Справа №1-4/07

ВИРОК

Іменем  України

23 березня 2007 року

Зборівський районний суд Тернопільської області в складі головуючого суду судді Кучер І.Б при секретарі Куриляк О.Г з участю прокурора Боровицької О.Б

та адвокатів ОСОБА_2 представника цивільного позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Зборові справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, народився та проживав АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, невійськовозобов'язаного, не судимого, працює різноробочим ТзОВ «Три кита ЛТД» с.Оліїв Зборівського району, обвинувачується за ч. 1ст. 122 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудній ОСОБА_1 07 серпня 2007 року о 3-й годині ночі на вулиці поряд з будинком культури с.Оліїв Зборівського району, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час бійки із потерпілим ОСОБА_4, яка виникла через неприязні стосунки, наніс йому удар кулаком в праву частину обличчя від чого потерпілий впав на ліве плече і після того наніс йому ще один удар ногою в область лівої ключиці внаслідок чого спричинив потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої ключиці в середній третині та садна чола зліва.

В судовому засіданні підсудній свою вину визнав повністю та пояснив суду, що в клубі с.Оліїв у нього 7 серпня 2006 року виник конфлікт із ОСОБА_4, який потім переріс у бійку між ними біля клубу на вулиці. Спочатку вони між собою билися ногами, а після цього він вдарив рукою в лице ОСОБА_5 від чого він впав на землю на ліву руку та втратив свідомість. Після цього він разом з іншими людьми надавав допомогу ОСОБА_4, щоб він прийшов до свідомості, а після цього сільський голова завіз ОСОБА_4 до його діда і баби. Розкаюється у вчиненому.

Крім визнання підсуднім своєї вини, його вина повністю доведена показами потерпілого, свідків та матеріалами кримінальної справи.

Так, потерпілий ОСОБА_4 показав суду, що він в клубі с.Оліїв мав конфлікт із ОСОБА_1 Біля клубу, на вулиці, вони почали битися спочатку ногами, а після цього руками. ОСОБА_1 вдарив його в лице рукою від чого він впав на землю і коли він лежав на землі то ще його вдарив ногою в ліву ключицю від чого він втратив свідомість.

Свідок ОСОБА_6показав суду, що він 7 серпня 2006 року в клубі с.Оліїв бачив конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, який був припинений.Після цього він відвозив своєю машиною ОСОБА_4 до його діда і баби додому.

Свідок ОСОБА_7 показав суду, що в клубі с.Оліїв був конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, а потім вони билися на вулиці біля клубу. Бачив як ОСОБА_8 вдарив в обличчя ОСОБА_4 від чого той впав на землю.

Аналогічні покази дали суду свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Крім показів потерпілого та свідків вина підсуднього доведена і іншими доказами по справі, а саме: висновком судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_4 (а.с.209-

213) з якого вбачається, що потерпілому спричинено перелом лівої ключиці в середній третині, що відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, та протоколами відтворень обстановки та обставин події з потерпілим ОСОБА_4 та підсуднім ОСОБА_1 (а.с.57-60, 176-179) та іншими матеріалами кримінальної справи.

Підходячи до кваліфікації дій підсуднього, суд вважає, що його дії слід кваліфікувати за ст.122ч.1 КК України, оскільки він умисно спричинив потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України.

Призначаючи підсудньому міру покарання , суд приймає до уваги не тільки ступінь тяжкості вчиненого злочину, що він перебував у нетверезому стані, але і самі обставини справи, його першу судимість, молодий вік, виключно позитивні характеристики з місця роботи та проживання, щире розкаяння у вчиненому перед судом, сприяння органам досудового слідства у розкритті злочину, відшкодування матеріальних та моральних збитків потерпілому, а тому суд вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання, встановивши йому іспитовий строк у відповідності до вимог ст.75 КК України.

Прокурор Зборівського району звернувся до суду з позовом в інтересах Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги в якому просить стягнути з підсуднього ОСОБА_1 в користь лікарні 647,29грн, витрачених лікувальним закладом на лікування потерпілого ОСОБА_4.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки вина ОСОБА_1 у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 повністю доведена у судовому засіданні і розмір збитків лікувальному закладу в сумі 647,29 грн доведена довідкою лікарні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.322-325 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

Визнати винним і засудити ОСОБА_1 за ст.122ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування, призначеного покарання та встановити йому іспитовий строк 1 рік, зобов'язавши його, у відповідності до п.п.2,3 ч.І ст.76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Міру запобіжного заходу-підписку про невиїзд залишити без змін до вступу вироку у законну силу.

Позов прокурора задовольнити. Стягнути із ОСОБА_1 в користь Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги 647,29грн.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних та моральних збитків залишити без розгляду в зв'язку з відмовою позивача від позову.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Тернопільської області на протязі 15-ти діб через Зборівський районний суд.