№ 2-4954/10

                                      З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          20  жовтня   2010 року                                                                 м. Київ                  

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

 головуючого-судді                                                             Мазурик О.Ф.,

 секретаря                                                                             Коруни О.В.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Київської філії «Сіті»  до ОСОБА_1, третя особа: Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В :

В червні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі – НАСК «Оранта»), ОСОБА_1  про відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті ДТП.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначив, що 01.10.07 p. між ВАТ «Комбінат «Тепличний» та ВАТ «Українською страховою компанією «Дженералі Гарант» було укладено договір добровільного страхування автотранспорту, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, оформлений полісом № 19G-100518 (далі - Договір). У відповідності з Договором було застраховано автомобіль «Хонда СР-В», реєстраційний НОМЕР_2 (далі - автомобіль Хонда).

             04.10.07 року у м. Бровари. на вул. Кірова-Осіпова, відбулося зіткнення автомобіля  Хонда та автомобіля Мерседес реєстраційний НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1

             Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Хонда був пошкоджений. Згідно рахунків-фактур № 2-11/07 від 08.11.07 р. та № 2140к від 14.12.07 р. вартість ремонту автомобіля Хонда склала 13125,44 грн. На виконання Договору добровільного страхування позивач  виплатив вказану суму у якості страхового відшкодування.

             Оскільки цивільну відповідальність ОСОБА_1, з вини якого відбулася  дорожньо-транспортна пригода, було застраховано у ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», просив стягнути з ВАТ «HACK «Оранта» страхове відшкодування в сумі 12615,44 грн., а з  ОСОБА_1 суму франшизи - 510,00 грн. (2 відсотки від ліміту відповідальності страховика) та витрати позивача на складання звіту № 3152 від 22.10.07 р. в сумі 300,00 грн.

            Ухвалою суду від 20 жовтня 2010 року провадження у справі в частині позовних вимог до НАСК «Оранта» закрито.

            В судовому засіданні представник позивача, з підстав викладених в позовній заяві,  позов до ОСОБА_1 підтримав та просив  задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму франшизи - 510,00 грн. та  судові витрати.

            Відповідач належним чином повідомлений про місце, час та день судового розгляду, в судове  засідання не з’явився.

            Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

  У відповідності до ст. 224 ЦПК України, за згодою позивача, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

            Ухвалою суду від 20 жовтня 20010 року НАСК «Оранта» залучено до участі у справі у якості третьої особи.

            Представник третьої особи  при вирішенні спору покладався на розсуд суду.

            Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, заслухавши представника позивача та оцінивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що заявлений позов до ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 01.10.2007 pоку між ВАТ «Комбінат «Тепличний» та ВАТ «Українською страховою компанією Дженералі Гарант» було укладено договір добровільного страхування автотранспорту, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, оформлений полісом № 19G-100518 (далі - Договір). У відповідності з Договором було застраховано автомобіль «Хонда СР-В», реєстраційний НОМЕР_2. Страхування проводилось згідно з Правилами добровільного срахування транспортних засобів /КАСКО/ № 119, зареєстрованими Міністерством фінансів України а реєстраційним номером № 0670676 (а.с. 6).

04.10.2007 року у м. Бровари. на вул. Кірова-Осіпова, відбулося зіткнення зазначеного вище автомобіля Хонда та автомобіля Мерседес реєстраційний НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Хонда був пошкоджений.

Пошкодження автомобіля Хонда підтверджуються довідкою ВДАІ (а.с. 9-10).

               Згідно звіту № 3152 від 31.10.07 р. вартість матеріального збитку завданого власникові автомобілю Хонда складає 9029,00 грн., а згідно рахунків-фактур № 2-11/07 від 08.11.07 р. та № 2140к від 14.12.07 р. вартість ремонту автомобіля Хонда склала 13125,44 грн.

             Зіткнення відбулося в результаті порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2007 року (а.с.11).

             Відповідно до п.7.1.4 Правил страхування страховик  зобов’язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування. Пункт 2.2.1 Правил страхування передбачає, що страховим випадком визнається пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т.ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п.п.9.1, 9.26 Правил страхування до складу страхового відшкодування (збитків, що компенсуються страхувальнику) входять витрати на приведення транспортного засобу у порядок та витрати на проведення експертної оцінки пошкоджень застрахованого транспортного засобу.

              Відповідно до п. 9.17 Правил страхування страхове відшкодування може здійснюватись шляхом оплати страховиком вартості замінюваних частин, деталей і приладдя на аналогічні пошкодженим (за якістю і вартістю) та відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу.

              На виконання наведених вище положень Правил страхування позивачем у якості страхового відшкодування 28.11.07 р. та 15.01.08 р. платіжними дорученнями № 4989 та № 1822 оплачено згідно рахунків-фактур № 2-11/07 від 08.11.07 р. та № 2140к від 14.12.07 р. вартість запчастин та робіт з ремонту автомобіля Хонда на суму 13125,44 грн.

              За складання звіту № 3152 від 22.10.07 р. з визначення вартості матеріального збитку автомобіля Хонда платіжним дорученням № 4964 від 27.11.07 р. було сплачено суму в розмірі 300,00 грн.

              Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

             Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

             На підставі встановлених судом обставин до Київської філії «Сіті» ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» у порядку регресу перейшло право на отримання від ОСОБА_1 як водія автомобіля Мерседес реєстраційний НОМЕР_1, компенсації шкоди, завданої власнику автомобіля Хонда внаслідок ДТП.

              Але з позовної заяви вбачається, що цивільну відповідальність ОСОБА_1 було застраховано у ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» згідно полісу № ВА/6359945.

            Відповідно до п.9.1 ст. 9 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов’язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов’язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

            Відповідно до п.9.2 ст. 9 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов’язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 гривень на одного потерпілого.

            Відповідно до п.12.1 ст. 12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

           Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

           На підставі викладеного  ОСОБА_1, відповідно до п.12.1 ст. 12 п. 22.1, ст. 22, ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зобов’язаний сплатити Позивачу суму франшизи - 510,00 грн. (2 відсотки від ліміту відповідальності страховика).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

          При зверненні до суду позивачем сплачено державне мито, відповідно до ціни позову у розмірі 134,26 грн. грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом у сумі 120 грн.  та витрати за проведення авто-товарознавчого дослідження  в розмірі 300 грн. (а.с. 4-5).

          Оскільки позов задоволено в розмірі 510 грн.,   судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.    

          На підставі викладеного з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати за проведення авто-товарознавчого дослідження пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 11 грн. 40 коп.

          Але зв’язку з тим, що у справах позовного провадження з розгляду спору майнового характеру розмір судового збору не може бути меншим ніж 51 грн. а витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи менше ніж 120 грн.,  з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

         На підставі  п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, Закону України «Про  страхування» № 85/96-ВР від 07.03.96 року., Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»  № 1961 -IV від 01.07.04 року,  ст.ст. 11,  22, 530, 629, 979, 993, 1187   ЦК України, керуючись  ст.ст. 3, 11, 57, 60, 212-215, 218, 223  ЦПК України, суд

                                      В И Р І Ш И В :

Позов Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Київської філії «Сіті»   до ОСОБА_1, третя особа: Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди – задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Київської філії «Сіті»     510 (п’ятсот десять) грн.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Київської філії «Сіті»  сплачений судовий збір у розмірі  51 (п’ятдесят одна)  грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі  120 (сто двадцять) грн. та витрати на проведення дослідження у розмірі 11 (одинадцять)  грн. 40 коп.

          Заочне  рішення  може  бути  переглянуте Голосіївським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача.

           Заяву про  перегляд  заочного  рішення  може  бути  подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

           Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти  днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

           Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ст.  223 ЦПК України.

             Суддя