Судове рішення #114365
АС-27/504-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


 "23" серпня 2006 р.  

12 год. 55 хвил.              Справа № АС-27/504-06

вх. № 9291/1-27


Суддя господарського суду Харківської області Мамалуй О.О.

за участю секретаря судового засідання Макаровських А.С.

представників сторін :

прокурора – Рябченко О.В. – помічник прокурора

позивача – ШебаніцН.М. – головний спеціаліст (за дорученням)

відповідача –  Калмикова Н.А. – представник (за дорученням)

по справі за позовом  Прокурора Червонозаводського району м.Харкова в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Харків  

до  ПФ "Кит", м. Харків  

про стягнення 13128,78 грн.  


ВСТАНОВИВ:


Прокурор Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, м. Харків, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, ПФ „Кит”, м. Харків 13128,78 грн. за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач зобов’язаний був створити у 2004 та 2005 р.р. 2 робочих місця для працевлаштування інвалідів, але фактично протягом 2004-2005 р. середньооблікова чисельність інвалідів – штатних працівників на підприємстві становить 0 робочих місць, тобто відповідачем не виконаний норматив по 2 робочим місцям. У зв’язку з чим відповідач повинен сплатити позивачеві суму у розмірі 13128,78 грн. за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів.    

Відповідач в судове засідання з”явився, у відзиві на позов та в судовому засіданні зазначає, що він є платником єдиного податку та застосування спрощеної системи обліку та звітності у відповідності до Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва” та сплачував єдиний податок протягом 2004-2005 років. Крім того, відповідач вказує, що ПФ „Кит” має надзвичайні умови праці, тому він не зобов”язаний сплачувати штрафні санкції до Фонду соціального захисту інвалідів.  

Матеріалами справи встановлено, що Фонд України соціального захисту інвалідів діє відповідно затверджених на підставі ст. 10 та ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використанню цих коштів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 28 грудня 2001 р. та Положення Про Фонд України соціальної захищеності інвалідів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 92 від 18.07.1991 р.

Відповідно до даних звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2004 р. (середньооблікова чисельність та фонд оплати праці) середньорічна заробітна плата на підприємстві на одного працівника складала у 2004 р. 2723,91 грн. Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 р. – середньорічна заробітна плата на підприємстві на одного працівника складала у 2005 р. – 3840,48 грн.

         Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (в редакції, що діяла 05.07.2001р.) встановлено, що для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив   у розмірі  чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця.       

Згідно зі статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), в установі і організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

         Обов’язок з виявляння інвалідів, які бажають працювати і спроможні  реалізовувати свої здібності та можливості на підставі індивідуальних програм реабілітації покладено на місцеві органи соціального захисту населення (п.11 Положення), а державна служба зайнятості відповідно до п. 12 Положення сприяє працевлаштування інвалідів. Обов’язок такого працевлаштування виникає у вказаних органів лише після виконання підприємствами вимог п. 14 Положення, а саме поінформування державної служби зайнятості та місцевих органів соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

       Згідно ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" керівники підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Згідно Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій  до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2812.2001р. № 1767, штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітнім.

Згідно наданих суду документів, звіту підприємства відповідача, середньооблікова чисельність штатних працівників в 2004 році на підприємстві відповідача становить 46 осіб, кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2004 році визначена – 2 місця. Відповідачем фактично не було створено жодного такого місця, що підтверджується звітом відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2004 рік та списком працюючих інвалідів у 2004р.

 Відповідно до листа міського управління праці та соціального захисту населення від 31.05.2005р. № 01-14/650, судом встановлено, що відповідач у 2004р. до управління з проханням працевлаштувати інвалідів не звертався.

      Таким чином, судом встановлено, що відповідач не виконав свого обов’язку  щодо інформування центрів зайнятості, місцевих органів соціального захисту населення про потребу в працівниках – інвалідах, що, в свою чергу, унеможливило виконання органами, зазначеними в ст. 18 України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", свого обов’язку стосовно безпосереднього працевлаштування інвалідів.

