Категорія №6.14

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 серпня 2010 року Справа № 2а-5667/10/1270

           Луганський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді:                Захарової О.В.

при секретарі:                          Шабаліній О.С.

за участю:  

прокурора:                                    Майбороди О.О. (посвідчення від 20.11.2008 № 672),

представника позивача:                Книщук І.М. (довіреність від 01.03.2010 № 26/192),  

представник відповідача:                не прибув,

   розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора Слов’яносербського району Луганської області в інтересах держави в особі Слов’яносербського районного центру зайнятості до відкритого акціонерного товариства «Племінний завод імені Літвінова» про стягнення недоїмки по страховим внескам на випадок безробіття в сумі 3885,10 грн., -

                                                          ВСТАНОВИВ:

       22 липня 2010 року прокурор Слов’яносербського району Луганської області в інтересах держави в особі Слов’яносербського районного центру зайнятості звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Племінний завод імені Літвінова» про стягнення недоїмки по страховим внескам в розмірі 3885,10 грн.

   В обґрунтування позову зазначено, що ВАТ «Племінний завод імені Літвінова»  зареєстровано як платник страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у Слов’яносербському районному центрі зайнятості з 16.04.1998 року. На підставі п. 2 ч. 2  ст. 35, п. 1, ч. 2 ст. 38, ст. 39 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” роботодавець зобов’язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески. Згідно звітно-розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за 2 квартал 2010 головний спеціалістом Слов’яносербського районного центру зайнятості встановлено, що у відповідача станом на 01 липня 2010 заявилась заборгованість (недоїмка) в сумі 197537,85 грн., в тому числі пеня – 17902,45 грн. Про стягнення заборгованості на суму 193652,82 грн. Слов’яносербським центром зайнятості були вже подані до суду позови, позовні вимоги задоволені на користь  центру зайнятості. Несплачена сума недоїмки складає 3885,10 грн.

    У зв’язку з чим прокурор просить стягнути з відповідача недоїмку по страховим внескам на випадок безробіття в сумі 3885,10 грн.

  У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві.

   Представник позивача просив задовольнити позов, стягнути з відповідача недоїмку по сплаті страхових внесків в сумі 3885,10 грн.,

  В судовому засіданні представник позивача надав заяву ВАТ «Племінний завод імені Літвінова» про визнання позову в сумі 3885,10 грн., та розгляд справи без його участі.

  Суд вважав можливим розглянути справу без участі представника відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

  Заслухавши пояснення прокурора і представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

  Пунктом 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб’єкт владних повноважень – це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

  Як вбачається з ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000  №1533-ІІІ (далі Закон України №1533) Слов’яносербський районний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, в зв’язку з чим виконує покладені на нього функції, серед яких здійснення обліку та ведення реєстру платників страхових внесків, збір страхових внесків, контроль за правильністю їх нарахування, своєчасністю сплати, представництво інтересів Фонду в судах та інших органах.

   Слов’яносербський районний центр зайнятості як орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, а спори за участю цих органів та юридичних осіб щодо стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на випадок безробіття, є публічно – правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

   Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

  Судом встановлено, що в Слов’яносербському районному центрі зайнятості як страхувальник – роботодавець та платник страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зареєстроване відкрите акціонерне товариство «Племінний завод імені Літвінова» (а.с. 11).

     Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

  Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України № 1533 Фонд зобов'язаний, зокрема, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття, правильність призначення роботодавцем та виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю.

   Згідно із п. 2 ст. 35 Закону України № 1533, роботодавець зобов’язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

  Відповідно до п. 1,2,4 ч. 1 ст. 38 вищезазначеного Закону роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків.

    У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

   Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

   Згідно із ч. 2 ст. 38 Закону України № 1533, строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

  Порядок обчислення та сплати страхових внесків регулюється вказаним Законом та Інструкцією про порядок обчислення та сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі–Інструкція) затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.12.2000 № 339, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 16.01.2001 за № 30/5221.

  Відповідно до п.п.5.6, 5.7 Інструкції перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

   У разі нестачі коштів на рахунку платника на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі, видача коштів на оплату праці і перерахування страхових внесків до Фонду проводяться у пропорційних сумах.

   Згідно з розрахунковою відомістю про нарахування та перерахування страхових внесків до     Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 1 півріччя 2010 року (а.с. 8), недоїмка відповідача зі сплати страхових внесків на випадок безробіття складає 3885,10 грн.

    З абз.1 п.9.7 Інструкції вбачається, що несплачені в строк страхові внески, пеня і штрафи стягуються в дохід Фонду із страхувальника у судовому порядку відповідно до законодавства.

  Відповідно до ст. 39 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533 спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

  До теперішнього часу сума недоїмки зі сплати страхових внесків відповідачем не сплачена.

  Таким чином, сума недоїмки зі сплати страхових внесків у розмірі 3885,10 грн. обґрунтована та підтверджена матеріалами справи.

    Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

   Визнання адміністративного суду викладено в письмовій заяві, підписаній керівником підприємства.

  Дії відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права,  свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом.

   Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (недоїмки) на загальну суму 3885,10 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

    Враховуючи, що органи Фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття відповідно до п. 34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» звільнені від сплати судового збору, а також вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України – судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.   

  На підставі викладеного, керуючись ст. 35, ст. 38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-                      

                                                                  ПОСТАНОВИВ:

    Адміністративний позов прокурора Слов’яносербського району Луганської області в інтересах держави в особі Слов’яносербського районного центру зайнятості до Відкритого акціонерного товариства «Племінний завод імені Літвінова» про стягнення недоїмки по страховим внескам на випадок безробіття в сумі 3885,10 грн. задовольнити повністю.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Племінний завод імені Літвінова» (і.к. 13392450) на користь Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі Слов’яносербського районного центру зайнятості (код 13392450, р/р 37178971900298 в УДК Луганської області, МФО 804013,) недоїмку зі сплати страхових внесків на випадок безробіття в сумі 3885,10 грн. ( три тисячі вісімсот всімдесят пять гривень 10 копійки).  

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

      Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

   Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду

           СуддяО.В. Захарова