ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" серпня 2006 р. Справа № 44/221-06
вх. № 8183/4-44
Суддя господарського суду Дюкарєва С.В.
при секретарі судового засідання Гонтаренко К.С.
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків
до ФОП ОСОБА_1, м. Харків
про стягнення 82241,65 грн. та визнання договору недійсним
ВСТАНОВИВ:
Позивач у позовній заяві просить суд визнати недійсним договір оренди приміщення від 28.10.2005 року, укладений між АКІБ “УкрСиббанк” та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (в редакції договору про зміну умов від 20.03.2006р.), а такою стягнути з відповідача 48265,65грн. коштів, сплачених в рахунок орендної плати та 33976грн. нанесених збитків. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що при укладанні договору відповідачем було надано недійсний паспорт, що посвідчує особу відповідача.
До позовної заяви позивачем додане клопотання, в якому він просить суд зобов'язати приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 надати інформацію про те, який паспорт був пред'явлений ОСОБА_1 при посвідченні нотаріусом довіреності на ім'я ОСОБА_3, а також зобов'язати відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Київського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області надати суду копію заяви ОСОБА_1 про втрату паспорта НОМЕР_1. Враховуючи, що у судовому засіданні 22.08.2006р. позивач відмовився від даного клопотання, суд не приймає його до розгляду.
Крім того, до позовної заяви позивачем додано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру № НОМЕР_2 та квартиру №НОМЕР_3 загальною площею 70,8 кв.м., що розташована за адресою:АДРЕСА_1 загальною площею 35,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, які належать відповідачу на праві власності. .Суд, розглянувши дане клопотання, відмовляє позивачу у його задоволенні, оскільки позивач не надав обґрунтованого підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Позивач 19.08.2006р. надав доповнення до позовної заяви. У відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Однак зазначене доповнення подано з порушенням вимог чинного законодавства, а саме позивачем змінено як підстави так і предмет частини позовних вимог у розмірі 48265,65грн. , оскільки первісні позовні вимоги грунтуються на нечинності на думку позивача посвідчувального напису на договорі оренди від 28.10.2005р. та застосуванні ст.216 Цивільного Кодексу України щодо наслідків недійсності правочину - повернення відповідачем суми сплаченої у якості орендної плати по договору у розмірі 48265,65грн. та суми сплаченої у рахунок вартості послуг нотаріуса за посвідчення договору у вигляді збитків. З тексту поданої заяви про доповнення позовних вимог вбачається, що позивач вважає грошові кошти сплачені відповідачу в рахунок орендної плати у розмірі 48265,65грн. помилково сплаченими та такими, що підлягають поверненню, що по суті є самостійними позовними вимогами. Крім того, позивач наполягає на визнанні недійсним договору про зміну умов договору від 20.03.2006р без урахування того, що в первісній позовній заяві просить суд визнати недійсним договір оренди приміщення від 28.10.2005 року, укладений між АКІБ “УкрСиббанк” та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 саме в редакції договору про зміну умов від 20.03.2006р. З урахуванням вищевикладеного, суд не приймає заяву подану позивачем - доповнення до позовної заяви позовна заява від 19.08.2006р. та залишає її без розгляду.
Також позивач 19.08.2006р. надав клопотання, в якому просить суд об'єднати дану справу зі справою № 52/265-06, посилаючись на те, що обидва спори виникли з одних правовідносин та між тими ж сторонами. Суд, розглянувши дане клопотання, дійшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки вказані справи містять різний предмет спору, а також те, що об'єднання справ утруднить їх розгляд.
Відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову заперечує, просить суд в задоволення позову відмовити. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що при нотаріальному посвідченні договору оренди приміщення від 28.10.2005р. вона діяла в межах чинного законодавства, ніяким чином його не порушувала.
У судовому засіданні 22.08.2006р. з 10:40 було оголошено перерву до 14:20, у продовженому судовому засіданні о 14:20 оголошено перерву до 30.08.2006р. об 11:30 для виготовлення повного тексту рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що 28.10.2005р. між АКІБ “УкрСиббанк” та ОСОБА_1 укладений договір оренди приміщення. Відповідно до пункту 1.1. договору відповідач передав, а позивач прийняв в тимчасове користуваання квартиру №НОМЕР_2 загальною площею 70,8 кв.м. та квартиру № НОМЕР_3 загальною площею 35,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
В зв'язку з державною реєстрацією ОСОБА_1 у якості суб'єкта підприємницької діяльності сторони 20.03.2006р. уклали договір про зміну умов договору оренди від 28.10.2005р., згідно якого сторонами договору стали АКІБ “УкрСиббанк” та суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1.
У відповідності до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Як вбачається з ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
У позовній заяві позивач посилається на те, що зміст договору оренди приміщення від 28.10.2005р. суперечить іншим актам цивільного законодавства, а саме: Закону України «Про інформацію», Інструкції щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України.
Як на підставу визнання договору оренди від 28.10.2005р. недійсним позивач посилається на те, що при нотаріальному оформленні договору відповідачем було надано недійсний паспорт, на підтвердження чого позивач надає лист відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Київського РО ХГУ УМВД України у Харківській області № НОМЕР_4.
У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. Стаття 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Перевіривши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку про необґрунтованість вимог позивача про визнання договору оренди від 28.10.2005р. недійсним, а тому зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки відсутні правові підстави для задоволення вимоги позивача про визнання договору оренди від 28.10.2005р. недійсним, суд також відмовляє позивачу у стягненні з відповідача суми 48265,65грн. коштів, сплачених в рахунок орендної плати, та 33976грн. збитків.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 202, 203, 215 Цивільного кодексу України, -
ВИРІШИВ:
Повернути позивачу доповнення до позовної заяви № 1730/39/14 від 19.08.2006р. та додані до нього документи на 8 аркушах.
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Дюкарєва С.В.