ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"07" жовтня 2010 р. м. Київ К-17001/08
Колегія суддів першої судової палати
Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Головуючого –Кравченко О.О.
Суддів: Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Черпіцької Л.Т., Чалого С.Я.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою автогаражного кооперативу “Суднобудівник” на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10 жовтня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року у справі за позовом автогаражного кооперативу “Суднобудівник” до Миколаївської міської ради, третя особа ТОВ “Вімас-Центр” про визнання недійсними рішень, -
В с т а н о в и л а:
У червні 2007 року автогаражний кооператив “Суднобудівник” звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради про визнання недійсним рішення Миколаївської міської ради за № 10/60 від 01.02.2007р. та частково недійсним рішення Миколаївської міської ради за № 9/50 від 22.12.2006р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуванні рішення відповідача порушують законні права и інтереси позивача та не відповідають чинному законодавству. Зокрема, відповідач при наявності рішення №7/9 від 21.11.2002р. про відведення земельної ділянки позивачу, 22.12.2006р. постановляє ще одне рішення №9/50 про її відведення ТОВ «Вімас-Центр», чим створив перешкоду позивачу самостійно користуватися отриманою ним в установленому чинним законодавством порядку земельною ділянкою.
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10 жовтня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року, провадження у справі закрито. Суди вмотивували свої висновки тим, що між сторонами існує спір про право, що в свою чергу виключає розгляд даної справи в порядку адміністративного судочинства.
На зазначені вище судові рішення надійшла касаційна скарга автогаражного кооперативу “Суднобудівник”, в якій ставиться питання про її скасування та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позов у даній справі заявлено про визнання недійсним рішення Миколаївської міської ради за № 10/60 від 01.02.2007р. «Про відмову автогаражному кооперативу “Суднобудівник” в поновленні договору оренди земельної ділянки площею 6858 кв.м.» та частково недійсним рішення Миколаївської міської ради за № 9/50 від 22.12.2006р. в частині погодження ТОВ «Вімас-Центр»місця розміщення торгово-розважального комплексу за рахунок земель АГК «Суднобудівник».
У пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Статтею 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради віднесені до органів місцевого самоврядування.
Таким чином, аналіз наведених норм законодавства свідчить, що вирішуваний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб’єкта владних повноважень –міської ради, яка реалізувала у спірних правовідносинах надані їй чинним законодавством України владні управлінські функції стосовно розпорядження землями державної та комунальної власності.
При вирішенні даного спору судова колегія враховує також і позицію Конституційного Суду України викладену у Рішенні від 01.04.2010р. № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів „а“, „б“, „в“, „г“ статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої органи місцевого самоврядування як суб’єкти владних повноважень вирішують в межах закону питання у галузі земельних відносин.
Окрім того, судова колегія звертає увагу й на те, що позов у даній справі фактично заявлено до Миколаївської міської ради про визнання недійсним рішення Миколаївської міської ради за № 10/60 від 01.02.2007р. та частково недійсним рішення Миколаївської міської ради за № 9/50 від 22.12.2006р., який вирішено у першій інстанції господарським судом.
Приписами ч.1 ст. 18 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам. Суд апеляційної інстанції увагу на питання дотримання правил предметної підсудності уваги не звернув. Згідно із п.2ч.1ст.22 КАСУ господарський суд в такому випадку мав передати адміністративну справу до компетентного суду.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У х в а л и л а:
Касаційну скаргу автогаражного кооперативу “Суднобудівник” задовольнити.
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10 жовтня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та у строки, передбачені статтями 235 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: