ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" серпня 2006 р. Справа № 47/151-06
вх. № 4359/5-47
Колегія суддів господарського суду в складі:
Головуючий суддя Светлічний Ю.В.
суддя Інте Т.В.
суддя Швед Е.Ю.
при секретарі судового засідання Немикіна О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Живодеров В.Л. за довіреністю №23/06 від 01.02.2006р. відповідача - Козіна В.В. за довіреністю від 01.08.20056р., Бережна Т.В. за довіреністю від 01.06.2006р.
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропривод", м. Запоріжжя
до Українсько-американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Влада-Промтекс", м. Харків
про стягнення 296236,78 грн. та 138729,36грн.
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Електропривод” звернувся до господарського суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 296236,78 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань на підставі договору №2-07/2005 від 12.07.2005р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 2962,37 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. Позов мотивовано тим, що за договором поставки №2-07/2005 від 12.07.2005р. позивачем було поставлено на адресу відповідача електрообладнання на загальну суму 356305,18 грн. Однак відповідач, здійснивши 13.07.2005р. передплату за договором №2-07/2005 від 12.07.2005р. на суму 60067,86 грн., остаточні розрахунки за поставлене електрообладнання у розмірі 296236,78 грн. не виконав.
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 138729, 36 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань на підставі договору №8-05/2005 від 31.05.2005р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 1387,29 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. Зазначає, що згідно умов договору №8-05/2005 від 31.05.2005р. ним було поставлено на адресу відповідача електрообладнання на загальну суму 277458,72 грн. 17.08.2005р. УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” перерахувало позивачу передплату у сумі 138729,36 грн., але в подальшому повну оплату у розмірі 138729,36 грн. за поставлене електрообладнання не здійснило, що стало підставою для звернення з позовною заявою.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги вважає необґрунтованими, просить відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що платежі за договорами №8-05/2005 від 31.05.2005р. та №2-07/2005 від 12.07.2005р. виконувалися у строгій відповідності з умовами графіку здійснення розрахунків поміж УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” та ТОВ „Електропривод” за поставлену продукцію (виконані роботи) від 15.11.2005р., призначення платежів у платіжних дорученнях, за якими здійснювалися оплати за поставлене електрообладнання, уточнювалися відповідачем у листах, а факт повного розрахунку за договором №2-07/2005 від 12.07.2005р. підтверджується листом позивача.
Представник відповідача у судовому засідання підтримує доводи, викладені у відзиві на позов, просить у позові відмовити.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.06.2006р. було об’єднано справу №47/150-06 зі справою №47/151-06, шляхом приєднання справи №47/150-06 до справи №47/151-06 та розгляд справи відбувається під №47/151-06.
У судовому засіданні призначеному на 05.07.2006р. о 09:45 год. в порядку ст.77 ГПК України було оголошено перерву до 11.07.2006р. о 12:30 год. для можливості надання сторонами додаткових документів.
10 липня 2006 року на адресу господарського суду Харківської області надійшло клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду зазначеної справи у зв’язку з її складністю.
Зважаючи на складність справи за її правовим характером та необхідність ретельного аналізу діючого законодавства, для повного та об’єктивного вирішення спору ухвалою голови господарського суду Харківської області Потапенко В.І. від 10.07.2006р. призначено колегіальний розгляд справи №47/151-06 у складі: головуючий суддя Светлічний Ю.В., судді Швед Е.В. та Жельне С.Ч.
У зв’язку з відпусткою судді: Швед Е.В. для розгляду даної справи, призначеної до слухання 24.07.2006р. о 12:30 год., ухвалою голови господарського суду Харківської області від 24.07.2006р. утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий Светлічний Ю.В., судді: Жельне С.Ч., Інте Т.В. В судовому засіданні 24.07.2006р. оголошувалась перерва до 23.08.2006р. о 11:30 год. з огляду на необхідність витребування від сторін додаткових доказів та пояснень.
Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 23.08.2006р. було змінено склад колегії у зв’язку з щорічною відпусткою судді Жельне С.Ч. та призначено новий: головуючий суддя Светлічний Ю.В., суддя Інте Т.В., судя Швед С.Ч,
Розглянувши матеріали справи, надані докази та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 31.05.2005р. між сторонами укладено договір №8-05/2005, відповідно до умов якого (п.п.1.1.) позивач зобов’язався зробити поставку електрообладнання, обсяги та строки якої визначаються у специфікаціях (додатки №1, №2), що є невід’ємною частиною договору. Пунктом 2.1. договору передбачено, що загальна вартість договору складає 277458,72 грн., у тому числі ПДВ 46243,12 грн. УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” (замовник) розраховується за договором шляхом здійснення 50-типроцентної передоплати від вартості обладнання згідно специфікаціям та остаточної оплати поставленого обладнання протягом п’ятнадцяти банківських днів з моменту підписання видаткових документів. Поставка обладнання повинна здійснюватися протягом чотирнадцяти календарних днів з часу перерахування передоплати на розрахунковий рахунок позивача.
