ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"07" жовтня 2010 р. м. Київ К-22681/08
Колегія суддів першої судової палати
Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Головуючого –Кравченко О.О.
Суддів: Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Черпіцької Л.Т., Чалого С.Я.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Тернопільської міської ради на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року у справі за позовом Тернопільської міської громадської організації “Громадський комітет боротьби з корупцією” до Тернопільської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії, -
Встановила:
В вересні 2007 року Тернопільська міська громадська організація “Громадський комітет боротьби з корупцією” звернулась до господарського суду Тернопільської області з позовом Тернопільської міської ради, в якому( з урахуванням наступних змін), просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача;
- зобов’язати Тернопільську міську раду надати для ознайомлення рішення сесій міської ради попередніх скликань, з цією метою встановити час, порядок і спосіб забезпечення права суб’єкта звернення на отримання інформації;
- притягнути винних у бездіяльності осіб до юридичної відповідальності, в порядку, встановленому законодавством України.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послалася на те, що відповідачем, незважаючи на звернення громадської організації від 06.08.2007р., необґрунтовано не надано дозволу на ознайомлення з рішеннями ради про передачу земель та інших об’єктів комунальної власності у володіння та користування окремим особам, а також з документами, пов’язаними з виконанням цих рішень.
Постановою господарського суду Тернопільської області від 5 грудня 2007 року в позові відмовлено. Прийняту постанову суд першої інстанції мотивував тим, що оскільки запитувана позивачем інформація носить обмежений режим доступу, то правомірною є відмова відповідача у наданні інформації через обмежений режим доступу.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року постанову господарського суду Тернопільської області від 5 грудня 2007 року скасовано та прийнята нова, якою позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Тернопільської міської ради, щодо ненадання інформації та зобов’язано надати її позивачу для ознайомлення з рішеннями міської ради попередніх скликань. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення виходив з того, що рішення органу місцевого самоврядування, в даному випадку Тернопільської міської ради, щодо регулювання земельних відносин є публічними актами, не залежно від того чи прийняті такі відносно однієї особи, чи міської громади в цілому, оскільки такі прямо чи побічно впливають на інтереси усієї громади міста.
На постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року Тернопільською міською радою подана касаційна скарга, у якій ставиться питання про її скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У запереченнях на касаційну скаргу Тернопільська міська громадська організація “Громадський комітет боротьби з корупцією” просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, вважаючи її законною.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 27.07.2007 року звернувся до Тернопільської міської ради із зверненням в якому просив у відповідності до вимог ст. 10 Закону України «Про інформацію»та ст.ст. 1, 7 Закону України «Про звернення громадян»надати дозвіл на ознайомлення з рішеннями Тернопільської міської ради попередніх скликань та забезпечити вільний доступ до рішень та інших документів, пов’язаних з їх виконанням.
28.08.2007 року відповідач надав відповідь на звернення, в якому зазначив, що позивач не вправі збирати інформацію про громадян без їх попередньої згоди, а відповідач в свою чергу надавати таку без їх згоди, та що законодавством не передбачено можливості здійснення аналізу рішень органів місцевого самоврядування спеціалістами громадських організацій і подання з цього приводу будь-яких висновків та запропоновано звернутись до прокуратури. Таким чином було позивачу відмовлено у задоволені його заяви, щодо надання інформації.
Згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію»під інформацією розуміється документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.
Статтею 9 цього ж Закону передбачено, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Право на інформацію забезпечується, зокрема, обов'язком органів державної влади, а також органів місцевого і регіонального самоврядування інформувати про свою діяльність та прийняті рішення (ст. 10 Закону України «Про інформацію»)
Учасники інформаційних відносин мають право одержувати (виробляти, добувати), використовувати, поширювати та зберігати інформацію в будь-якій формі з використанням будь-яких засобів, крім випадків, передбачених законом. Кожний учасник інформаційних відносин для забезпечення його прав, свобод і законних інтересів має право на одержання інформації про: діяльність органів державної влади; діяльність народних депутатів; діяльність органів місцевого і регіонального самоврядування та місцевої адміністрації; те, що стосується його особисто (ст. 43 Закону України «Про інформацію»).
Відповідно до ч. 1, 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції станом на час звернення позивача) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. На вимогу громадян їм може бути видана копія відповідних актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Пунктом 14 ч.6 ст.55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що голови місцевих рад забезпечують гласність у роботі ради та її органів, обговорення громадянами проектів рішень ради, важливих питань місцевого значення, вивчення громадської думки, оприлюднюють рішення ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про інформацію», офіційна документована інформація, яка створюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого і регіонального самоврядування, відноситься до інформації державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування, а відмова у наданні такої інформації на інформаційний запит, оформлений за правилами ст. 32 Закону, можлива лише у випадках, визначених ст. 37 цього Закону, у тому числі за умови, що документи становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію (доповідні записки, переписка між підрозділами та інше), якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи, процесом прийняття рішень і передують їх прийняттю.
Статтею 32 Закону України «Про інформацію» передбачено, що під інформаційним запитом щодо доступу до офіційних документів розуміється звернення з вимогою про надання можливості ознайомлення з офіційними документами. Громадянин має право звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документу, незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні, крім випадків обмеження доступу, передбачених цим Законом. Під запитом щодо надання письмової або усної інформації розуміється звернення з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань.
З урахуванням вищезазначених норм Закону, судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовного того, що з характеру запитуваної позивачем інформації та мети її використання не вбачається, що він просив надати конфіденційну інформацію. Рішення органу місцевого самоврядування, в даному випадку Тернопільської міської ради, щодо регулювання земельних відносин є публічними актами, не залежно від того чи прийняті такі відносно однієї особи, чи міської громади в цілому, оскільки вони прямо чи побічно впливають на інтереси усієї громади міста. Такі рішення не можна вважати відомостями про особу, оскільки вони є публічними документами з огляду на публічність їх прийняття. Окрім того, ухвалюючи рішення, рада в даному випадку розпоряджалась об’єктами комунальної власності.
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації та зобов’язання надати позивачу для ознайомлення рішення сесій міської ради попередніх скликань.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд вважає, що при вирішенні справи апеляційним судом повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Ухвалила:
Касаційну скаргу Тернопільської міської ради залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та у строки, передбачені статтями 235 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: