НАХІМОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

 Справа №2-2518/10

                                                                                                                           Категорія 19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 квітня 2010 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого судді – Котешко Л.Л.

при секретарі – Потєєвій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Строй» про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Строй» про стягнення грошових коштів у розмірі 388692,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по повному та своєчасному поверненню грошових коштів згідно додаткової угоди № 1 до Договору № 320/07 дольової участі в інвестуванні будівництва Культурно-розважального комплексу «МЕГАПОЛИС» на майданчику за адресою : м. Севастополь, вул.. Генерала Крейзера, 2, та введення його в експлуатацію з подальшим придбанням права часткової власності на комерційну площу в складі об’єкта від 28.09.2007 р., через що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Строй» перед ОСОБА_1  складає 367640,00 грн. Вказана заборгованість до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена, що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 17279,08 грн. та 3% річних у розмірі 3777,12 грн. у зв’язку з простроченням виконання відповідачем зобов’язання.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених вище.

У судовому засіданні 29.04.2010 року була оголошена перерва за клопотанням представника відповідача у зв’язку з необхідністю підготовки заперечень на позов, проте у судове засідання після перерви відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Строй» явку представника не забезпечив, про дату і час судового розгляду сповіщений  належним чином згідно вимог діючого законодавства, про що в матеріалах справи наявна розписка, підписана уповноваженим представником відповідача.

30.04.2010 р. до початку судового засідання до канцелярії суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання через його зайнятість в проведенні слідчих дій по кримінальній справі.

  Судом не вбачається обґрунтованих правових підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на наступне.

Статтею 191 ЦПК України передбачено, що суд може відкласти розгляд справи у випадках, встановлених цим Кодексом, а також у разі неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі в справі інших осіб.

З огляду на те, що слухання справи вже неодноразово відкладалося та у судовому засіданні оголошувалася перерва саме за клопотанням відповідача, відповідачем не приведено суду обґрунтованих підстав щодо необхідності відкладення розгляду справи, доказів в обґрунтування заявленого клопотання від 30.04.2010 р. суду не представлено, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Частина 3 статті 27 ЦПК України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Отже, за такими обставинами, суд дійшов висновку, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, тобто справу можливо розглянути за наявними в ній документами, таким чином, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається, у зв’язку з чим, враховуючи думку позивача, у відповідності зі ст. 169 ч.4 ЦПК України, визнаючи наявні матеріали про права і взаємовідносини сторін достатніми, суд знаходить можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Вивчивши матеріали справи, надавши їм належну правову оцінку суд знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 28.09.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Строй» (Забудовник) та ОСОБА_1 (Інвестор) був укладений договір № 320/07 дольової участі в інвестуванні будівництва, згідно пункту 2.1 якого  сторони діють спільно без створення юридичної особи на підставі об’єднання своїх інвестиційних вкладів для досягнення спільних цілей: будівництва Культурно-розважального комплексу «МЕГАПОЛИС» на майданчику за адресою: м. Севастополь, вул.. Генерала Крейзера, 2, та введення його в експлуатацію з подальшим придбанням права часткової власності на комерційну площу у складі об’єкта .

Відповідно до пункту 2.2 договору в рамках реалізації інвестиційного проекту Інвестор зобов’язується внести на розрахунковий рахунок/ в касу підприємства Забудовника цільові грошові кошти в об’ємі, зазначеному в п. 5.2., та в строки, згідно Графіку фінансування, визначені умовами Договору, з метою дольової участі в інвестуванні будівництва об’єкта.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що внесення грошових коштів здійснюється на рахунок (в касу) підприємства Забудовника в національній валюті України, по курсу НБУ на дату оплати, але не нижче курсу НБУ на дату укладення Договору в об’ємі та в строки, згідно Графіку фінансування. Загальний об’єм фінансування будівництва об’єкта нараховується із розрахунку еквівалентно 1400 доларів США за метр квадратний площі приміщення та складає суму в розмірі 72800 доларів США по курсу НБУ на дату оплати, але не нижче курсу НБУ на дату укладення Договору.(пункт 5.2 Договору)

Згідно з пунктом 7.1 Договір може бути доповнений або змінений. Всі зміни та доповнення мають бути письмово оформлені додатковою угодою та підписані сторонами протягом 5 робочих днів. Додаткова угода є невід’ємною частиною Договору.

Позивач у виконання обов’язків за договором сплатив відповідачу грошові кошти в розмірі 367640,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів: від 02.10.2007 р. на суму 183820,00 грн., від 18.01.2008 р. на суму 183820,00 грн.

13.04.2009 р. між сторонами була укладена Додаткова Угода № 1 до договору № 320/07 від 28.09.2007 р. дольової участі в інвестуванні будівництва, пунктом 1.1 якої з ініціативи Інвестора вирішено розірвати Договір дольової участі в інвестуванні будівництва № 320/07 від 28.09.2007 р. Датою розірвання зазначеного договору буде вважатися дата підписання вказаної угоди.

Пунктом 1.2 Додаткової угоди зазначено, що Забудовник зобов’язується повернути Інвестору фактично сплачені останнім під час виконання зобов’язань  за Договором № 320/07 від 28.09.2007 р. цільові грошові кошти в сумі, що складає 367640,00 грн. протягом 6 календарних місяців з моменту підписання дійсної додаткової угоди.

Зазначена в пункті 1.2 дійсної Додаткової угоди сума повертається Інвестору шляхом перерахування на розрахунковий рахунок останнього, після чого зобов’язання забудовника перед Інвестором вважаються виконаними в повному обсязі. (пункт 1.3 Додаткової угоди)

    На виконання вказаного пункту Додаткової угоди позивачем було повідомлено відповідача банківські реквізити, куди мають бути перераховані грошові кошти.

Неналежне виконання відповідачем зобов’язань за Додатковою угодою № 1 від 13.04.2009 р. призвело до утворення кредиторської заборгованості перед позивачем у розмірі  367640,00 грн., що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України д оговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідач  відповідно до частини 3 статті 10 ЦПК України не представив доказів повної та своєчасної оплати заборгованості.  За такими обставинами,  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по поверненню позивачу грошових коштів у розмірі 367640,00 грн. за Додатковою угодою № 1 від 13.04.2009 р. , отже позовні вимоги в частині стягнення вказаної суми є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань у розмірі 17279,08 грн. та 3% річних у розмірі 3777,12 грн.

Так, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача за період прострочення з жовтня 2009 р. по січень 2010 р. становить 17279,08 грн., визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов’язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.

Так, відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, матеріалами справи підтверджується сума 3% річних у розмірі 3777,12 грн. за період з 13.10.2009 р. по 15.02.2010 р., та визнається такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.ст.84,88 Цивільного процесуального Кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 1820,00 грн., в тому числі 1700,00 грн. судового збору, 120,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

На підставі ст. ст. 509, 526, 530, 629  ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 84, 88, 169, 212, 224-228, 233 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Строй» (99001, м. Севастополь, вул. Брестська, 18-А, ідентифікаційний код 30825453)на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 388692,20 грн. в тому числі 367640,00 грн. заборгованості, 17279,08 грн. інфляційних втрат, 3777,12  грн. 3% річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Строй» (99001, м. Севастополь, вул.. Брестська, 18-А, ідентифікаційний код 30825453)на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму судового збору в розмірі 1700,00 грн. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя                              підпис

Копія вірна

Суддя Нахімовського

районного суду м. Севастополя                          Л.Л. Котешко