На виконання вищевказаних зобов’язань відповідач перерахував ТОВ „Електропривод” суму передплати за електрообладнання у розмірі 138729,36 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №834 від 17.08.2005р. та №836 від 17.08.2005р.
У вересні 2005 року позивач здійснив поставку відповідачу електрообладнання на загальну суму 277458,72 грн., а відповідач прийняв цю поставку, що підтверджується накладними №РН-0000408 від 29.09.2005р., №РН-0000409 від 30.09.2005р. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей серія ЯЛВ №566350 від 28.09.2005р., копії яких знаходяться в матеріалах справи, та не оспорюється відповідачем.
Крім того, 12.07.2005р. між сторонами укладено договір №2-07/2005, відповідно до умов якого (п.п.1.1.) позивач зобов’язався зробити поставку електрообладнання, обсяги якої визначаються у специфікаціях (додатки №1, №2, №3), що є невід’ємною частиною договору. Пунктом 2.1. договору передбачено, що загальна вартість договору складає 356305,18 грн., у тому числі ПДВ 59384,20 грн. Відповідач розраховується за договором шляхом здійснення 50-типроцентної передоплати від вартості обладнання згідно додатку №1 протягом двох банківських днів після отримання письмового повідомлення від позивача про готовність відвантаження та остаточної оплати поставленого обладнання протягом п’ятнадцяти банківських днів з моменту підписання видаткових документів. Поставка обладнання здійснюється протягом чотирнадцяти календарних днів з часу перерахування передоплати на розрахунковий рахунок позивача.
Відповідач перерахував позивачу суму передоплати за електрообладнання у розмірі 60067,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням №648 від 13.07.2005р.
Позивач по накладним №РН-319 від 28.07.2005р., №РН-337 від 17.08.2005р., №РН-346 від 17.08.2005р. та довіреностям на отримання матеріальних цінностей: серія ЯКП №480801 від 28.07.2005р. та серія ЯЛВ №566132 від 17.08.2005р. відповідно, копії яких знаходяться в матеріалах справи, передав відповідачу електрообладнання, а відповідач прийняв обладнання на загальну суму 356305,18 грн.
В подальшому сторони шляхом укладення графіку здійснення розрахунків поміж УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” та ТОВ „Електропривод” за поставлену продукцію (виконані роботи) від 15.11.2005р. визначили наступні терміни оплати за договорами: за договором №2-07/2005 від 12.07.2005р. платіж у розмірі 100000,00 грн. - до 28.11.2005р. та платіж у розмірі 196237,32 грн. – до 05.12.2005р.; за договором №8-05/2005 від 31.05.2005р. платіж у розмірі 138729,36 грн. - до 25.12.2005р.
Протягом листопада 2005 року – січня 2006 року відповідач перерахував на користь позивача ряд платежів, а саме: 28.11.2005р. – 100000,00 грн. по платіжним дорученням №848 та №1341, 12.12.2005р. - 100069,32 грн. по платіжному дорученню №1411, 16.12.2005р. – 99000,00 грн. по платіжному дорученню №1461; 23.01.2006р. – 110000,00 грн. по платіжному дорученню №62, 27.01.2006р. – 180000,00 грн. по платіжному дорученню №82. Тобто загальна сума платежів, зроблених відповідачем протягом листопада 2005 року – січня 2006 року, склала 589069,32 грн. Як вбачається із матеріалів справи, відповідач здійснював оплату обладнання позивачу в тих розмірах та строки, які були узгоджені сторонами у графіку розрахунків від 15.11.2005р. для договорів №2-07/2005 від 12.07.2005р. та №8-05/2005 від 31.05.2005р., однак за іншим призначенням платежу: „оплата за обладнання згідно накладної №РН-210 від 06.10.2005р.” Разом з тим, позивачем по накладній №РН-210 від 06.10.2005р. поставлялося обладнання за іншим договором №3-03/2005 від 15.03.2005р. та на іншу суму 450423,00 грн. Окрім того, згідно графіку розрахунків від 15.11.2005р. відповідач повинен розрахуватися за поставлене по накладній №РН-210 від 06.10.2005р. обладнання у більш пізніші строки: у розмірі 200000,00 грн. до 28.12.2005р., 250423,00 грн. до 20.01.2006р. Що вже свідчило про те, що у листопаді 2005 року – січні 2006 року відповідачем здійснювалися оплати не за накладною №РН-210 від 06.10.2005р.
Про наявні протиріччя, а саме про перерахування платежів за накладною №РН-210 від 06.10.2005р. на суму 589069,32 грн., тоді як вартість поставленого за цією накладною обладнання дорівнює 450423,00 грн., позивачу повинно було бути відомо під час надходження зазначених коштів на його рахунок.