         Згідно звіту відповідача за 2005 р. про зайнятість та працевлаштування інвалідів середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2005 р. становила 42 особи, відповідно до ст. 19 вищевказаного закону відповідач у 2005 р. повинен був створити 2 робочих місця для працевлаштування інвалідів. Фактично, згідно даних, наданих відповідачем у звіті, середньооблікова чисельність інвалідів – штатних працівників на підприємстві становить 0 інвалід.

Однак суд зазначає, що згідно наведеної норми, суми які просить стягнути позивач є штрафними санкціями. По своїй правовій природі штрафні санкції застосовуються за порушення законодавства діями чи бездіяльністю. Тобто за неналежне виконання обов’язку покладеного законом.

Згідно ст. 18 наведеного закону  працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування,   громадськими організаціями інвалідів.

Відповідно до Положення „Про робоче місце інваліда і про порядок                    працевлаштування інвалідів„ затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. „Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів”, працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості,  органами  Мінсоцзахисту,  місцевими  Радами  народних депутатів,  громадськими  організаціями  інвалідів  з  урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не створював вакансій для працевлаштування інвалідів.

Суд зазначає, що відповідач не звертався до компетентних органів з проханням про працевлаштування інвалідів у 2004-2005 р.р. - в матеріалах справи відсутні (не надані відповідачем) звіти про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках який відповідач би здавав у 2004 та 2005 р.

Крім того, згідно листа Червонозаводського районного центру зайнятості,  ПФ „Кит” заявку на потребу в інвалідах не заявляли.

Обов’язок інформування компетентних органів про можливість в працевлаштуванні інвалідів випливає з Закону України „Про основи соціального захисту інвалідів в Україні”, ст. 20 Закону України „Про зайнятість”, Постанови Кабінету Міністрів України № 1767 від 28 грудня 2001 р., п. 2.1  Інструкції  щодо заповнення державної статистичної звітності за формами N 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках" і N 4-ПН "Звіт про вивільнення  працівників" затвердженої Наказом Державного комітету статистики України  від 06.07.98 р. №244.

Враховуючи наведене, відповідач не виконав обов’язку щодо інформування компетентних органів про наявність можливості працевлаштувати інвалідів.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що відповідно до ст. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" він не повинен сплачувати за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів Фонду соціального захисту інвалідів, оскільки згідно ст. 6 вказаного Указу суб'єкт малого підприємництва, який  сплачує  єдиний податок, не є платником внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів, а позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів, які по своїй суті не є внесками. Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" від 03.07.98р. № 727/98 був прийнятий в період дії Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", згідно якого за нестворені робочі місця сплачувались внески до Фонду соціального захисту інвалідів, і вказаний Указ звільняв платників єдиного податку від сплати даних внесків. В Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" були внесені зміни, що набрали чинності з 01.08.2001р., згідно яких до підприємств, установ та організацій застосовуються штрафні санкції в разі не створення відповідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Суд вважає необхідним зазначити, що Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" не звільняє підприємства від обов’язку створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, а також не звільняє платників єдиного податку від сплати штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів.   

Факт того, що відповідач у 2004-2005 р.р. не інформував компетентні органи про можливість працевлаштування інвалідів унеможливлює виконання компетентними органами вимог ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Таким чином відповідач не виконав встановлений законом норматив створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.  

Враховуючи наведене,  позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями   18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ст.ст. 4, 8, 86, 94, 160- 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд


ПОСТАНОВИВ:


Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з приватної фірми „Кит” (61003, м. Харків, вул. Валер”янівська, 4, р/р 26002013487 в ХАК „Зембанк”, МФО 351652, код ЄДРПОУ 31641430) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під. 1 пов., кімн. 16, р/р 31212230600003 відділення Держказначейства у Дзержинському районі м. Харкова, код 24134567, МФО 851011, УДК у Харківській області) штрафні санкції за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів у розмірі 13128,78 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви
про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк,
встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі
заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі виготовлена 28.08.2006 р. о 11-00 год.


Суддя                                                                                            Мамалуй О.О.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація