НАХІМОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

 Справа №2-2408/10

                                                                                                                           Категорія 4

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 червня 2010 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого судді – Котешко Л.Л.

при секретарі – Потєєвій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 просить суд усунути перешкоди в користуванні власністю, шляхом визнання відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою : АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що їй на підставі договору купівлі-продажу від 16.01.1981 р. належить 5/6 часток домоволодіння АДРЕСА_1. Зазначений договір був засвідчений держаним нотаріусом Суптеля Н.М., зареєстрований в БТІ. В даному домоволодінні позивача зареєстровані та постійно проживають позивач, її чоловік ОСОБА_5, син ОСОБА_6, а також зареєстровані, але не проживають сестра позивачки ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_3 Проте, у вказаному домоволодінні відповідачі не проживають з 1995 року.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила усунути перешкоди в користуванні власністю, шляхом визнання відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою : АДРЕСА_1. Зазначила, що відповідачі виїхали для постійного проживання до Російської Федерації, місце теперішнього перебування відповідачів позивачу невідоме, ніяких претензій на це житло вони не пред’являє, вселитися не намагалися. Їх реєстрація в домоволодінні створює перешкоди в здійсненні позивачем права власності та можливості розпоряджатися належним їй майном.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, були сповіщені належним чином шляхом опублікування оголошення. Отже, за такими обставинами, суд дійшов висновку, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, тобто справу можливо розглянути за наявними в ній документами, таким чином, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається, у зв’язку з чим, враховуючи думку позивача, у відповідності зі ст. 169 ч.4 ЦПК України, визнаючи наявні матеріали про права і взаємовідносини сторін достатніми, суд знаходить можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Вислухавши позивача, допросивши у судовому засіданні свідків, дослідивши матеріали справи та надавши їм належну правову оцінку, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник може вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були пов'язані з позбавленням володіння і відшкодування завданих цим збитків.

Судом встановлено, що 5/6 часток домоволодіння АДРЕСА_1 належить позивачеві на праві власності, придбана в результаті договору купівлі-продажу від 16.01.1981 р., засвідченого держаним нотаріусом Суптеля Н.М., зареєстрованого в БТІ.

Як вбачається з копії домової книги на вказане домоволодіння, наявної в матеріалах справи, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 зареєстровані в будинку АДРЕСА_1 .

Так, відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК члени сім'ї власника будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналогічні положення містяться й у ч. 1 ст. 405 ЦК.

Згідно з ч. 2 ст. 405 ЦК член сім'ї (в тому числі колишній член сім'ї) власника будинку втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Судом встановлено, що також підтверджено показаннями свідків у судовому засіданні, що відповідачі не проживають у вказаному домоволодінні  без поважних причин понад п'ятнадцять років. Їх справжнє місце проживання не відоме, як видно з пояснень позивача та свідків спроб вселення відповідачі не робили, претензій на спірне житло не пред'являли, витрат по його утриманню не несуть. Реєстрація відповідачів на житловій площі, яка належить на праві власності позивачу, тягне за собою додаткові витрати на її утримання, є перешкодою в користуванні і розпорядженні нею на свій розсуд і порушує права позивача як власника, тому дана перешкода підлягає усуненню відповідно до ст. 405 Цивільного Кодексу України шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право користування вказаним житловим приміщенням, у судовому порядку.

На підставі ст.ст. 15, 16, 405 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 84, 88, 169, 212, 224-228, 233 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою:  АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя                              підпис

Копія вірна

Суддя Нахімовського

районного суду м. Севастополя                          Л.Л. Котешко