Відповідно з ч.1 та п.3 ч.3 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Стаття 1213 ЦК України встановлює обов’язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Отже якщо позивач вважав, що грошові кошти, які надходили на його рахунок протягом листопада 2005 року – січня 2006 року, були оплатою по накладній №РН-210 від 06.10.2005р., то він повинен був одразу повідомити відповідача про надмірне перерахування коштів та повернути останньому суму надмірно перерахованих коштів. Напроти, ТОВ „Електропривод” беззаперечно прийняв сплачені позивачем кошти як здійснені за спірними договорами згідно графіку, про що свідчить лист позивача №245/03.06 від 16.03.2006р., який було надіслано на адресу відповідача. З вказаного листа вбачається, що позивач вважає перераховані УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” платежі виконаними у відповідності з графіком розрахунків від 15.11.2005р. та за спірними договорами.
Таким чином фактичні дії ТОВ „Електропривод” свідчать про визнання факту, що зараховані на його рахунок грошові кошти є сплатою не за накладною №РН-210 від 06.10.2005р., а згідно графіку розрахунків від 15.11.2005р., і, таким чином, визнання помилковості інформації, зазначеної у реквізитах „призначення платежу” платіжних доручень, за якими здійснювався переказ платежів, і відповідно є пропозицією відповідачу здійснити корегування платежів шляхом внесення змін у реквізити „призначення платежу” платіжних доручень.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідач визнав помилки у реквізиті „призначення платежу” платіжних доручень №848 від 28.11.2005р., №1341 від 28.11.2005р., №1341 від 28.11.2005р., №1461 від 16.12.2005р., яких припустився робітник останнього при складанні зазначених платіжних доручень, а саме помилкове посилання у реквізиті „призначення платежу” платіжних доручень на здійснення оплати згідно накладної №РН-210 від 06.10.2005р. Що підтверджується службовою запискою головного бухгалтера відповідача від 12.04.2006р. та наказом по УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” №39а від 15.04.2006р. про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани на бухгалтера підприємства (копії знаходяться в матеріалах справи). Окрім того, відповідач, в свою чергу, погодився на корегування платежів шляхом вчинення дій по зверненню до обслуговуючого банку АКБ „Золоті ворота” з листами №574 від 12.04.2006р. та №574/1 від 12.04.2006р. про внесення змін до реквізитів електронних платіжних доручень „призначення платежу”. Про це свідчать наявні у матеріалах справи листи АКБ „Золоті ворота” за №1120 від 13.04.2006р. та за №1121 від 13.04.2006р. Із наведених листів також випливає, що про звернення відповідача до обслуговуючого банку був повідомлений позивач.
За таких обставин, суд вважає, що позивач та відповідач в установленому порядку узгодили зміни у призначеннях платежу платіжних доручень: №848 від 28.11.2005р. в сумі 50000,00 грн., №1341 від 28.11.2005р. в сумі 50000,00 грн., №1411 від 12.12.2005р. в сумі 100069,32 грн., №1461 від 16.12.2005р. в сумі 96168,00 грн., як сплачених за договором №2-07/2005 від 12.07.2005р., та №82 від 27.01.2006р. в сумі 138729,36 грн., як сплаченого за договором №8-05/2005 від 31.05.2005р. Виходячи з цього, загалом відповідачем було перераховано грошових коштів за договором №2-07/2005 від 12.07.2005р. у розмірі 356305,18 грн., за договором №8-05/2005 від 31.05.2005р. у розмірі 277458,72 грн.
Позивач, в обґрунтування своїх вимог, посилається на те, що корегування платежів як вид банківських операцій, не передбачений Законом України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” та Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. №22. Наведене не може прийматися до уваги, оскільки пунктом 1.24 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті визначено, що спори між платниками і отримувачами коштів з питань проведення розрахунків вирішуються ними відповідно до законодавства України без участі банків. Отже питання щодо внесення змін до реквізиту "призначення платежу" платіжного доручення після зарахування коштів на рахунок отримувача має вирішуватися між платником та отримувачем коштів в узгодженому між ними порядку, що і було здійснено позивачем та відповідачем.
Доводи позивача щодо здійснення корегування платежів без його згоди та після подання позовної заяви спростовуються вищенаведеним та існуючими в матеріалах справи доказами (лист позивача №245/03.06 від 16.03.2006р.).
Також посилання позивача на передачу відповідачу угоди про корегування платежу №694/05.06. від 22.05.2006р., як спробу врегулювати дане питання, є безпідставним, оскільки ця угода, по-перше, складена в односторонньому порядку та не погоджена відповідачем, по-друге, сторонами вже було досягнуто згоди на корегування платежів на інших умовах.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вищезазначене, суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними не доведеними господарському суду, у зв’язку з чим не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИЛА:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Повний текст рішення підписано 23.08.2006р.
Головуючий суддя Светлічний Ю.В.
суддя Інте Т.В.
суддя Швед Е.Ю.