№ 2-1659/10

Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 жовтня  2010 року                                                                          м. Київ

            Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

 головуючого-судді                                                           Мазурик О.Ф.,

                секретаря                                                             Коруни О.В.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Обухівтранс», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2009 року представник позивача – ОСОБА_4, звернувся до суду з позовом до ТОВ «Обухівтранс» про стягнення матеріальної  та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог у позові зазначив, що 17.10.2009 року приблизно о 07 год. 30 хв. у м. Києві по вул. Столичне шосе сталася дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП), в ході якої автомобіль «Mersedes-Benz-612», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ТОВ «Обухівтранс», яким керував водій цього товариства ОСОБА_3 зіткнувся з автомобілем «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1

Зазначив, що постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2009 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності. За результатами проведення оцінки було складено звіт, яким встановлено вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП, що складає 51 261 грн. 07 коп., які йому не відшкодовано.

Також зазначив, що внаслідок неправомірних дій відповідача, що призвели до ДТП, позивачу було завдано моральної шкоди, яку він оцінює в 2000 грн.

13 жовтня 2010 року представник позивача надала суду уточнену позовну заяву, в якій просила суд стягнути з ТОВ «Обухівтранс» та ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 32 903 грн. 03 коп., моральну шкоду у розмірі 2000 грн. та судові витрати (а.с.70-71), посилаючись на те, що власником автомобіля «Mersedes-Benz-612», державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_2, цивільна відповідальність якого застрахована у ЗАТ АСК «Інго Україна». ОСОБА_1 звернувся до ЗАТ АСК «Інго Україна» із заявою про виплату страхового відшкодування. На підставі страхового акту від 26.11.2009 року, яким страховик визнав подію страховим випадком, останнім було прийнято розпорядження № 9831 від 26.11.2009 року про виплату страхового відшкодування. 09.12.2009 року страховик ЗАТ АСК «ІНГО Україна» здійснив виплату страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності страховика за вирахуванням суми франшизи в розмірі 24 990 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2010 року в частині позовних вимог до ТОВ «Обухівтранс» провадження в справі закрито, ТОВ «Обухівтранс залучено до участі в справі в якості третьої особи (а.с.134-135).

У судовому засіданні представник позивача з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 32 903 грн. 03 коп., у відшкодування моральної шкоди 2000 грн. та судові витрати.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив, що згодний з висновком експерта щодо розміру матеріального збитку 41 837 грн. 22 коп. Щодо моральної шкоди, то позивач дійсно зазнав хвилювань, але розмір є занадто високим.

Представник третьої особи ТОВ «Обухівтранс» у судовому засіданні, підтримуючи пояснення відповідача, просив позов задовольнити частково.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про день, час та місце судового розгляду, оповіщений у встановленому законом порядку. Про причину неявки не повідомив. Від нього не надходило повідомлення про згоду на участь у справі.

За згаданих обставин, у відповідності до ст. 36 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішення спору у відсутність третьої особи ОСОБА_3

Вивчивши надані письмові докази у сукупності, заслухавши представника позивача, відповідача та представника третьої особи, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З довідки, виданої ВДАІ з обслуговування АТ Голосіївського району та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України у м. Києві від 17.10.2009 року вбачається, що 17.10.2010 року о 07 год. 30 хв. на Столичному шосе зупинки «Жовтень» у м. Києві внаслідок ДТП автомобіль «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, а саме заднього бамперу, кришки багажника, заднього лівого крила, задньої правої стоп-фари (а.с. 5).

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.10.209 року ОСОБА_3, який працює у ТОВ «Обухівтранс» визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.117).

В постанові зазначено, що ОСОБА_3 17.10.2009 року о 07 год. 30 хв., керуючи автомобілем «Mersedes-Benz-612», державний номерний знак НОМЕР_1 на вул. Столичне шосе в м. Києві не обрав безпечної швидкості руху та при виникненні небезпеки не впорався з керуванням, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем  «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів, чим порушив вимоги п. п. 12.1, 12.3 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно – правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що внаслідок порушення ОСОБА_3 правил дорожнього руху України сталася ДТП, в результаті якої було пошкоджено автомобіль «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

 На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що за шкоду завдану власнику автомобіля  «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 – ОСОБА_1 повинен відповідати ОСОБА_2

Автомобіль «Mersedes-Benz-612», державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 на праві приватної власності належить ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.60).

