третя особа ОСОБА_4 у попередньому судовому засіданні пояснив, що він є разом із матір’ю співвласником вказаної квартири, відповідач у ній не проживав з моменту реєстрації. У судове засідання не з’явився,  надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання був сповіщений належним чином шляхом опублікування оголошення. Отже, за такими обставинами, суд дійшов висновку, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, тобто справу можливо розглянути за наявними в ній документами, таким чином, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається, у зв’язку з чим, враховуючи думку позивача, у відповідності зі ст. 169 ч.4 ЦПК України, визнаючи наявні матеріали про права і взаємовідносини сторін достатніми, суд знаходить можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Вислухавши позивача та третіх осіб, дослідивши матеріали справи та надавши їм належну правову оцінку, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник може вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були пов'язані з позбавленням володіння і відшкодування завданих цим збитків.

Судом встановлено, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить позивачеві та її сину ОСОБА_4  по Ѕ частині кожному на підставі договору дарування квартири від 17.08.2002 р. Зазначений договір був засвідчений приватним нотаріусом В.М. Волковою та зареєстрований в БТІ.  

Згідно довідки ДКП РЕП №10 у вказаній квартирі зареєстрований відповідач ОСОБА_2 з 19.03.2005 року.

Як вбачається з пояснень позивача та третіх осіб на теперішній час, відповідач не проживає у вказаній квартирі з моменту реєстрації, однак  залишається зареєстрованим, незважаючи на відсутність за місцем реєстрації. Реєстрація відповідача в квартирі, яка належить на праві власності позивачу, тягне за собою додаткові витрати на її утримання, є перешкодою в користуванні і розпорядженні нею на розсуд власників і порушує права позивача як власника, тому дана перешкода підлягає усуненню відповідно до ст. 391 Цивільного Кодексу України шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, у судовому порядку.

На підставі ст.ст. 15, 16, 319, 334, 383, 391 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 84, 88, 169, 212, 224-228, 233 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя                              підпис

Копія вірна

Суддя Нахімовського

районного суду м. Севастополя                          Л.Л. Котешко