Згідно полісу № ВС/ 772556 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 18.08.2009 року вбачається, що «Mersedes-Benz-612», державний номерний знак НОМЕР_1 застрахований у ЗАТ АСК «Інго Україна» (а.с.58).

Відповідно до страхового акту № 9831 від 26.11.2009 року ДТП, яка сталася 17.10.2009 року за участю автомобілів «Mersedes-Benz-612», державний номерний знак НОМЕР_1 та «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 була визнана  ЗАТ АСК «Інго Україна»  страховим випадком (а.с. 73).

На підставі розпорядження ЗАТ АСК «Інго Україна» № 9831 від 26.11.2009 року ОСОБА_1 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 24 990,00 грн. (а.с.72).

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що відповідно до звіту № 398 про оцінку автомобіля власнику «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 від 28.10.2009 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля власнику «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2  складає 57 893,03 грн. ЗАТ АСК «Інго Україна» виплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 24 990,00 грн., а тому вважає з відповідача підлягає стягненню сума, яка залишилась у розмірі 32 903,03 грн.

Суд вважає пояснення позивача в частині розміру завданої шкоди такими, що не знайшли свого правового підтвердження, оскільки відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обов’язок подання доказів покладено на сторін, або інших осіб, що беруть участь у справі.

З висновку № 73 судової автотоварознавчої експертизи від 11.08.2010 року вбачається, що розмір матеріального збитку, завданого власнику «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 внаслідок пошкодження при ДТП складає 41 837 грн. 22 коп. (а.с.99-105).

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданою неї шкоди зобов’язання сплатити потерпілому різницю між фактичними розмірами шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як встановлено в судовому засіданні, ЗАТ АСК «Інго Україна» виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 24 990,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України - джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.  

          Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», від 27.03.1992 року № 6 із змінами та доповненнями від 24.10.2003 року, джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати  будь-яку діяльність, здійснення якої   створює   підвищену   імовірність заподіяння шкоди через неможливість  контролю  за  нею  людини,  а також діяльність   по  використанню,  транспортуванню,  зберіганню предметів, речовин і інших об’єктів  виробничого, господарського чи іншого призначення,   які   мають   такі  ж  властивості.  Майнова відповідальність за  шкоду,  заподіяну  діями  таких  джерел,  має наставати  як  при  цілеспрямованому  їх  використанні,  так і при мимовільному  прояву  їх  шкідливих  властивостей  (наприклад,   у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).  Під володільцем джерела  підвищеної   небезпеки   розуміється юридична особа або громадянин,  що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки   в    силу    права    власності,    повного господарського  відання,    оперативного    управління    або    з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).  

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскільки ЗАТ АСК «Інго Україна» виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 24 990,00 грн., то з ОСОБА_2 як особи, якій на праві власності належить автомобіль «Mersedes-Benz-612», державний номерний знак НОМЕР_1 підлягає стягненню не виплачене страхове відшкодування у розмірі 16 847 грн. 22 коп. на користь позивача.

Розглядаючи вимоги по відшкодуванню моральної шкоди, суд дійшов висновку, що внаслідок дорожньо – транспортної пригоди та пошкодження власного автомобіля позивачу ОСОБА_1 дійсно була завдана моральна шкода, оскільки були порушені його нормальні життєві стосунки, заподіяні психологічні страждання, пов’язані з вирішенням питання відшкодування завданої шкоди, що призвело до суттєвих змін у його життєдіяльності. Але сума відшкодування моральної шкоди є надто завищеною та не відповідає обсягу моральних страждань позивача, а тому суд доходить висновку про достатність відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 грн.

           Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

           Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи ( ч. 1 ст. 79 ЦПК України).

Згідно з п. п. 1, 4 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення  та витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

З квитанції до прибуткового касового ордера № 152 від 21.10.2009 року вбачається, що ОСОБА_1 сплачено 600 грн. за звіт про оцінку автомобіля (а.с.74).

А тому, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 168 грн. 47 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн. 00 коп. та витрати, пов’язані із проведення судової експертизи у розмірі 600 грн. 00 коп.

На підставі п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, ст.ст. 1166, 1187 ЦК, керуючись  ст.ст. 3,  10, 11, 57, 60, 61, 212-215, 218, 223  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Обухівтранс», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 16 847 (шістнадцять тисяч вісімсот сорок сім) грн. 22 коп., у відшкодування моральної шкоди 1 000 (одна тисяча) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 168 (сто шістдесят вісім) грн.47 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. та витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 600 (шістсот) грн..

В іншій частині позовних вимог відмовити.

         Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти  днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.        

Суддя